Незважаючи на жорстку риторику, Іран готується до переговорів з США
Публічна риторика між США та Іраном за останні тижні загострилася. Президент США Дональд Трамп заявив, що хотів би вирішити проблему ядерної програми Ірану шляхом переговорів, але не виключає й військовий сценарій. Вищі чиновники Ірану, у свою чергу, різко відкинули можливість відновлення переговорів з Вашингтоном і заявили, що не дадуть себе «залякати».
Водночас є ознаки того, що сторони все ж зможуть домовитися хоча б зустрітися за столом переговорів — безпосередньо або через посередників. Після повернення в Білий дім у січні президент США Дональд Трамп закликав до нової ядерної угоди з Тегераном, одночасно відновивши свою політику санкцій «максимального тиску».
Минулого тижня Трамп заявив, що надіслав верховному лідеру Ірану аятоллі Алі Хаменеї листа, закликаючи до переговорів і попереджаючи про можливі військові дії, якщо Іран відмовиться.
У середу, 12 березня, стало відомо, що головний дипломат Ірану Аббас Арагчі справді отримав листа Трампа, який був доставлений високопосадовим еміратським дипломатом Анваром Гаргашем.
Однак ще до ознайомлення з листом Хаменеї заявив, виступаючи перед натовпом у Тегерані, що пропозиція Трампа про переговори є «обманом», метою якого є створення враження, що Іран відмовляється вести переговори. Він повторив, що Іран «не прагне до ядерної зброї» і що запрошення США на переговори спрямоване на те, щоб «обманути світову громадськість», і такі переговори «не знімуть санкції… а ще більше затягнуть санкції».
Навіть президент-реформіст Масуд Пезешкіан, який переміг на виборах, обіцяючи відновити діалог із Заходом і спробувати зняти санкції, що душать іранську економіку, здається, відмовився від цієї ідеї і поклявся, що його країна «не схилиться перед кимось в приниженні». «Для нас неприпустимо, щоб вони віддавали накази і погрожували. Я навіть не буду вести з вами переговори, — заявив Пезешкіан, риторично звертаючись, очевидно, до Трампа. — Робіть, що хочете, чорт забирай».
Хоча здається, що така категорична позиція відкидає саму можливість відновлення переговорів, існують і прямо протилежні сигнали. У неділю місія Ірану при ООН заявила, що «якщо метою [переговорів] буде демонтаж мирної ядерної програми Ірану… такі переговори ніколи не відбудуться». Водночас у заяві зазначено, що Тегеран може розглянути можливість переговорів з приводу «потенційної мілітаризації» своєї ядерної програми.
Дійсно, минулого місяця міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі також заявив, що Іран готовий розвіяти будь-які побоювання щодо розробки ним ядерної зброї. «Якщо головною проблемою є те, щоб Іран не прагнув до створення ядерної зброї, це досяжно і не є складним питанням. Позиція Ірану ясна: він є членом Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, і фетва Верховного лідера вже прояснила нашу позицію [проти зброї масового знищення]», — сказав Арагчі.
Нещодавно іранські дипломати провели ядерні переговори з Великобританією, Францією та Німеччиною, а також окремі обговорення з Росією. Москва побічно підтвердила, що Дональд Трамп запропонував їй стати посередником у переговорах з Іраном.
Тепер Китай оголосив, що проведе зустріч з Росією та Іраном на рівні заступників міністрів закордонних справ наприкінці цього тижня для обговорення іранського ядерного досьє. Представник МЗС Ірану Есмаїл Бакії підтвердив майбутню зустріч, заявивши на пресконференції в Тегерані, що переговори будуть зосереджені на останніх подіях, пов’язаних з ядерною програмою його країни і зняттям санкцій.
Таким чином, незважаючи на гучні заяви про те, що Іран не буде вести переговори з США, насправді дипломатична активність Тегерана готує ґрунт саме для них. Це і не дивно. В умовах санкцій, що душать його економіку, Іран не бачить іншого способу виправити своє становище.
Тим не менше, розбіжності в позиціях сторін залишаються надзвичайно суттєвими. Іран намагається домогтися від США хоча б відмови від введення нових санкцій до початку переговорів, а Вашингтон погрожує зробити саме це.
Крім того, Іран, судячи з офіційних заяв, готовий обговорювати військовий аспект своєї ядерної програми, в той час як Дональд Трамп, ймовірно, прагне до «всебічної угоди», що охоплює ядерну програму Ірану, ракетні можливості та його «вісь опору», мережу воєнізованих угруповань, що простяглася по всьому Близькому Сходу.
Складність ситуації посилюється недовірою іранців до США, і особливо до Дональда Трампа. Саме він під час свого першого президентського терміну в односторонньому порядку вийшов з початкової угоди з Іраном.
Тегеран почав скасовувати свої зобов’язання за угодою — формально Спільним всеосяжним планом дій — через рік після виходу Вашингтона. Спроби відновити угоду з того часу зайшли в глухий кут.
Олександра Аппельберг, «Деталі».
Фото: Office of the Iranian Supreme Leader via AP
