Нетаніягу потрібна голова начальника генштабу, тому його поплічник воює з ЦАХАЛом
Це був тиждень ескалації. Але не в секторі Гази, хоча там продовжують гинути солдати заради мети, яка вже давно не зрозуміла; не в Лівані, де Ізраїль погрожує залишитися після 60 днів, обумовлених угодою про припинення вогню; і навіть не в Ірані, попри заголовки про все тіснішу американо-ізраїльську координацію щодо можливості атаки на його ядерні об’єкти.
Головною ескалацією, яка дійсно турбує політичний та оборонний істеблішмент, стало зіткнення між прем’єр-міністром і міністром оборони з одного боку, та начальником генштабу Армії оборони Ізраїлю — з іншого.
Причини відомі вже давно. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу та міністр оборони Ісраель Кац хочуть прискорити відхід (або навіть звільнення) начальника генштабу ЦАХАЛу Герцля Халеві, щоб виставити його єдиним винуватцем невдач, які призвели до різанини, влаштованої ХАМАСом на півдні Ізраїлю 7 жовтня 2023 року. Одночасно вони ведуть кампанію проти призначення державної комісії з розслідування.
Грубий напад Каца на прес-секретаря ЦАХАЛу Даніеля Хагарі в середу був частиною складного, обманного ходу, мета якого — змістити Халеві та директора Загальної служби безпеки ШАБАК Ронена Бара. Це також покликано відвернути увагу від Каца, який постав у всій своїй ганьбі в питанні ухилення ультраортодоксів від призову до армії.
Нетаніягу звільнив колишнього міністра оборони Йоава Галанта два місяці тому і замінив його Кацем, щоб отримати повний контроль над міністерством оборони і через нього — домінувати над командуванням ЦАХАЛу. Перед Кацем були поставлені два конкретні завдання — прийняти закон, що легалізує ухилення ультраортодоксів від призову до армії, прийнятний для ультраортодоксальних партій, що входять до правлячої коаліції, і винести смертний вирок начальнику генштабу та іншим старшим офіцерам.
Поки що з другим завданням він справляється успішніше, ніж з першим. Однак події на обох фронтах взаємопов’язані.
Що стосується призову до армії, то уряд опинився в незручному становищі через шквал питань з боку Верховного суду, який намагається задовольнити вимоги ультраортодоксальних партій. І цілком передбачувано, як і підтвердилося цього тижня, що остання спроба призвати харедім до армії була приречена на провал.
Цього місяця ЦАХАЛу вдалося призвати на службу лише кілька сотень добропорядних харедім. Довелося набирати солдатів релігійних сіоністів з інших частин, щоб провал запуску нової ультраортодоксальної бригади не був надто гучним. А на засіданні Верховного суду в середу вранці суддів здивувало те, що число чоловіків-хареді, які підлягають призову, вже досягло приблизно 80 тисяч, проте більшість з них отримали фактичний імунітет від призову.
Минулого літа, коли Галант ще намагався розробити новий закон про призов, він і керівництво ЦАХАЛу виступали за мінімалістський варіант, який на першому етапі передбачав призов лише 3000 нових ультраортодоксальних солдатів на рік. Така ж тенденція спостерігалася і при Каці — навмисне уповільнення темпів призову, при цьому виправдовуючи це потребами армії, щоб послабити тиск на уряд. Але потім Халеві змінив свою думку.
Армія оголосила, що з наступного року вона буде готова призвати стільки солдатів з числа хареді, скільки їй накажуть. Більше не буде бюрократичних виправдань для зниження темпів, щоб тягати каштани з вогню для уряду. Це було підтверджено на судовому засіданні в середу.
Тим часом Ліель Кайзер, журналістка громадського телеканалу “Кан”, повідомила, що Кац наказав обвинуваченню виключити із записки, представленої державою в суд, заяву армії про готовність призвати до армії всіх ультраортодоксів. Однак і прокуратура, і армія проігнорували це розпорядження, і інформація просочилася назовні.
У відповідь Кац за вказівкою Нетаніягу навмисно посилив напруженість на другому фронті. На початку цього тижня державний контролер Матаньягу Енгельман виступив з офіційною заявою, в якій звинуватив Халеві в тому, що начальник генштабу перешкоджає розслідуванню війни, яке проводить його відомство. І справді, можна багато чого сказати щодо повільного та громіздкого процесу внутрішнього розслідування ЦАХАЛу. Є й серйозні претензії офіцерів на місцях до несерйозної поведінки генштабу при розслідуванні деяких аспектів війни.
Проте Енгельман і Кац не є об’єктивними критиками. Вони — довірені особи людини, яка вже 16 місяців уперто відмовляється визнати хоча б малу частку відповідальності за провал.
