Ось як уряд Нетаньягу підняв особисту та суспільну корупцію на новий рівень

Ми живемо за умов корумпованого уряду. Корупція носить не лише моральний і етичний характер, але й суспільний — у найпростішому сенсі цього слова: виборні посадовці використовують свою владу для особистої та галузевої вигоди.

Корупція та порушення закону стали загальноприйнятою нормою. Непомітно для нас коаліція Біньяміна Нетаньягу перетворилася на елітний клуб підозрюваних, реальних або потенційних обвинувачених і політиків у немилості.

Нижче наведено неповний список параду допитаних. Почнемо з міністерки Май Голан. Минулого тижня юридична радниця уряду Галі Бахарав-Міара схвалила розслідування щодо Голан за підозрою в переведенні державних коштів через фіктивні призначення до пов’язаної з нею громадської організації.

Раніше цього місяця прокуратура вирішила висунути обвинувачення голові Служби тюрем Кобі Якобі за дії, які він учинив, будучи радником з питань безпеки міністра національної безпеки Ітамара Бен Гвіра. Якобі звинувачується в розголошенні конфіденційної інформації та зриві розслідування щодо старшого поліцейського, який намагався домогтися підвищення від Бен Гвіра. До речі, міністр вирішив дозволити Якобі й надалі обіймати свою посаду, незважаючи на обвинувачення.

Наприкінці минулого тижня депутат кнесету Ханох Мільвіцкі, призначений головою фінансової комісії, був допитаний за підозрою у зґвалтуванні. Крім того, юридична радниця уряду нещодавно вирішила висунути обвинувачення депутатці Талі Ґотліб, яка розкрила ім’я високопоставленого співробітника служб безпеки. Ґотліб не з’явилася на допит чи слухання.

Також було прийнято рішення висунути обвинувачення, які підлягають слуханню, щодо наближених до прем’єр-міністра Йонатана Уріха та Елі Фельдштейна у зв’язку зі скандалами навколо Bild та «Катаргейту». В обох випадках потенційна шкода національній безпеці тісно переплітається з корупцією в найближчому оточенні Нетаньягу.

І давайте не забуватимемо депутата Давіда Бітана, голову економічної комісії, якого звинуватили в отриманні хабара. Останніми днями стало зрозуміло, що спроба врегулювати справу шляхом посередництва провалилася, і Бітан дасть свідчення на свій захист після літніх судових канікул. Щоб проілюструвати складність досягнення справедливості: розслідування у справі почалося ще у 2017 році, а обвинувальний акт був поданий у липні 2021-го. Минуло ще чотири роки, а судовий процес далекий від завершення.

У 2021 році обвинувачення також було висунуто високопосадовцям з міністерства оборони у справі щодо закупівлі кораблів і підводних човнів з Німеччини (справа 3000) — ще один судовий процес, далекий від завершення. Нетаньягу уникнув обвинувачення в цій справі, але трохи більше року тому отримав лист із попередженням від державної слідчої комісії під головуванням відставного голови Верховного суду Ашара Груніса — сигнал про те, що висновки вказують на особисту відповідальність Нетаньягу. До цього додаються й інші справи Нетаньягу.

Кінець державності

Корупція нинішньої коаліції вже набула інституційного характеру. Наприклад, вихід ультраортодоксальних партій із коаліції є витонченим корупційним актом: міністри ультраортодоксальних партій дійсно подали у відставку, але подбали про те, щоб залишити своїх керівників на чолі підконтрольних міністерств.

У реформованій державі урядові установи мають працювати професійно й в інтересах суспільства — реалізуючи державну політику, яка приносить користь широкому загалу. В Ізраїлі ж захоплення урядової інституції стало засобом спрямування ресурсів, грошей і посад до наближених. Немає державності — немає професіоналізму.

Генеральні директори міністерств стали виконавчою владою корупції. Їм уже не потрібен міністр, щоби продовжувати переказувати гроші платників податків, резервістів та останніх чесних громадян країни своїм друзям.

