Не лише Амстердам: на єврейську футбольну команду напали у Берліні
Учора, 7 листопада, під час футбольного матчу між командами хлопчиків віком 13-14 років, жителі мусульманського району німецької столиці вигукували антисемітські гасла. А потім переслідували підлітків із ножами та палицями. Мати одного з футболістів розповіла про подію «Деталям».
— Учора я якось легковажно до цього поставилася, а сьогодні вранці побачила новини з Амстердаму — і зрозуміла, наскільки небезпечна ситуація, — каже Еліна Глейзер.
Вона з Одеси, поїхала до Німеччини 1996 року по єврейській лінії. Працювала в IT, тішилася життям і ще недавно зовсім не збиралася переїжджати до Ізраїлю. У Еліни два сини-близнюки. Один із них, Ронен, у вересні вирушив навчатися за програмою «Наалі». А другий, Яїре, місяць тому ні в якій Ізраїлі не хотів. А тепер теж збирається після вчорашньої події.
У Берліні є свій клуб “Маккабі”. У його підлітковій команді грають, звичайно, переважно єврейські діти. У тому числі Яір, на позиції півзахисника. Вчора на них чекав матч проти місцевого клубу в районі Нойкельн, де живе багато мігрантів з ісламських країн і проходять регулярні антиізраїльські демонстрації. Єврейських спортсменів із трибун одразу зустріли антисемітськими гаслами. Всю гру звідти кричали «Свободу Палестині» та «срані євреї». На одного із хлопчиків навіть плюнули.
— Арбітр, молодик, на це ніяк не відреагував. І взагалі ніхто нічого не зробив, – розповідає Еліна. – Поліція гру не охороняла. Спочатку, після 7 жовтня, поліцейські кілька разів чергували під час матчів нашої команди, а потім перестали.
«Після гри ситуація ще сильніше загострилася: дітей та дорослих переслідували та голосно ображали. Мій син повернувся додому глибоко вражений і тільки через WhatsApp дізнався від своїх друзів, що пізніше ситуація стала ще більш загрозливою», — написав сьогодні в Х (колишній Твіттер) батько ще одного з юних футболістів, військовий рабин Бундесвера Шломо Афанасьєв.
За його словами, єврейських підлітків чекали вже на виході зі стадіону. І спробували напасти. Нас майже наздогнали, коли ми сіли в машину», – написав один із хлопців у командному чаті.
Разом з іншим хлопчиків, якраз плюнули на стадіоні, і його вітчимом він добирався додому громадським транспортом.
— Їх переслідував натовп, кричав образи і показував ножі, — каже Еліна. спортивний суд.
Еліна не знає, чи має сенс йти в поліцію. Не вірить, що там допоможуть. Бувало після матчу відбувалися зіткнення, здебільшого вони виходили із глядацької зони».
Тренер клубу також чув «гучні крики» після гри. Команда пообіцяла покарати гравців, якщо стане відомо, що вони брали участь в антисемітському інциденті.
— Я не хочу, щоб син перестав грати у футбол через погрози, — каже Еліна. себе.
За рік війни вона та її сім’я жодного разу особисто не стикалися з антисемітизмом.
— А тепер я хочу виїхати, — зізнається Еліна. — Зараз у Німеччині неможливо бути євреєм, ми з діаспори. І для нас це нестерпно.
Фото: Деталі
