Нетаньягу проти керівників сектору безпеки: довга низка зіткнень
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу увійшов в історію, оголосивши в неділю про свій намір звільнити голову ШАБАКу Ронена Бара. Бар приєднався до довгого списку міністрів оборони, директорів ШАБАКу та керівників “Моссаду”, чиї стосунки з Нетаньягу зіпсувалися під час або після співпраці з ним.
Архіви показують, що всі ці посадовці, які працювали при Нетаньягу, зрештою критикували його. Деякі чекали, поки залишать свою посаду, щоб засудити його керівництво “Лікудом” або всією країною, зокрема, спроби послабити судову систему та його помилки напередодні катастрофи 7 жовтня.
Чотири міністри оборони Нетаньягу не допрацювали до кінця свого терміну — через звільнення або відставку: Йоав Галант, якого зняли в листопаді, Авігдор Ліберман, Моше Яалон та Іцхак Мордехай.
Мордехай був першим; у 1999 році він назвав Нетаньягу “дрібним політиком” і “негідним моєї довіри або довіри ізраїльського народу”. Він сказав, що Нетаньягу “ризикує всім заради своїх політичних потреб”.
Цього тижня Бар заявив, що “очікування особистої відданості Нетаньягу, мета якої суперечить суспільним інтересам, є в корені помилковим”.
Надав Аргаман, який очолював ШАБАК з 2016 по 2021 рік, сказав у 2023 році, що судова реформа Нетаньягу схожа “на машину, що мчить у прірву”. В ефірі новинної програми “Увда” він додав: “Це зміна режиму, юридично перетворює Ізраїль на диктатуру”.
Зараз він перебуває під слідством поліції за підозрою в тому, що він шантажував Нетаньягу, сказавши 12-му каналу: “Якщо прем’єр-міністр діятиме незаконно, я розповім все, що знаю”.
Попередник Аргамана, Йорам Коен, очолював ШАБАК з 2011 по 2016 рік. У 2018 році “Увда” повідомила, що Коен відхилив прохання Нетаньягу прослуховувати телефони високопоставлених чиновників оборонного відомства, включаючи тодішнього директора Моссаду Таміра Пардо і тодішнього начальника штабу ЦАХАЛу Бені Ганца, щоб запобігти витокам. Коен підтвердив це наприкінці минулого року в інтерв’ю громадському радіо “Решет Бет”.
“Прем’єр-міністр попросив мене використати мої інструменти, щоб будь-хто, хто буде посвячений у цю операцію, перебував під наглядом ШАБАКу, і якщо хтось передасть інформацію комусь, то ми дізнаємося і подбаємо про нього”, — сказав Коен.
В інтерв’ю Коен висміяв того, хто його призначив, — Нетаньягу. “В останні роки його поведінка як лідера була, м’яко кажучи, неприйнятною”, — сказав Коен. Він звинуватив Нетаньягу в тому, що той веде кампанію проти армії, ШАБАКу, поліції, юридичної радниці, генерального прокурора та БАГАЦу, “щоб створити ситуацію, коли режим контролює всю владу, ніхто не може його критикувати, а всіх, хто його критикує, знімають з посади”.
Щодо справи, в якій наближені до Нетаньягу люди підозрюються в корупції при придбанні Ізраїлем підводних човнів та інших військово-морських суден, Коен сказав, що Нетаньягу “очевидно, діяв всупереч процедурам і правилам, ризикуючи і завдаючи шкоди національній безпеці Ізраїлю”.
Юваль Діскін очолював ШАБАК з 2005 по 2011 рік при Аріелі Шароні, Ехуді Ольмерті та Нетаньягу. У 2020 році, коли розпочався суд над Нетаньягу у справі про корупцію, він сказав: “Я не сумніваюся, що прем’єр-міністр, який звинувачується в кримінальних злочинах і постав перед судом, повністю і остаточно втратив моральне та етичне право керувати Ізраїлем і вирішувати величезні завдання, що стоять перед нами”.
