Неймовірна операція в Сирії та пробите дно в Ізраїлі. Факти — для слабаків
Це повідомлення, яке з’явилося наприкінці минулого тижня в зарубіжній пресі, не було підтверджено ізраїльськими джерелами. Офіційний Єрусалим не коментував подробиці приголомшливої операції, приписуваної Ізраїлю, розкриті сирійськими та західними ЗМІ.
За їхніми даними, масштабний удар ізраїльських ВПС, завданий на початку минулого тижня по різних об’єктах на території Сирії, був лише димовою завісою. Під прикриттям атаки з повітря ізраїльські спецназівці проникли на військове підприємство, побудоване іранцями на заході Сирії.
Там йшла робота над підвищенням точності ракет, призначених для «Хізбалли», а можливо, і над створенням хімічної зброї. Це була складна наземна операція, проведена в глибокому тилу противника. Її готували тривалий час.
Завод був схований глибоко під землею, точніше – під горою. Тому знищити його ударом з повітря було практично неможливо.
Іноземні ЗМІ малюють картину, схожу на голлівудський бойовик. Ізраїльських бійців на місце доставили вертольоти. Частина з них здійснила посадку, частина зависла в повітрі, і спецназівці спускалися на землю по канатах. Вони ліквідували охорону, замінували підприємство і підірвали його. На це їм знадобилося близько двох годин.
Протягом усього цього часу ізраїльські ВПС не давали сирійській армії перекинути підкріплення до місця проведення операції. Після її завершення спецназівці зникли, захопивши з собою всю цінну документацію. А можливо – і когось із тих, хто перебував на заводі закордонних «спеців».
У недавньому інтерв’ю Авігдор Ліберман згадував про те, що Іран і «Хізбалла» повністю взяли під свій контроль сирійський збройовий концерн CERS – певний аналог ізраїльського «Рафаеля». Саме на цьому підприємстві ведеться робота над підвищенням точності ракет, створенням хімічної зброї, дронів та іншої зброї для Насралли.
За словами свідків і різних експертів, наведених в іноземних ЗМІ, Ізраїлю вдалося знищити минулого тижня один з найважливіших військових центрів КСІР в Сирії. Він являв собою важливу ланку в «вогняному кільці», що затягується Іраном навколо Ізраїлю. Ця операція — серйозний удар по планах режиму аятол.
Піна на крові
Чим у цей час була зайнята «отруйна машина» пропаганди Нетаніягу? Ви не повірите. Вона продовжувала обсипати лайкою і поливати брудом армію та її командирів.
Ось приклад. Ітамар Флейшман (піком кар’єри якого був пост прес-секретаря Інона Магаля в бутність того депутатом кнесету) заявив у студії 14 каналу: «Герці Халеві зобов’язаний піти, а якщо він не піде сам, ми зобов’язані викинути його. Уряд повинен дати копняка йому і всім офіцерам, яких він просунув по службі, щоб забезпечити їм грошове майбутнє. Потрібно зрозуміти: Герці Халеві замість того, щоб займатися війною, займається політикою, тільки політикою, тільки власним виживанням… Ви думаєте, що ця компанія невдах допоможе нам перемогти? У мене є для вас новини: ми програємо. Вони хочуть дошкулити половині нашого народу з політичних мотивів».
В інтернеті можна знайти безліч подібних висловлювань. Негідники, які продали душу дияволу, ллють медовий єлей з приводу «національної єдності» — і тут же змішують з брудом прес-секретаря ЦАХАЛу, командувача ВПС, начальника генштабу та інших офіцерів, які не знають жодної хвилини відпочинку з 7 жовтня.
Навіщо вони роблять це? Все дуже просто: щоб відвести удар від головного відповідального за страшний провал, який відмовляється цю відповідальність визнати.
Ну звичайно ж, для того щоб погріти руки на багатті, яке вони розпалюють на руїнах нашого спільного дому.
Вони зводять страшні криваві наклепи і говорять про вкорінену в ЦАХАЛі «культуру брехні». Та ж мова, якою вони пристрасно підлизують бібістам, легко повертається у них для промовляння лайки на адресу колишнього командира військово-морських командос, контр-адмірала Даніеля Хагарі. І все тільки тому, що він насмілився показати суспільству тунель ХАМАСу, в якому були вбиті шестеро ізраїльських заручників.
Їхніми вустами Хагарі, який командував підрозділом «Шайєтет 13», перетворився… на пособника Ях’ї Сінуара.
«Як збирається прес-секретар ЦАХАЛу допомогти ХАМАСу сьогодні?» — написав у соціальній мережі Х один з цих покидьків, Шимон Ріклін.
