Нетаньягу знайшов нову причину зірвати угоду щодо Гази
Цими вихідними Ізраїль і ХАМАС наблизилися до укладення угоди про припинення вогню в Газі. Терористична організація у п’ятницю ввечері заявила, що не відкидає останню версію угоди напряму, а пропонує внести деякі зміни.
Однак, попри обережний оптимізм, висловлений країнами-посередницями — США, Катаром і Єгиптом, серйозні перешкоди залишаються, і говорити про неминучість домовленості поки що зарано.
Основи угоди, представленої ХАМАСом Катару, але фактично розробленої спільно урядом Нетаньягу та адміністрацією Трампа, передбачають тимчасове припинення вогню строком на 60 днів в обмін на звільнення лише половини з приблизно 50 заручників, які залишаються в Газі. Це повністю відповідає вимогам прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, продиктованим його політичними інтересами.
Нетаньягу намагається втримати ультраправі елементи своєї коаліції від розпаду уряду — вони пообіцяли зробити це, якщо Ізраїль припинить бойові дії й укладе угоду щодо заручників. Для цього він переконує їх, що після двомісячної паузи війна буде відновлена.
ХАМАС давно надає перевагу всеосяжній угоді, яка покладе край війні раз і назавжди, призведе до звільнення всіх заручників і завершить кошмар, який сам ХАМАС і накликав на Газу, напавши на Ізраїль 7 жовтня. Посередники пообіцяли, що, попри наміри Нетаньягу, угода на 60 днів супроводжуватиметься домовленостями про завершення війни, які стануть предметом інтенсивних переговорів у період перемир’я.
Катарці чітко дали зрозуміти, що президент США Дональд Трамп не дозволить Нетаньягу тягнути час і ухилятися від реальних переговорів, як це було під час попереднього перемир’я в березні.
Ці обіцянки і призвели до загалом позитивної реакції ХАМАСу, проте терористи все ж наполягають на трьох змінах. По-перше, вони вимагають масштабнішого відведення ізраїльських військ — з тих районів Гази, з яких Ізраїль поки не запропонував вийти. По суті, ХАМАС домагається повернення ізраїльської армії на позиції березня, до зриву попереднього перемир’я.
По-друге, ХАМАС хоче гарантій, що гуманітарна допомога, яка надходить у Газу, розподілятиметься міжнародно визнаними гуманітарними організаціями, а не ізраїльсько-американським проектом під назвою Gaza Humanitarian Foundation.
І нарешті, ХАМАС вимагає, щоб в угоді було чітко прописано: якщо до кінця 60-денного перемир’я фінальної угоди не буде досягнуто, переговори триватимуть, а Ізраїлю не буде дозволено поновити бойові дії, як це сталося минулого разу.
Третя вимога, ймовірно, найпростіша для вирішення — зрештою, йдеться лише про формулювання. Жодне американське запевнення з цього приводу не заспокоїть ХАМАС повністю, і попередній досвід показує: якщо Нетаньягу захоче порушити угоду, яку сам же підписав, зупинити його зможе лише пряме втручання Трампа. Через два місяці після укладення угоди — чи взагалі буде Трампу важливо втручатися? Хто знає. Втім, ХАМАС віддав би перевагу хоча б усному зобов’язанню — знаючи, що воно майже нічого не варте, але все ж краще, ніж нічого.
Для Нетаньягу, однак, дві інші вимоги ХАМАСу є зручним приводом для зриву переговорів — або принаймні для затягування часу.
У суботу ввечері Нетаньягу заявив, що виступає проти поправок ХАМАСу до угоди, не вдаючись у подробиці. Згодом джерела, наближені до нього, повідомили ЗМІ, що він відкидає як вимогу про ширше виведення військ з Гази, так і вимогу дозволити збільшення обсягів гуманітарної допомоги для сектора — через механізми, відмінні від фонду GHF. Нагадаємо, поблизу центрів GHF з моменту їх відкриття загинули сотні мешканців Гази.
Нетаньягу планує наполягати на обох цих позиціях у переговорах із ХАМАСом, і якщо Трамп не змусить його змінити курс, це може призвести до провалу угоди про припинення вогню і до того, що заручники так і не будуть звільнені.
Зараз Трамп, судячи з усього, проявляє менше терпіння до маневрів Нетаньягу, ніж після зриву перемир’я в березні, але, як завжди, важко передбачити, що він у підсумку зробить, коли настане час ухвалювати рішення.
Справжній абсурд полягає в тому, що обидва ці питання — розширення ізраїльського контролю над територіями в Газі та створення центрів GHF з розподілу допомоги — спочатку задумувалися як спосіб чинити тиск на ХАМАС, щоб той підписав угоду щодо заручників. І ось тепер, коли ХАМАС, здається, готовий укласти таку угоду, Нетаньягу використовує ті ж самі інструменти, щоб загальмувати і, можливо, остаточно зірвати переговори.
Це піднімає очевидне, але все ж тривожне питання: якщо первісною метою механізму GHF було створити тиск для досягнення угоди щодо заручників, то чому тепер Нетаньягу затягує цю угоду, щоби зберегти сам GHF? Чи повинні заручники продовжувати страждати в нелюдських умовах лише для того, щоб фонд продовжував існувати?
Не варто помилятися — сторони все ще можуть досягти домовленості вже цього тижня, і зустріч Трампа з Нетаньягу в понеділок буде ключовою. Але, як і влітку минулого року, коли Нетаньягу використав коридор Філадельфія на півдні Гази як привід для зриву угоди, він тепер може перетворити GHF або присутність Ізраїлю на якомусь іншому напрямку в Газі на нову причину не підписувати угоду. Це дозволить йому протриматися при владі ще трохи довше, а тим часом заручники й надалі страждатимуть, а в Газі гинутимуть нові солдати та мирні жителі.
Автор: Амір Тібон
Джерело: «ХаАрец»
Фото: Олів’є Фітуссі