Відтоді як Кац прийшов у міністерство оборони, його офіс випускає в середньому від одного до двох повідомлень для преси на день, супроводжуючи їх піар-фотографіями міністра. У перший місяць прес-релізи були присвячені його ознайомчим поїздкам по різних галузях, департаментах міністерства та оборонній промисловості. З тих пір його заяви в основному зображують, як він віддає “вказівки” та “накази” старшим офіцерам армії.
Серед них банальні накази, наприклад, про те, що вони повинні викорінити терор на останньому фронті. Була навіть дивна заява про перше засідання очолюваної ним міністерської цільової групи щодо “знищення урядового потенціалу ХАМАСу”. Добре, що він нагадав нам про це.
Деякі з численних фотографій мають елемент гротеску. Важко сказати, зроблено це навмисно чи ні. Коли Кац був міністром закордонних справ, його акаунти в соціальних мережах страждали від надмірного використання графічних трюків, які виглядали так, ніби вони були створені за допомогою не дуже розумної програми штучного інтелекту.
Деякі з них стосувалися його обміну образами з іноземними лідерами (є підозра, що їх “креативив” Срулік Айнхорн, тодішній його радник, а нині — один з прес-секретарів Нетаніягу, підозрюваний у витоку викрадених документів розвідки).
Але те, що сталося в середу вдень, важко не сприйняти серйозно. По-перше, офіс Каца опублікував заяву, в якій він знову дав “вказівки” Халеві — цього разу співпрацювати з державним контролером, а також прискорити внутрішнє розслідування ЦАХАЛу, яке Кац хоче закінчити до кінця місяця. Він також оголосив, вже вдруге, що відкладає всі призначення на вищі армійські посади, поки Халеві в цей термін не виконає необхідне.
Хагарі, прес-секретар ЦАХАЛу, відповів заявою, яку Халеві схвалив. У ній він ввічливо оскаржив деякі твердження Каца і сказав, що “ці питання мають вирішуватися в розмові між міністром оборони та начальником генштабу, а не через ЗМІ”.
Прес-секретарю Каца Адіру Дахану знадобилося всього півгодини, щоб опублікувати досить отруйну відповідь. “Прес-секретар ЦАХАЛу, який не так давно вибачався за те, що перевищив свої повноваження, нападаючи на політиків, знову перевищив свої повноваження, нападаючи на політиків і читаючи їм проповіді, — йдеться у повідомленні. — Цього разу вибачень буде недостатньо”.
Ця недвозначна погроза з боку канцелярії міністра на адресу офіцера в формі, безсумнівно, встановлює новий рекорд, причому в розпал кровопролитної війни. Але ми вже знаємо, що в умовах навмисного хаосу, який заохочується нинішнім урядом, і це можливо.
Хагарі — хоробрий солдат, відданий державний службовець і талановитий прес-секретар, який з самого початку війни працює в неможливих умовах. Він достатньо досвідчений, щоб зрозуміти: не він основна мета нападу — воно мало стати частиною ланцюгової реакції, яка закінчиться або відставкою Халеві та Бара, або їх звільненням.
Новий народний герой правих
Є підстави говорити, що інтрига з викраденими та просоченими документами розвідки продовжує розвиватися. Емоційна боротьба правих за прес-секретаря Нетаніягу з військових питань Елі Фельдштейна припинилася одразу після його звільнення з в’язниці, коли з’ясувалося, що його адвокат Одед Саворай наполягав на незалежному захисті свого клієнта, а не підпорядковував її інтересам Нетаніягу. Новий народний герой — унтер-офіцер Арі Розенфельд, підозрюваний у тому, що саме він злив інформацію Фельдштейну.
Те, що влада так довго тримала його у в’язниці, дійсно невиправдано. Але рідний Нетаніягу 14-й канал тепер незграбно робить грубу спробу пов’язати деякі з питань, що виникли під час судових слухань, і дані, оповиті туманом, з новою атакою на роль Бара у війні.
Найважливіша битва — за створення державної комісії з розслідування — ведеться сім’ями сотень солдатів і цивільних осіб, загиблих на війні. Міністри та представники уряду, яких запитували про це в публічних інтерв’ю, викручувалися та вивертались, безуспішно намагаючись пояснити, чому вони не довіряють комісії, призначеній головою Верховного суду.
В умовах, коли тиск з боку сімей посилюється, а опитування показують широку громадську підтримку їхньої позиції, Нетаніягу і Кац все наполегливіше намагаються звалити провину на Халеві та Бара (ніхто не сперечається, що обидва несуть значну відповідальність за події 7 жовтня, але вони-то, принаймні, визнали це). Напади на цих двох людей і очолювані ними організації додаються до нестримних атак на правову систему, особливо на Верховний суд і генерального прокурора Галі Бахарав-Міару. І немає жодних підстав сподіватися, що найближчим часом ситуація зміниться на краще.
Автор: Амос Харель
Джерело: «ХаАрец»
Фото: прес-служба ЦАХАЛу
