Неочікуване призначення в Пентагоні може означати зміну курсу США щодо Ірану

Адміністрація Трампа призначила Майкла Діміно, колишнього співробітника ЦРУ з боротьби з тероризмом і прихильника стриманого підходу до Ірану, наступним керівником політики Пентагону на Близькому Сході.

Діміно склав присягу разом з 31 іншими високопосадовцями Пентагону цього тижня.

До недавнього часу Діміно був науковим співробітником Defense Priorities, аналітичного центру, що виступає за стриманість у залученні американських військових до зовнішньої політики. Він консультував членів конгресу, а також Об’єднаний штаб Пентагону та Європейське командування США щодо російської війни в Україні.

Діміно — неочікуваний вибір на посаду наступного заступника помічника міністра оборони з питань Близького Сходу. Колишній оперативник ЦРУ відрізняється від інших кандидатів Трампа своєю критикою військової політики Ізраїлю в регіоні, а також розходиться з ними з деяких інших ключових питань.

Ось кілька позицій, які Діміно привнесе в нову адміністрацію:

США в регіоні

Діміно закликав до скорочення присутності США на Близькому Сході і стверджував, що США не мають жодних критично важливих інтересів у регіоні.

На вебінарі в лютому 2024 року з Defense Priorities він заявив, що Близький Схід “насправді” не має значення для інтересів США, стверджуючи, що “життєво важливі або екзистенційні загрози” на Близькому Сході “найкраще охарактеризувати як мінімальні або неіснуючі”, і що роль США в регіоні не принесла жодних вигод.

Більше того, у статті для журналу American Conservative після удару у відповідь Ірану по Ізраїлю в травні минулого року Діміно написав, що “американські війська в регіоні… [це] легкодоступні боксерські груші для Ірану, щоб розпалювати напруженість в регіоні, коли їм це зручно”.

“Ці війська слід негайно перекинути до більших і безпечніших центрів у зоні відповідальності Центрального командування, щоб наші сили на Близькому Сході не були постійно заручниками примх наших противників”, — стверджував він.

Діміно вважає, що США можуть запобігати терористичним загрозам, що походять з регіону, без великої військової присутності, натомість використовуючи дипломатію, спираючись на місцевих гравців та моніторинг розвідки. Тому, на його думку, США повинні значно скоротити свою військову присутність у регіоні, прибрати військові аванпости в Іраку, Сирії та Леванті і зрештою переглянути свою присутність у Перській затоці.

Ізраїль

Діміно різко критикував адміністрацію Байдена за її нездатність чинити тиск на Ізраїль, щоб відкрити потік гуманітарної допомоги в Газу, і водночас хвалив попередню адміністрацію за відмову приєднатися до удару у відповідь Ізраїлю на Іран.

Говорячи про війну в Газі, Діміно заявив у програмному документі за листопад 2023 року, що в інтересах США використовувати дипломатію для якнайшвидшого припинення війни. Він сказав, що спроба покласти край правлінню ХАМАСу призведе лише до підйому “ХАМАСу 2.0” в Газі, критикуючи політику, яка, за його словами, підірвала позиції Палестинської адміністрації.

Іран

Діміно вважає, що стримування Ірану працює, а його удари по Ізраїлю були навмисно сплановані так, щоб завдати лише мінімальної шкоди. Він виступав проти спроб Ізраїлю втягнути США в пряму конфронтацію з Іраном.

“У певному сенсі Іран можна стримати. Це проблема, з якою у нас великий досвід, і це загроза, яка не є першочерговою загрозою для Сполучених Штатів, — стверджував Діміно. – Ізраїльтяни можуть ставитися до цього по-іншому, але саме тут інтереси США та Ізраїлю розходяться”.

Він також виступає проти підтримки зміни режиму в Ірані.

“Нав’язана ззовні зміна режиму найчастіше зазнає невдачі, — зазначив Діміно в подкасті минулого року. – Якщо люди стурбовані тим, що в Ірану вже можуть бути малопотужні ядерні пристрої, куди потраплять ці пристрої? У чиї руки вони потраплять? Чи справді ми хочемо, щоб іранські генерали-суперники боролися за матеріал, що розщеплюється?”.

