Нова ядерна угода з Іраном — неминуча реальність
Рівно десять років тому, в липні 2015 року, розвідка Армії оборони Ізраїлю представила прем’єр-міністру Біньяміну Нетаньягу проект ядерної угоди між Іраном і світовими державами. Прем’єр був обурений: угода терміном на 10–15 років — це лише мить, з огляду на екзистенційну загрозу від ісламського режиму.
Попри недоліки, головним мінусом Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) Нетаньягу вважав його короткостроковість. Він попереджав: якщо Іран виявить терпіння, то отримає ядерну зброю — і вже ніхто не зможе цьому завадити.
У 2018 році президент Трамп, за рекомендацією Ізраїлю, вивів США з угоди. Відтоді Іран стрімко просунувся в збагаченні урану, наблизившись до порогу створення ядерної зброї. Одночасно Ізраїль нарощував свої розвідувальні та військові можливості, що призвело до операції «Народ як лев» після нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. Разом із підтримкою США було завдано масштабного удару по Ірану.
Операція, хоч і завдала серйозної шкоди, не відкинула ядерну програму Тегерана на 10–15 років. На відміну від Іраку чи Сирії, Іран має самостійний науковий і технічний потенціал, розвинуту та захищену інфраструктуру. Тож замість зупинки, удар може підштовхнути Іран до ще більш рішучих дій.
Деякі сподіваються на зміну режиму в Тегерані. Але така стратегія — надто спекулятивна. Єдиний реалістичний варіант довготривалого стримування — нова ядерна угода, яка встановить жорсткі обмеження, повноцінні інспекції та в обмін на зняття санкцій забезпечить відкладення іранського ядерного прориву на десятиліття.
Тиск і воєнні операції — не стратегія на майбутнє. Варто використати сьогоднішню позицію сили США й Ізраїлю для створення нового дипломатичного рішення, яке забезпечить стабільність і контроль.
Орен Сеттер, «ХаАрец»
Автор: Орен Сеттер — бригадний генерал (резерв), колишній глава директорату стратегічного планування ЦАХАЛу та відділу Ірану у військовій розвідці в період переговорів щодо СВПД.
Фото: Office of the Iranian Supreme Leader Via AP