Демонтаж правоохоронних органів — найбільше досягнення уряду Нетаньягу. Це робить боротьбу з корупцією виборних посадовців практично неможливою. Політична корупція в Ізраїлі починає нагадувати ситуацію в таких країнах, як Бразилія та Індія. У Бразилії останніми роками було зафіксовано вражаючу цифру: близько 60% членів федерального парламенту були засуджені або вже відбули покарання за кримінальні злочини. В Індії, «найбільшій демократії світу», цей показник становить близько 30%.

З одного боку, кількість обвинувачень проти виборних посадовців та високопосадовців у цих країнах набагато вища за середній рівень усього населення. З іншого боку, рівень обвинувальних вироків щодо цих посадовців значно нижчий, ніж середній по країні.

Всупереч заяложеним заявам політиків, це не свідчить про політичне переслідування з боку системи. Дані показують, що корупція пронизує всі політичні табори. Те, що сталося в Бразилії та Індії, нині відбувається в Ізраїлі: корумпований уряд розбирає систему правосуддя зсередини — і всі корумповані чиновники святкують.

Коаліційна кампанія на захист порушників закону

Як уряд послаблює боротьбу з корупцією виборних посадовців і їхніх прибічників на державній службі? Шляхом тотальної атаки на всю правоохоронну систему.

Придушення слідчих і «сторожових псів»

Бен-Гвір чинить тиск на поліцію. Він контролює бюджети, протистоїть юридичній радниці уряду та дає зрозуміти: той, хто не лояльний йому та коаліції, заплатить за це.

Він також переслідує слідчих у справах про корупцію. Цього місяця газета «ГаАрец» повідомила, що він відмовився підписати підвищення офіцеру слідчого підрозділу, який давав свідчення в суді у справі проти Нетаньягу. Який сигнал це надсилає слідчим ШАБАКу, які розслідують справу «Катаргейт» і знають, що новопризначений голова ШАБАКу, генерал-майор Давид Зіні, був обраний самим Нетаньягу? До цього додаються нападки на юридичну радницю уряду з боку політиків і отруйна кампанія в соціальних мережах.

Нападки на свідків

Ключові свідки у справі Нетаньягу — зокрема Хадас Кляйн та члени її родини — стали об’єктами нападок. А в лютому радникам Нетаньягу Оферу Голану, Уріху та Ейнхорну було висунуто обвинувачення в переслідуванні колишнього державного свідка Шломо Фільбера.

Придушення системи правосуддя

Міністр юстиції Ярів Левін діє проти прокуратури. Навіть коли висунуто обвинувачення, судові процеси у справах про корупцію затягуються на невизначений термін. Чому? По-перше, до обвинувачених, які мають політичну чи економічну владу, ставляться поблажливо. Крім того, Левін виснажив судову систему та позбавив її можливості ефективно проводити розгляд справ.

У країнах зі слабкою правовою системою частка обвинувачень, що призводять до засудження опозиційних політиків, перевищує частку серед коаліційних. Щоб уникнути такої ситуації, потрібен закон, який би забороняв обвинуваченому у кримінальному злочині обіймати посаду прем’єр-міністра.

Міжнародна мережа

Ще одним бар’єром, що перешкоджає ефективній боротьбі з корупцією, є міжнародна мережа зв’язків урядів і правителів, які не є демократичними, ліберальними або ж просто корумпованими. Ця мережа з кожним роком лише зміцнюється.

Найвищим проявом абсурду стало безумне втручання президента США Дональда Трампа в суд над Нетаньягу. Подібна міжнародна підтримка завжди посилює корупцію й сприяє ухиленню від відповідальності.

Крім того, міжнародні зв’язки корумпованих правителів мають і практичне значення: розслідування справи «Катаргейт» щодо соратників прем’єра потребує збору свідчень від людей, які перебувають за кордоном. Такі розслідування вимагають тісної співпраці між правоохоронними органами різних країн, а коли уряд іноземної держави підтримує об’єкта розслідування — слідчим важко отримати допомогу.

Контроль над ЗМІ

Більшість розслідувань проти уряду починалися з інформації, яка спершу потрапляла до ЗМІ, а не до поліції. Активність міністра зв’язку Шломо Караї щодо ліквідації Суспільної телерадіомовної корпорації та реформа, що надасть уряду політичний контроль над комерційними телеканалами, є способом приховування корупції. Куди звернуться викривачі — на 14-й канал?

За матеріалами TheMarker

Фото: Олів’є Фітуссі