Нетаньягу натякає на прогрес у переговорах — але це оптична ілюзія

Потрібно з обережністю ставитися до позитивних сигналів, які надходять із канцелярії прем’єр-міністра Ізраїлю, а також до публікацій у місцевій пресі про нібито прогрес у переговорах щодо звільнення заручників. На перший погляд може здатися, що є певне просування, проте це радше оптична ілюзія. Насправді жодного реального прориву у переговорах між Ізраїлем і ХАМАСом щодо ключових питань немає. Навпаки, у своїх публічних заявах Біньямін Нетаньягу, як і раніше, робить усе можливе, щоб зірвати ці переговори.

Головна суперечність між сторонами — це гарантії проведення серйозних переговорів щодо завершення війни та виведення ЦАХАЛу з сектору Гази. ХАМАС вважає, що така домовленість уже була досягнута, і наполягає на її реалізації. Групування не готове звільняти заручників без вагомих гарантій, що цього разу переговори будуть реальними, а не просто порожніми обіцянками, як це сталося після першого етапу угоди, підписаної в Досі 17 січня. ХАМАС не задовольняють лише запевнення США, передані через Катар, що «цього разу все буде добре», і вимагає чітких зобов’язань. Політичні обіцянки часто нічого не варті: те, що було підписано вчора, може бути порушено вже завтра.

Наприклад, ХАМАС має документ, підписаний директором “Моссаду” Давидом Барнеа та головою ШАБАКу Роненом Баром, який передбачає, що Ізраїль мав залишити Філадельфійський коридор на 50-й день. Однак цей документ так і залишився просто папірцем.

Після того, як два тижні тому переговори в Катарі зайшли в глухий кут, єгипетська розвідка втрутилася у процес і почала чинити тиск на ХАМАС, спонукаючи його до компромісу. На відміну від Катару, Єгипет не має фінансових важелів впливу на ХАМАС, проте він контролює десятки звільнених бойовиків, які зараз бездіяльно перебувають у готелях у Каїрі. Каїр пригрозив виселити їх у невідомому напрямку.

У результаті наприкінці тижня, напередодні свята Ід аль-Фітр, Єгипет і ХАМАС досягли певних домовленостей. Відповідно до них, без участі Ізраїлю та США, ХАМАС погоджується звільнити п’ятьох заручників в обмін на публічні заяви Вашингтона про початок переговорів щодо другого етапу угоди. Тепер завдання Єгипту — «продати» цю угоду США та Ізраїлю.

У відповідь Ізраїль висунув зустрічну пропозицію, вимагаючи звільнення 11 заручників. Наразі всі сторони очікують на відповідь ХАМАСу.

Зазвичай Нетаньягу публічно заявляє, що хоче угоди, а за зачиненими дверима намагається її зірвати. Цього разу ситуація зворотна: у закритих переговорах міністр стратегічних питань Ізраїлю Рон Дермер запевняє американського дипломата Стіва Віткоффа, що Ізраїль зацікавлений у домовленостях. А на публіці Нетаньягу робить усе, щоб угода не відбулася.

Учора, під час засідання уряду, він озвучив ізраїльські вимоги до переговорів, які, на його думку, мають стати «другим етапом» угоди:

1. Роззброєння ХАМАСу.

2. Дозвіл лідерам ХАМАСу залишити сектор Гази та виїхати куди вони забажають.

3. Гарантії безпеки для реалізації плану Трампа щодо добровільної еміграції палестинців із Гази.

План Дональда Трампа — це як фонтан Дюшана. Всі змушені публічно захоплюватися «розумною та блискучою конструкцією», тоді як насправді це всього лише звичайний писуар із магазину сантехніки.

Такі публічні заяви Нетаньягу сприймаються міжнародними посередниками як спроба зірвати переговори. У великому інтерв’ю Стіва Віткоффа Такеру Карлсону цей план взагалі не згадувався. Пізніше Віткофф дав ще одне інтерв’ю CNN – багато слів, але жодної конкретики.

Для Нетаньягу план Трампа — ідеальний щит. Він рятує його уряд, повертає Ітамара Бен-Гвіра, утримує на короткому повідку Бецалеля Смотрича, а ближче до виборів (коли б вони не відбулися) стає приводом голосувати за «Лікуд», а не за радикальних правих союзників – адже «тільки він реалізує план Трампа». Сам Нетаньягу розуміє, що це лише ідея, вкинута в повітря, але його це не турбує. Він може нескінченно вести війну «на шляху до реалізації плану».

Поки Нетаньягу тримається за цей план, переговори щодо другого етапу угоди не ведуться, обмін заручників не відбувається, ситуація залишається незмінною. Завжди можна «продати» суспільству меседж, що «військовий тиск допоможе звільнити заручників». Це пропагандистський прийом, який працює вже рік і не втрачає своєї ефективності серед прихильників Нетаньягу.

Вирішальне слово, як завжди, залишається за американцями. У Вашингтоні позиція не змінилася: США очікують, що щонайменше п’ятеро заручників, включно з американцем Іданом Александером, будуть звільнені на першому етапі. Для них це буде жест доброї волі з боку ХАМАСу, який дозволить сприймати угруповання серйозніше.

Зараз Стів Віткофф вважає, що час працює на просування угоди. Тому він дає ХАМАСу та Ізраїлю кілька днів для маневру та компромісів.

Швидше за все, до завершення Ід аль-Фітр жодного прориву не буде. Якщо ж він і відбудеться — а в цьому є великі сумніви — вікно можливостей відкриється в період між завершенням мусульманського свята та початком єврейського Песаху.

Автор: Хаім Левінсон, “ХаАрец”

Фото: Олів’є Фітусі