Нетаньягу хоче нейтралізувати звіт держконтролера про провал 7 жовтня – і ЦАХАЛ грає йому на руку
Офіцер пожежної охорони Аміт Кляйн минулого тижня написав болісний допис. У ньому він розповів, як прийшов на могилу своєї дружини, покійної Топаз Евен Хен Кляйн, яка загинула під час катастрофи на Кармелі, і попросив у неї пробачення. Це сталося після обурливих заяв прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу напередодні на пресконференції.
У фіналі виступу, незалежно від запитання про національну інформаційну систему, Нетаньягу заговорив про звіт державного контролера щодо катастрофи на Кармелі. Усміхаючись і намагаючись пригадати обсяг документа («Не пам’ятаю, може, 160 сторінок»), він заявив: «У звіті було все, тільки нічого реального там не було. Бо не вистачало найголовнішого — двох слів: “пожежні літаки”».
З важким серцем Кляйн нагадав Нетаньягу, що звіт складався з 506 сторінок; у його анотації (186 сторінок) термін «пожежний літак» згадувався 15 разів, а терміни «пожежні гелікоптери», «повітряне пожежогасіння» і «антипірени» — 54 рази. Хоча документ не містив особистих висновків на адресу тодішнього (і нинішнього) прем’єр-міністра, він вважається фундаментальним: у результаті в Ізраїлі була повністю перебудована система пожежогасіння.
Лобове зіткнення
Нав’язливе ставлення Нетаньягу до критичних звітів на адресу уряду, навіть якщо вони не були спрямовані особисто проти нього, і його прагнення применшити їхнє значення роками потому підкреслюють важливість нинішнього звіту державного контролера Матаньяху Енгельмана про провал 7 жовтня.
Доповідь Енгельмана викликала суперечки й цього тижня знову призвела до зіткнення з ЦАХАЛом. Армія звинуватила держконтролера в несправедливому тиску на старших офіцерів, натякаючи, що той намагається переключити критику з політичного рівня (і Нетаньягу зокрема) на військовий.
У ЦАХАЛі обурилися тим, що держконтролер вимагає від низки офіцерів одночасно відповідати на десятки запитань, пов’язаних із військовими звітами, і паралельно готувати відповіді на проєкти цивільних звітів, які стосуються армії. Причому в украй стислі терміни. Додаткове роздратування викликало те, що держконтролер включив до проєктів розділи про особисту відповідальність, не вислухавши офіцерів заздалегідь.
Генерал-майор у відставці Менді Ор, який багато років очолював відділ безпеки в канцелярії держконтролера, підтримав критику ЦАХАЛа. За його словами, така поведінка неправильна як з моральної, так і з професійної точки зору. «Я не пам’ятаю випадку, щоб аудитори не зустрічалися з перевірюваними, особливо з тими, кого критикували. Навпаки, ми завжди призначали зустрічі на початку перевірки, щоб глибше зрозуміти картину», — зазначив Ор.
Жорсткі строки та відмова армії
Критика ЦАХАЛа й Ора значною мірою справедлива: звіт про події 7 жовтня надзвичайно складний — це компіляція майже 50 різних документів, більшість із яких цивільні. Він справді був написаний у надмірно стислі строки, а в чернетках з’явилися особисті висновки без урахування позиції офіцерів.
Однак у Держконтролю теж є аргументи. ЦАХАЛ відмовляється співпрацювати з перевіркою, підозрюючи, що Енгельман діє в інтересах Нетаньягу й прагне уникнути створення державної слідчої комісії. Більше того, армія подала клопотання до Верховного суду проти проведення перевірки під час війни.
Ці петиції затримали підготовку звіту більш ніж на рік і ще більше скоротили строки. Навіть після їхнього відхилення багато офіцерів зволікали зі зустрічами. Зокрема, колишній начальник Генштабу Герці Халеві, за наявними даними, досі не зустрічався з аудиторами. На думку держконтролера, саме відмова офіцерів від співпраці призвела до появи попередніх особистих висновків у чернетках.
Нині, після передачі проєктів звітів офіцерам, очікуються зустрічі й можливі правки. Строки також обіцяють розширити.
Політичний фон
Утім, криза довіри очевидна. У звичайній практиці перевірювані зустрічаються з аудиторами ще на етапі підготовки проєкту. Але відмова ЦАХАЛа співпрацювати разом із підозрами в політичній мотивації призвела до неоптимальних результатів.
За всім цим стоїть небажання Нетаньягу створювати державну комісію з розслідування. У результаті звіт Енгельмана може виявитися єдиним професійним аудитом провалів 7 жовтня. Це надає йому історичного значення, подібного до звіту про катастрофу на Кармелі.
Армія звинувачує Енгельмана в тому, що він пришвидшує завершення звіту до закінчення своєї каденції в липні 2026 року, жертвуючи якістю аналізу. Якщо він не встигне, наступного держконтролера призначить кнесет у травні 2026 року. За нинішнього складу парламенту можна очікувати, що Нетаньягу забезпечить обрання кандидата, здатного «поховати» розслідування або покласти всю провину на військових.
ЦАХАЛ у своїй критиці має рацію, але водночас залишається сліпим до небезпеки: відмова від співпраці фактично грає на руку Нетаньягу й лише підвищує ризик упередженого звіту. Щоб цього уникнути, армії необхідно припинити суперечку й взаємодіяти з держконтролером.
Мейрав Арлозоров, TheMarker
Фото: Олів’є Фітуссі