І ніхто не відповів йому, що Хагарі може і хотів звільнити Сінуара з в’язниці, але раптом з’ясував, що того вже звільнили. І 30 мільйонів доларів цьому чудовиську вже перевели — аж ніяк не Хагарі.
У нас не знайшлося хлопчика, який крикнув би цим мерзотникам, що все це зробив їхній голий король, Біньямін Нетаніягу, порожній шарлатан, якому вони поклоняються. Це він керував державою протягом довгих 17 років, поки цей нарив назрівав, і, врешті-решт, вибухнув нам прямо в обличчя.
У студії професійних виготовлювачів фейків з програми «Ріклін і Сегаль» минулого тижня з’явився відставний підполковник поліції на ім’я Перец Рацон. Він заявив, що генерал-майор запасу Ісраель Зів начебто знав про плани ХАМАСу о 4.30 ранку 7 жовтня, але нікому про це не сказав.
Це означає, що і Зів, який кинувся 7 жовтня в бій з терористами — пособник Сінуара. Раніше ми думали, що такими є тільки Шикма Бреслер, Ехуд Барак, Аарон Халіва, Захава Гальон і три ведмеді — правда, вони з казки про іншу Захаву.
Виникає питання, що це: компанія вузьколобих бездарностей? І що ж це за хитромудрий механізм, який вміє проникати в серця людей і сіяти там отруйне насіння?
Наприклад, депутат кнесету Альмог Коен заявив минулого тижня, що ЦАХАЛ — це армія левів і левиць, керована вівцями. При цьому йому прекрасно відомо, що блискучі зухвалі операції, подібні до тієї, що була проведена нещодавно в Сирії, планують саме обруганні ним «вівці».
А підполковнику Рацону, напевно, вже пояснили, що Ісраель Зів зрозумів план ХАМАСу о 4:30 вечора, а не ранку 7 жовтня. Але яка різниця? Все це вже сказано і показано по телевізору. Піна на воді. Вірніше, на крові.
Хто підтримав, а хто втік
Це божевільна кампанія джихадистів — оглушлива, груба, примітивна і жорстока. Вона спрямована проти всіх, хто не подобається родині Нетаніягу. Метод простий: облити якомога більшою кількістю бруду якомога більшу кількість людей. Слова і справи Нетаніягу при цьому повністю ігноруються.
Наприклад, протягом кількох десятиліть Нетаніягу стверджував, що «єдиний відповідальний за безпеку держави — це прем’єр-міністр».
Він сотні разів повторював, що професіонали тільки рекомендують, а всі рішення приймає політичне керівництво. Повернувшись до влади, він заявив: «Починається наша зміна. Моя зміна. Наша відповідальність». І, напучуючи керівника Моссаду Йосі Коена перед візитом до Катару — домовлятися про переправлення грошей ХАМАСу — він заявив: «Це моя відповідальність. Лідер повинен вміти приймати важкі рішення і відповідати за їхні результати».
Тепер ми бачимо, якими були результати рішення Нетаніягу. Але це бачимо тільки ми. Сам він і його пособники раптом дійшли висновку, що за рішення Нетаніягу відповідають усі, крім нього.
Заради досягнення своїх цілей вони готові принести в жертву ЦАХАЛ, безпеку держави і всю державу в цілому, правду, моральні цінності, власний людський вигляд. Просто ні з ким говорити.
Ти показуєш їм новину від 2018 року про передачу ХАМАСу 15 мільйонів доларів. Показуєш коментар колишнього командувача Південним військовим округом Йом-Това Самії: «Таким методам ведення війни нас не навчали». Ну і що? Факти — для слабаків.
Нетаніягу нічого не сказали, він не знав. Це все Гаді Айзенкот, Герці Халеві, Бені Ганц, Авігдор Ліберман (який свого часу пішов у відставку через передачу грошей ХАМАСу). Винні всі, крім нього.
І це стосується не тільки минулого, а й сьогодення. Нерішучість щодо «Хізбалли» вони теж звалюють на ЦАХАЛ. Хоча і начальник Генштабу, і командувач Північним військовим округом вже давно просять політичне керівництво дозволити їм навести страх божий на Насраллу.
Вже 11 жовтня армія представила оперативний план завдання потужного удару по «Хізбаллі». Міністр оборони Йоав Галант його підтримав. Начальник Генштабу Герці Халеві підтримав. Нетаніягу — втік.
Але нікому з цієї компанії факти не заважають. Я дивлюся на цих людей і думаю: а хто з них вірить у те, що говорить? Кому з них соромно, а кому — ні? Хто з них усвідомлює, що руйнує державу, створення якої ми чекали 2000 років? У мене немає відповіді на ці питання.