Діскін заявив, що, на його думку, “людина, щодо якої ведеться кримінальне переслідування, за жодних обставин не могла служити командиром або бойовим солдатом у будь-якій ізраїльській службі безпеки чи оперативному відомстві”.
Минулого року Діскін заявив, що Нетаньягу був “найгіршим, найнеадекватнішим прем’єр-міністром в історії Ізраїлю”. У колонці для сайту Mako він звинуватив Нетаньягу в тому, що той “за останнє десятиліття привів нас до багатопланової стратегічної кризи як у внутрішній і регіональній безпеці, так і в міжнародних відносинах”.
Він додав: «У нас є для тебе новини, Бібі. Ми не твої піддані. Нам набридли твоя брехня, самозакоханість, нескінченна зарозумілість і відрив від реальності».
Амі Аялон очолював ШАБАК при Нетаньягу з 1996 по 2000 рік. У 2020 році він сказав: «Нетаньягу ставить під загрозу безпеку Ізраїлю у зв’язку зі справою про підводні човни. Ніколи раніше прем’єр-міністр не приховував найважливішу інформацію від оборонного відомства, якому вона потрібна… щоб підготуватися до війни».
Звертаючись до Нетаньягу минулого року і згадуючи жертв різанини 7 жовтня, Аялон сказав: «Ви негідні їх, їхнього героїзму та їхнього болю. Ви негідні бути поруч з ними, коли вони поминають своїх загиблих близьких. Ви негідні виступати на кладовищах і на національних церемоніях… Ідіть геть! Ви негідні вести нас на війну».
Першим головою Моссаду при Нетаньягу був Дані Ятом, який обіймав цю посаду з 1996 по 1998 рік. «Людина, яка очолює країну, — це той самий Нетаньягу, який не годиться для своєї роботи, який діє виключно з почуття власної переваги і на догоду своїм приватним інтересам», — заявив Ятом минулого літа. Його наступник, Ефраїм Халеві, який очолював Моссад при Нетаньягу з 1998 по 2002 рік, сказав у 2020 році: «У міркуваннях прем’єр-міністра щось дуже сильно пішло не так».
За Халеві на посаді голови «Моссаду» послідував Меїр Даган, згодом один із найжорсткіших критиків Нетаньягу, навіть коли він був близький до смерті – він помер у 2016 році. «Ізраїль оточений ворогами, але я не боюся наших ворогів. Я боюся нашого керівництва. Я боюся втрати рішучості, втрати особистого прикладу. Я боюся нерішучості та паралічу», — сказав Даган у 2015 році.
«Перш за все, мене лякає криза лідерства. Наша криза лідерства — найсерйозніша з усіх, які ми коли-небудь бачили. Чому ви хочете відповідати за нашу долю, якщо ви так боїтеся взяти на себе відповідальність?»
В інтерв’ю газеті «Маарів» він додав: «Я служив на наших найстрашніших війнах. Я пережив жахливі часи. Я ніколи не сумнівався в нашому майбутньому та нашій силі. Ці роки правління Нетаньягу змусили мене почати сумніватися в майбутньому країни. Це вбиває мене… Він не здатний відрізнити свою особисту вигоду від користі для країни. Він переконаний, що це одне й те саме».
Наступник Дагана, Тамір Пардо, служив при Нетаньягу з 2011 по 2016 рік і згодом став одним із його найбільших критиків. У 2018 році він розповів «Увді», що на початку свого перебування на посаді консультувався з юридичними радниками та колишніми керівниками «Моссаду» після того, як Нетаньягу наказав йому підготуватися до удару по Ірану. За його словами, він хотів з’ясувати, хто мав право віддавати такий наказ, щоб не виникла ситуація, коли б він діяв незаконно.
