Ні призову, ні професії: боротьба ультраортодоксів за ухилення від служби в армії шкодить ринку праці

Юридичний радник уряду постановив, що ультраортодоксальна молодь, яка не визначилася зі своїм статусом у армії, не буде отримувати фінансування на навчання або професійну підготовку. Новий закон про ухилення від служби, який не передбачає персональних санкцій для студентів ешив, може ще більше ускладнити працевлаштування ультраортодоксів.

Ухилення молодих ультраортодоксів від військової служби вже шкодить ринку праці. За даними академічних джерел, цього року кількість записаних на доакадемічні підготовчі курси скоротилася приблизно на 30%. Це означає, що цілі щодо підвищення рівня вищої освіти в ультраортодоксальному секторі не будуть досягнуті, а кількість студентів може зменшитися.

Ситуація на ринку праці в ультраортодоксальному секторі може погіршитися. Юрисконсульт уряду Галі Бахарав-Міара минулого тижня розпорядилася припинити фінансування ультраортодоксальних студентів, які не врегулювали свій військовий статус. У результаті сотні чоловіків, зобов’язаних служити, можуть залишитися без державної підтримки. Ця директива також може торкнутися додаткового навчання, організованого державою, наприклад, для ультраортодоксальних водіїв автобусів.

На цьому тижні голова комітету Кнесету з питань безпеки, депутат Боаз Бісмут («Лікуд»), має представити власну версію закону про ухилення від призову. Очікуваний принцип документа — відсутність персональних санкцій для студентів ешив, щоб будь-хто, хто оголосив себе студентом ешиви, не піддавався жодним заходам покарання.

З точки зору ультраортодоксів, це досягнення: студенти ешив не постраждають. Однак фахівці вважають, що закон не лише послабить ефективність санкцій, а й завдасть руйнівного удару по ринку праці та податковим надходженням, перетворюючи ешиви на притулок, де можна уникнути роботи.

Одним із ключових викликів ринку праці є підвищення рівня зайнятості ультраортодоксальних чоловіків і продуктивності їх праці. Мета уряду полягала у досягненні до 2020 року рівня зайнятості близько 63%. На практиці цей показник майже не змінився за останнє десятиліття і склав 53,4% у другому кварталі 2025 року за даними Центрального статистичного бюро (ЦСБ).

Держава щороку виділяє сотні мільйонів шекелів на заохочення зайнятості ультраортодоксальних чоловіків — у академічній сфері, на технологічних курсах та інших професійних програмах, у тому числі для водіїв автобусів.

Скорочення набору на підготовчі курси

Перший удар по ультраортодоксальному ринку праці вже завдано в академічній сфері. Кількість ультраортодоксальних студентів цього навчального року зросла до приблизно 19 тисяч порівняно з 17,5 тисячами роком раніше. Проте цей ріст став результатом попередніх хвиль набору та державної програми стимулювання вчителів в ультраортодоксальній системі освіти.

Раніше отримання стипендії в ультраортодоксальному секторі (близько 7000 шекелів за ступінь за пріоритетними спеціальностями, без волонтерства) вимагало підтвердження врегульованого військового статусу. До минулого року студенти ешив, які отримали відстрочку, могли надати лист з армії, що підтверджує законність їхнього статусу. Таким чином, ультраортодокси, зареєстровані в ешиві, могли не служити в армії та одночасно отримувати державну стипендію.

Після рішення Верховного суду справедливості, який визнав відстрочки незаконними, студенти ешив більше не можуть надавати документи для легалізації свого статусу. За даними академічних джерел, саме через це кількість реєстрацій на підготовчі курси скоротилася на 30%.

«Метод салямі»

Наступний удар по ринку праці завдано минулого тижня. Після обговорень у апараті юридичного радника уряду та міністерствах було вирішено, що держава не зможе законно фінансувати навчання в технологічних коледжах для молодих ультраортодоксів, які не врегулювали свій військовий статус.

У Мінфіні виступили проти цього кроку, заявивши, що шкода від нього перевищує користь, однак постановили, що юридично держава не може фінансувати курси для порушників закону.

«Це рішення матиме додаткові наслідки, — заявив Амір Медина, генеральний директор Міністерства праці. — Воно зачепить сотні ультраортодоксів, які отримують фінансування на професійну підготовку. Якщо держава хоче вводити санкції, це потрібно робити послідовно: припинити фінансування у всіх міністерствах, а не тільки в Мінпраці. Чому діяти методом салямі? Чому проблеми вирішуються за рахунок програм, що допомагають найбільш вразливим вийти на ринок праці? Технологічне навчання — наш флагман».

Санкції — ілюзія

Закон про ухилення, запропонований Боазом Бісмутом, написаний відповідно до вимог ультраортодоксів і спрямований на збереження коаліції. Закон планується обговорити цього тижня, однак шанси на те, що він введе реальні персональні санкції, вкрай малі.

Документ вводить кількісні показники призову ультраортодоксів, які будуть суттєво нижчі за середній річний рівень. Очікується, що він відновить бюджет ешив приблизно на 1,7 мільярда шекелів. У разі невиконання цілей санкції застосовуватимуться поступово.

Головна санкція — скорочення фінансування релігійних закладів — ймовірно, залишиться формальністю. Ультраортодокси зможуть заздалегідь передбачити більший бюджет, щоб уникнути реального скорочення.

Навіть якщо персональні санкції будуть введені через два роки після набрання закону чинності, ключовий елемент, на якому наполягають ультраортодокси, полягає в тому, що студент ешиви не піддаватиметься жодним заходам покарання. Ціль зрозуміла: уникнути будь-якої шкоди для студентів ешив.

За думкою експертів, таке пропозиція призведе до зворотного ефекту: постраждають ті, хто вирішить залишити ешиву та вийти на ринок праці. Ушкодження буде значним, оскільки санкції можуть зробити легальну роботу невигідною. У результаті ешива перетвориться на комфортний притулок, а частина ультраортодоксів віддасть перевагу неформальній праці.

Боротьба ультраортодоксів проти призову вже завдала шкоди їх економічному потенціалу та здатності забезпечувати себе. Новий закон про ухилення, подібний до готованого проекту Бісмута, лише погіршить ситуацію та послабить ізраїльську економіку.

За матеріалами TheMarker.

Фото: Ітай Рон