І раптом в ефірі 14 каналу з’являється повідомлення про те, що 500 співробітників палестинських служб безпеки почали діяти в північній Самарії в координації з силами ЦАХАЛу. Що було сказано з цього приводу? Нічого. Повна тиша. Куди ж поділися всі наші герої? Адже це ж співробітники Палестинської адміністрації, «яка підтримує терор», так?
Якби щось подібне зробив попередній уряд, його тут же звинуватили б у тому, що він встромляє ніж у спину сіонізму, зраджує батьківщину і видає євреїв вбивцям. Це стало б ще одним доказом того, що керівник ШАБАКу Ронен Бар — «антисеміт». А командувач Центральним військовим округом Єгуда Фукс — пособник «Батальйонів мучеників Аль-Акси». Вибачте, це вже не Єгуда Фукс, а Аві Блут. Але яка різниця, все одно 14 канал мовчить. Коли це стосується рішень їхнього прем’єр-міністра, ніхто не видає і звуку.
Тримайтеся
Герці Халеві виступає проти того, щоб ЦАХАЛ ніс відповідальність за розподіл гуманітарної допомоги в секторі Газа. У нього є на те вагомі причини. Армії не вистачає бійців. Резервісти знесилені під непомірним навантаженням. Солдати строкової служби вигорають.
Розподіл гуманітарної допомоги ще більше ускладнить їхнє життя. При цьому Халеві вважає, що потрібно зробити все можливе для якнайшвидшого повернення викрадених.
ЦАХАЛ завдав приголомшливого удару по ХАМАСу. Потрібно заявити про це у весь голос. ЦАХАЛ перевершив досягнення всіх армій, яким довелося вести бойові дії в подібних умовах. І з точки зору термінів виконання поставлених завдань, і з точки зору втрат, і з точки зору співвідношення між знищеними комбатантами і загиблими мирними жителями.
Але задихаючихся в тунелях заручників повернути до життя буде неможливо. Розгром ХАМАСу можна буде завершити потім. Коротка передишка нічого принципово не змінить.
Однак отруйна машина обрушилася на Халеві не через його прагнення якомога швидше повернути заручників. Насправді їй потрібно відвести від Нетаніягу звинувачення, що напрошуються і очевидні всім, у катастрофі, що сталася.
Сказавши це, знову підкреслимо: Герці Халеві назавжди увійде в історію як начальник генштабу 7 жовтня. Оперативна відповідальність за те, що сталося, і за провал розвідки лежить на ньому. Він знає про це і буде жити з цим почуттям до кінця своїх днів.
Те ж саме стосується керівника ШАБАКу Ронена Бара, начальника розвідувального управління Генштабу Аарона Халіви, командира підрозділу 8200 бригадного генерала Йосі Саріеля, який пішов у відставку минулого тижня, і деяких інших високопоставлених офіцерів.
Вони всі знають про свою відповідальність, визнають її і не намагаються спотворити факти або перемалювати карти.
Але ні начальник Генштабу, ні керівник ШАБАКу не повинні зараз залишати свої посади.
Нинішній час — надзвичайний з історичної точки зору. Ізраїль веде війну на кілька фронтів. Йому загрожує не тільки зовнішня, а й внутрішня загроза. Той, хто думає, що цей божевільний уряд заспокоїться із закінченням бойових дій, помиляється.
Вже зараз він продовжує судовий переворот, а міністр національної безпеки бере під повний контроль поліцію. Це факт. Вони можуть зробити те ж саме і з армією, і з ШАБАКом.
Якби замість Халеві призначили, наприклад, генерал-майора Ейяля Заміра, можна було б спокійно зітхнути. Замір — гідний, талановитий офіцер, який претендував на посаду начальника генштабу. Однак в оточенні прем’єр-міністра його кандидатура популярністю не користується. Він вважається «пособником» міністра оборони Йоава Галанта, якого канцелярія прем’єра ненавидить більше за всіх на нашому континенті.
І, оскільки ми знаємо, як приймаються зараз рішення, начальник генштабу і керівник ШАБАКу повинні залишатися на своїх посадах, незважаючи на відповідальність, що лежить на них за 7 жовтня. До тих пір, поки головний відповідальний не визнає свою провину, не призначить нові вибори і не повідомить про створення державної слідчої комісії. Тільки після цього вони зможуть піти у відставку. Якщо такі зараз правила гри, потрібно грати відповідно до них.
Автор: Бен Каспіт
Джерело: Walla
Фото: SANA via AP
