Норвезький фонд добробуту “відкликає” всі свої інвестиції в “Безек”
Державний інвестиційний фонд Норвегії, один з найбільших інвестиційних фондів світу з активами на суму 1.8 трильйона доларів, повідомив, що вирішив вивести всі свої інвестиції з ізраїльської телекомунікаційної компанії “Безек”, оскільки компанія надає послуги поселенням на окупованих територіях Західного берега. Інвестиції фонду в “Безек” мінімальні, і, вочевидь, цей крок зроблено як декларативний.
Рішення було прийнято після того, як комісія фонду з етики опублікувала висновок про заборону інвестицій у компанії, які допомагають поселенцям. Інвестиційний фонд стверджує, що “Безек” сприяла розширенню обслуговування ізраїльських поселень в Юдеї та Самарії, надаючи їм послуги зв’язку. “Таким чином компанія сприяє порушенню міжнародного права”, — заявили у фонді, оголосивши неважливим той факт, що “Безек” надає послуги і палестинцям, оскільки обсяг послуг ізраїльським поселенцям перевищує обсяг послуг палестинцям.
На початку 2024 року фонд скоротив свою частку в “Безеку” з 2,2 до 0,76% — тоді ці акції коштували близько 24 мільйонів доларів. Продаж акцій відбувся на тлі нової та більш суворої класифікації етичних порушень, заснованої на рішенні Міжнародного суду, який заявив, що поселенська політика Ізраїлю є порушенням міжнародного права.
Фонду належать близько півтора відсотка всіх акцій, зареєстрованих у світі в 8700 компаніях, і його рішення, прийняте в результаті посилення політики, є значущою декларацією, яку можуть взяти до уваги й інші інвестори. Фонд почав вивчати стан компаній, в які він інвестує, після початку війни в Газі в жовтні 2023 року і вже продав акції ряду ізраїльських компаній. Остаточне рішення про те, інвестувати чи продавати акції тієї чи іншої компанії, приймає правління Норвезького центрального банку.
З початку війни “Залізні мечі” фонд вже продав свої частки в дев’яти компаніях, що працюють на Західному березі, в тому числі через їхню участь у будівництві доріг і будинків у поселеннях та в наданні систем спостереження для паркану безпеки.
Фото: Еміль Салман