У 2020 році Пардо заявив, що «прем’єр-міністр, який не подає особистий приклад усім громадянам Ізраїлю, становить явну і справжню загрозу для національної безпеки Ізраїлю».
Навіть керівники ШАБАКу і «Моссаду», які не працювали з Нетаньягу, піддали його різкій критиці. Кармі Гілон, який очолював ШАБАК у 1995 і 1996 роках, сказав у 2020 році: «Мені страшно бачити, як ця людина бере найретельніше охоронювані секрети Ізраїлю і торгує ними заради своєї особистої вигоди і на догоду своїм особистим цілям. Стратегічні активи, які є основою існування Ізраїлю, стають інструментами Нетаньягу на догоду його его, і ціна може стати згубною для існування Ізраїлю».
Шабтай Шавіт, генеральний директор «Моссаду» з 1989 по 1996 рік, додав: «Бібі небезпечний для безпеки Ізраїлю».
У липні 2023 року, приблизно за три місяці до 7 жовтня, колишні керівники «Моссаду» і ШАБАКу, колишні начальники штабів ЦАХАЛу і відставні генерали написали різкого листа Нетаньягу у зв’язку з його спробою підірвати судову систему. Лист підписали близько 100 осіб, у тому числі Нахум Адмоні, який очолював «Моссад» з 1982 по 1989 рік.
«Ми вважаємо вас прямим винуватцем серйозної шкоди, завданої ЦАХАЛу та безпеці Ізраїлю. Прем’єр-міністре, Ізраїль під вашим керівництвом просуває законодавчі кроки, повністю ігноруючи шкоду, що завдається ізраїльській демократії. Ці законодавчі зусилля руйнують спільну основу ізраїльського суспільства, розривають народ на частини, руйнують ЦАХАЛ і завдають серйозної шкоди безпеці Ізраїлю».
Моше Яалон, який обіймав посаду міністра оборони з 2013 по 2016 рік, у своїй промові про відставку сказав: «Мені шкода говорити, що я один із цілої низки міністрів оборони, які дійшли висновку, що Нетаньягу не можна довіряти».
В інтерв’ю 13-му каналу новин він додав: «Нещодавно у мене виникли серйозні розбіжності з прем’єр-міністром з питань професіоналізму та цінностей. Я не знаю жодного міністра оборони, який служив з Нетаньягу, жодного начальника ЦАХАЛу, ШАБАКу або «Моссаду», який би завершив свій термін з довірою до нього».
Авігдор Ліберман, який змінив Яалона, пішов у відставку в 2018 році через припинення вогню в Газі між Ізраїлем і ХАМАСом, яке він назвав «капітуляцією перед тероризмом». Передісторією його зіткнення з Нетаньягу стали паливо та катарські грошові перекази в Газу. Ліберман назвав дії Ізраїлю в той час «слабкими», додавши: «За допомогою катарських грошей ми купили короткострокове спокій, яке зашкодить довгостроковому спокою».
Останнім міністром оборони, якого Нетаньягу відставив, став Йоав Галант. Двічі Нетаньягу оголошував про його звільнення. Вперше, у березні 2023 року, Галант був звільнений після того, як закликав зупинити прийняття закону про реорганізацію судової системи з міркувань державної безпеки. Того вечора ізраїльтяни масово протестували, тому Нетаньягу залишив Галанта на цій посаді.
Їхні стосунки погіршилися під час війни, коли Галант назвав обіцянку Нетаньягу про «повну перемогу» «нісенітницею». Він був звільнений наприкінці минулого року і заявив, що причиною тому стала його позиція з питання призову ультраортодоксальних чоловіків до армії, досягнення прогресу в переговорах про заручників і щодо створення державної комісії з розслідування невдач, що сталися 7 жовтня і раніше. Ці три питання хвилюють країну і до сьогодні.
Автор: Офер Адерет
Джерело: «ХаАрец»
Фото: Томер Аппельбаум
