Не лише «Хізбалла» та ХАМАС: хто атакує Ізраїль з Лівану

Не лише «Хізбалла» та ХАМАС: хто атакує Ізраїль з Лівану

У той час як бойовики деяких ліванських організацій атакують Ізраїль разом із «Хізбаллою», багато політиків закликають зупинити бойові дії і не втягувати Ліван у велику війну.

Які партії та угруповання беруть участь у війні?

З початку війни кілька партій, близьких до Хізбалли, повідомляли про загибель своїх бойовиків на півдні Лівану. Найбільша з них – рух шиїтів «Амаль». Очолює його Набіх Беррі — незмінний спікер парламенту з 1992 року (найвища посада, доступна шиїтам).

У 1980-х на тлі громадянської війни (1975–1990) «Амаль» стало найбільшим ополченням шиїтів. Тоді воно встигло повоювати і з Ізраїлем, і з прихильниками Ясіра Арафата в таборах біженців, і з Хізбаллою.

Незважаючи на колишні образи, після закінчення війни «Амаль» та «Хізбалла» обираються до парламенту за загальними списками. Появі цього союзу сприяв насамперед тиск Сирії, яка до 2005 року окупувала Ліван та маніпулювала тамтешніми виборами. Наразі «Амаль» та «Хізбалла» повністю контролюють політичне представництво шиїтів.

У той час як ідеологія «Хізбалли» – ісламізм іранського розливу, «Амаль» спирається на ідентичність ліванських шиїтів і ніколи не закликало до ісламської республіки. У цьому обидві партії використовують релігійні символи.

Хоча серед гасел «Амаль» є «Ізраїль – абсолютне зло», рух не зациклений на знищенні єврейської держави. Невипадково «Хізбалла» називає вбитих бойовиків полеглими «на дорозі до Єрусалиму», а «Амаль» згадує своїх як тих, хто загинув, «захищаючи Ліван та південь». У зовнішній політиці головний союзник «Амаль» — сирійський режим Асада.

У «Амаля» десятки тисяч прихильників у всіх регіонах шиїтів Лівану, але його бастіоном вважається південь країни, особливо прибережні райони. Однак за всього свого впливу партія поступається «Хізбаллі» і у організованості, і у військовому потенціалі. Після громадянської війни військове крило «Амаль» було демобілізовано, а багато бойовиків пішли служити до армії. Вважається також, що рух «Амаль» корумпованіший і менш ідеологічно мотивований.

В атаках на Ізраїль також бере участь угруповання «Аль-Фаджр» («Світанок») — військове крило партії «Ісламська група» (ліванські «Брати-мусульмани»). За словами заступника голови «Ісламської групи», таким чином ісламісти демонструють, що суніти теж беруть участь в «опорі» сіонізму та підтримують палестинців.

Хоча «Ісламська група» – найстаріша партія ісламізму в Лівані з відділеннями в різних областях, її вплив дуже обмежений. У нинішньому парламенті вона має лише одного депутата, а в минулому не було жодного. Справа в тому, що ліванські суніти не схильні масово голосувати за ісламістів. Тим більше, що на рішення виборців часто впливає не ідеологія, а різні «послуги» з боку політиків (від допомоги з працевлаштуванням та продуктових наборів до прямої купівлі голосів).

У 2000-х в «Ісламській групі» точилися суперечки про те, з ким має співпрацювати партія: з шиїтською «Хізбаллою» або зі своїми єдиновірцями-сунітами. Тоді партія зупинилася на другій опції. Це спричинило розкол, і від «Ісламської групи» відколовся багаторічний лідер та ідеолог Фатхі Якан. Але за останні кілька років партія сильно зблизилася з «Хізбаллою» та ХАМАСом.

Цієї весни «Ісламська група» щонайменше двічі влаштовувала похоронні процесії за участю озброєних людей. Остання така церемонія на півночі Лівану супроводжувалася стріляниною у повітря з автоматів та РПГ. Тоді ховали двох командирів сил «Аль-Фаджр», убитих на півдні Лівану 26 квітня. Деякі депутати критикують «Ісламську групу» за акції з демонстрацією зброї.

Однак у прикордонному конфлікті беруть участь не лише мусульмани. Про «мучеників» звітувала і Сирійська соціальна націоналістична партія (ССНП). Цей радикально світський рух, заснований у Лівані 1932 року, виступає за відродження «Великої Сирії» у її «природних кордонах» і поєднує це з фашистською естетикою. З часів громадянської війни в Лівані ССНП підпорядковується Дамаску. Вона має підтримку різних конфесій, але особливо – греко-православних. Втім, на останніх виборах (2022 рік) РСНП втратила всі три мандати.

Участь цих груп у війні залишається символічною і, по суті, не впливає на баланс сил на полі бою. Оскільки антисіонізм є важливим елементом їхніх ідеологій, можна припустити, що це шоу для внутрішньої аудиторії. Оскільки ці сили нічого не роблять для подолання економічної кризи та колапсу банківської системи, вони намагаються здобути популярність у боротьбі з Ізраїлем. Бойовики, вбиті на півдні, поповнять партійні пантеони мучеників і ще довго будуть дивитися на потенційних виборців із плакатів обабіч доріг.

Хто закликає зупинити війну?

Однак далеко не всі в Лівані вважають, що країна має брати участь у конфлікті. Навіть Вільний патріотичний рух – головний християнський союзник «Хізбалли» – неодноразово висловлювався в тому сенсі, що Бейрут не має союзу з Газою.

Більше того, християнська партія «Ліванські сили» провела конференцію, на якій закликала зупинити війну і реалізувати резолюцію ООН 1701 року. Учасники заходу вимагали не втягувати Ліван у війну та посилити армію на півдні країни.

У зустрічі брали участь й інші критики «Хізбалли»: християнська партія «Катаїб», депутати фракції «Оновлення» (два християнини та два суніти) та ще дев’ять парламентаріїв (як спадкоємці впливових династій, так і незалежні опозиціонери). Більшість присутніх у Маарабі були християнами.

Водночас багато впливових політиків із числа опонентів «Хізбалли» не з’явилися. 

Насамперед – від Прогресивно-соціалістичної партії, головного представника ліванських друзів. Хоча ПСП близька до критиків Ірану та Сирії, екс-голова партії Валід Джумблат неодноразово підтримував дії «Хізбалли» на півдні, водночас закликаючи не втягувати Ліван у велику війну. Минулого року Валід-бей формально передав посаду голови своєму синові Теймуру.

Не було на зустрічі і багатьох впливових суннітських політиків. За даними ліванських ЗМІ, вони не хочуть створювати ореол лідера опозиції навколо Ліванських сил.

Внаслідок парламентських виборів 2022 року «Ліванські сили» стали найбільшою партією критиків «Хізбалли» та провідною силою серед християн. Ліванські сили виникли з однойменного ополчення часів громадянської війни. До певного моменту Ізраїль підтримував цю міліцію, а лідер партії Самір Джаджа (у минулому — польовий командир) навіть проходив військову підготовку в Ізраїлі. Партія вимагає роззброєння «Хізбалли» та закликає до вирішення арабо-ізраїльського конфлікту за формулою двох держав.

Джерело: Максим Жабко, арабіст спеціально для сайту «Деталі»

Фото: AP /Bilal Hussein