Хусити

У своїй статті в січні 2024 року у виданні Responsible Statecraft Діміно назвав марними триваючі удари США по хуситах в Ємені, які стали відповіддю на атаки єменських повстанців на американські кораблі, міжнародні судноплавні шляхи та Ізраїль.

“Хоча військові аналітики та регіональні експерти знали, що ці удари були приречені на провал від самого початку, тепер [всім] має бути очевидно, що немає надійного військового рішення кризи в Червоному морі”, — написав Діміно, закликаючи до дипломатичного підходу, включаючи збільшення поставок допомоги в Газу шляхом “посилення дипломатичного тиску” на Ізраїль.

Він заявив, що “економічні та національні інтереси безпеки США значною мірою не зачеплені транзитом через Червоне море”, і що США “дійсно можуть дозволити собі нічого там не робити”. Він сказав, що США мають надати Китаю можливість вирішувати цю проблему, чинячи тиск на Іран та хуситів.

Діміно далі заявив, що було б “натяжкою” вважати, що удари США можуть погіршити можливості хуситів або навіть стримати їх чи змінити їхню стратегію.

Саудівська Аравія та “угоди Авраама”

Діміно однозначно заявляв, що США не повинні надавати жодних гарантій безпеки Саудівській Аравії в рамках угоди про нормалізацію відносин між королівством та Ізраїлем, а в політичному документі від листопада 2023 року охарактеризував угоду про нормалізацію як “лише приємну, але не необхідну умову досягнення політичних цілей США на Близькому Сході”.

Він називав спадкоємного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана “нестійкою фігурою, яка неодноразово демонструвала недалекоглядність, що була б тягарем для США в договірному альянсі”, і заявляв, що будь-які гарантії безпеки США підштовхнуть його “найгірші інстинкти”.

Зі свого боку, Трамп із захопленням відгукувався про спадкоємного принца Саудівської Аравії, називаючи його “провидцем” і “чудовим хлопцем” в інтерв’ю перед листопадовими виборами. Він також обіцяв, що розширення “угод Авраама” стане “абсолютним пріоритетом” під час його другого терміну.

Що обере Трамп?

Хоча погляди Діміно явно контрастують з позицією багатьох чиновників Трампа, його заклики до скорочення військової присутності США на Близькому Сході збігаються з минулими пріоритетами Трампа та з пріоритетами нового третього за значимістю цивільного чиновника Пентагону Елбріджа Колбі (припускається, що саме він ініціював залучення Діміно).

Риторика Трампа останнім часом залишає простір невизначеності, в якому Діміно зможе впливати на політику США в регіоні. Хоча Трамп оточив себе «яструбами», сам він висловив побажання залишити «спадщину миротворця та об’єднувача», який завершує війни, а не починає нові.

Ще одним сигналом стало раптове звільнення без пояснення причин давнього довіреного Трампа з Ірану Браяна Хука, про що президент повідомив у власній соціальній мережі Truth Social.

Хук, який очолював перехідну групу держдепартаменту для нової адміністрації, широко розглядався як обличчя кампанії «максимального тиску» Трампа на Іран під час його першого терміну повноважень.

При цьому, як писав Бен Каспіт в Al-Monitor минулого тижня, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу не зміг отримати запевнень від перехідної команди Трампа в тому, що Сполучені Штати забезпечать військову підтримку ізраїльським ударам по ядерних об’єктах Ірану, що говорить про те, що нова адміністрація може зайняти вичікувальну позицію.

Не варто забувати, що на чолі Пентагону стоїть все ж Піт Хегсет – «яструб», який виступає за повну підтримку Ізраїлю та жорсткий підхід до Ірану.

Однак саме Діміно і Колбі будуть інформувати Хегсета і будуть грати важливу роль у визначенні політики.

«У них є величезні важелі — вони літають по регіону, контролюючи ресурси, планування та варіанти, — сказав колишній чиновник Трампа в інтерв’ю Jewish Insider. – У них є величезна влада, якою вони користуються прихованими способами. Ця зовнішня політика така ж, як зовнішня політика Обами на Близькому Сході».

Автор: Олександра Аппельберг

Фото: Pixabay