Нетаніягу вже міг би оголосити про перемогу у війні
Останні раунди переговорів щодо угоди про припинення вогню і повернення заручників не наблизили угоди.
Незважаючи на те, що угоду підтримують керівники системи безпеки Ізраїлю, прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу, за майже повсюдно поширеною думкою, перешкоджає угоді.
Тим часом, укладення угоди зараз стало б стратегічною перемогою для Ізраїлю, пише у Foreign Affairs колишній глава військової розвідки Ізраїлю, відставний генерал-майор Амос Ядлін, який зараз займається аналітикою в галузі національної безпеки, і його співавтор Грем Еллісон з Гарвардського університету.
За їхніми словами, Нетаньягу вже вдалося отримати і від американських посередників, і навіть від ХАМАСу більше, ніж обговорювалося спочатку — наприклад, умову, що на першому етапі припинення вогню буде тимчасовим.
Зараз, пишуть автори, найкращий час для Ізраїлю, щоб піти на угоду, завдяки декільком факторам:
По-перше, Ізраїль переміг ХАМАС, який втратив більшу частину свого військового керівництва і більше половини своїх бійців і, якщо Ізраїль засвоїв уроки, то він більше не здатний організувати щось подібне до нападу 7 жовтня.
По-друге, президент США Джо Байден і його адміністрація надали безпрецедентну підтримку Ізраїлю, постачаючи зброю, боєприпаси і дипломатичне прикриття в ООН та на інших форумах. Але сплеск військової активності США на Близькому Сході не може тривати нескінченно, враховуючи виклики, які перед американською адміністрацією ставлять Китай, що посилюється в Азії, і Росія у війні в Україні.
По-третє, незважаючи на війну Ізраїлю в Газі, найважливіші арабські країни допомогли Ізраїлю відбити найбільшу в історії атаку іранських ракет і безпілотників у квітні. Все частіше арабські країни регіону, головною з яких є Саудівська Аравія, вважають Іран більшою загрозою своїй безпеці, ніж Ізраїль.
Нарешті, ізраїльське стримування, яке впало 7 жовтня і в перші місяці війни в Газі, поступово відновлюється — і навіть посилюється. Успішні операції, в результаті яких були ліквідовані глави військових крил ХАМАСу і «Хізболли» (Мохаммад Дейф і Фуад Шукр), удар по цілях хуситів у порту Ходейда в Ємені, успішне знищення тунелів та інших шляхів передачі зброї вздовж так званого Філадельфійського коридору між Єгиптом і Газою, вбивство політичного лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханії в Тегерані, удари і успішна активна оборона від «Хізболли» — все це продемонструвало здатність Ізраїлю підтримувати перевагу у стримуванні.
З цієї позиції сили ізраїльський прем’єр-міністр, який дбав про безпеку своєї країни більше, ніж про свою власну, міг би оголосити про перемогу Ізраїлю у війні, перерахувавши всі ці пункти як власні досягнення.
На жаль, замість цього Нетаніягу потрапив у пастку, розставлену ХАМАСом і його покровителем Іраном, і продовжує рух шляхом до стратегічного провалу.
Продовження поточних операцій у Газі не призведе до знищення ХАМАСу, але втягне Ізраїль у тривалу і дорогу антипартизанську війну і одночасну ескалацію на інших аренах. Заручники продовжуватимуть гинути в тунелях; економіка Ізраїлю продовжуватиме погіршуватися; його статус у світі продовжуватиме падати до нових мінімумів, а юридичні баталії в міжнародних судах посилюватимуться.
По суті, стратегія «повної перемоги» Нетаніягу служить цілям Ірану: втягнути Ізраїль у програшну війну на виснаження відразу на декількох аренах.
Крім того, це збільшує небезпеку регіональної війни. Такий результат — мрія Сінуара: війна в Газі розпалює і об’єднує інші фронти — в Лівані, Сирії, Іраку, Ємені, Ірані та на Західному березі, створюючи вогняне кільце навколо Ізраїлю, яке змушує його руйнуватися зсередини. У Ізраїлю немає життєздатної стратегії для такого сценарію.
Крім того, на думку авторів, зараз — найкращий для Нетаніягу і його політичного виживання час для прийняття угоди.
Кнесет перебуває на канікулах до 27 жовтня, що означає, що ультраправі партнери Нетаніягу, які погрожували вийти з коаліції і тим самим зруйнувати її, не зможуть зробити цього протягом майже двох місяців. Якщо перший етап припинення вогню буде порушений, що спонукає сили ЦАХАЛу відновити бойові дії в секторі Газа, ці партії, швидше за все, знову приєднаються до коаліції. Але якщо угода пом’якшить регіональну напруженість, поверне ізраїльських заручників додому і дозволить продовжити нормалізацію відносин з Саудівською Аравією, позиції Нетаніягу в опитуваннях можуть бути достатньо сильними, щоб він міг призначити нові вибори, на яких у нього будуть хороші шанси на перемогу.
Нарешті, якщо Ізраїль погодиться на умови угоди, то всі погляди будуть звернені на ХАМАС. Для Нетаніягу це був би беспрограшний сценарій: якщо Сінуар прийме угоду, вона принесе Ізраїлю всі згадані вище вигоди. Якщо Сінуар відхилить її — цілком реальна можливість — Нетаніягу вийде з посиленою підтримкою США для продовження дій проти ХАМАСу в Газі і «Хізболли» в Лівані.
Тим не менш, дії Нетаньягу поки говорять про те, що він не має наміру використовувати цю можливість.
Автор: Олександра Аппельберг, за матеріалом Foreign Affairs.
Фото: AP Photo Julia Nikhinson
