
“Нація стартапів” пішла на війну. І це погано для економіки
Й. (повне ім’я зберігається у редакції) – студент комп’ютерного факультету одного із ізраїльських університетів. Зараз він переходить на другий курс — притому, що половину першого року свого навчання він провів на резервістській службі (у «мілуїмі»).
Загалом Й. відслужив 150 днів. Враховуючи війну в Лівані, можна припустити, що й у наступному навчальному році йому доведеться провести в армії не один місяць.
«Три роки для того, щоб отримати диплом, мені не вистачить — це зрозуміло вже зараз, — каже Й. — Я не уявляю, як виглядатиме мій розклад на майбутній рік і чи зможу я завершити якісь курси протягом літнього семестру. Але для того, щоб зрештою отримати диплом, мені точно знадобиться ще один семестр, а можливо, і цілий рік».
Й. – старанний і цілеспрямований. Під час навчання на першому курсі йому вдалося збудувати свій розклад навколо резервістської служби. Й. брав участь у заняттях з «зуму» і використовував усілякі пільги для студентів-резервістів.
В результаті йому вдалося успішно завершити перший курс, але щодо другого він має сумніви. «Потрібно врахувати, що мене перевели на другий курс завдяки пільгам, а не через відмінні оцінки, — каже він. — Але, якби під час навчання я міг викладатися на 100%, я, напевно, досяг би кращих результатів. Боюся, що коли мені доведеться влаштовуватися на роботу, ніхто не поцікавиться, чи я поєднував навчання зі службою в армії чи ні. Компанії просто відсівають кандидатів, середній бал яких нижче 85. Сьогодні програмісту-початківцю і так нелегко знайти роботу. Звичайно, я хотів би, щоб мій середній бал був вище».
Й. відчуває, що відстає від своїх товаришів по студентській лаві. Те саме неприємне відчуття відчувають і інші студенти, які місяць за місяцем проводять на резервістській службі. Вони не знають, скільки часу вони зможуть приділити навчанню та й галузь хайтека переживає зараз нелегкі часи.
Їхні товариші тим часом уже влаштовуються на роботу, займаючи ставки стажистів у комп’ютерних компаніях, і мають потрібні зв’язки. А Й. та інші резервісти встигають виконати лише обов’язкову програму: написати курсові та скласти іспити.
Кожні кілька тижнів або місяців вони отримують чергову повістку до армії. Те саме стосується студентів юридичного та аудиторського факультетів.
Затримка з підготовкою професіоналів у галузі хайтека може вплинути на ситуацію на ринку праці протягом найближчих років. Проведена нами перевірка показала, що найбільше часу у «мілуїмі» проводять студенти — майбутні інженери та комп’ютерники. Близько 40% їх резервісти, і їх регулярно закликають до армії на різні терміни. Серед працівників хайтека резервісти становлять 20% – це більше, ніж у всіх інших галузях ізраїльської промисловості.
Ось конкретні цифри: 42% студентів інженерного та комп’ютерного факультетів Єврейського університету в Єрусалимі служать у резерві. У Беер-Шевському університеті імені Бен-Гуріона 40% студентів-резервістів готуються стати інженерами. Протягом останнього року вони провели в армії понад 100 днів. В університеті Аріельського резервістами є 47% студентів інженерного факультету. Серед студентів факультетів природничих та комп’ютерних наук аналогічний показник становить 32%. В Університеті імені Бар-Ілана 37% майбутніх інженерів протягом останнього року закликали до «мілуїму». У Відкритому університеті в резерві служать 23% учнів комп’ютерного факультету, Хайфському — близько 20%.
Багато часу проводять в армії та студенти, які готуються отримати інші затребувані спеціальності, наприклад, майбутні лікарі. У резерві є близько 50% студентів медичного факультету Єврейського університету. В Університеті імені Бар-Ілана аналогічний показник становить 30%, Аріельському університеті — 26%.
«Проблема молодих спеціалістів загостриться»
Загалом у резерві служать близько 50 тисяч студентів. Частина з них перебувають зараз в армії, частина – чекає наступного порядку денного. Багато хто намагається налагодити свій розклад відповідно до графіка армійської служби.
Студентам-резервістам належать різні пільги. Вони звільнені від обов’язку набирати певну кількість залікових навчальних одиниць, їм гарантується прохідний бал на підсумковому іспиті. Це допомагає їм у короткостроковій перспективі. Завдяки пільгам студенти резервісти можуть продовжити навчання та перейти на наступний курс. Однак при отриманні дипломів та майбутньому працевлаштуванні їм буде важко надолужити втрачене.
«Мене меншою мірою турбує те, що студенти-резервісти не зможуть освоїти навчальний матеріал, — каже Деді Перельмутер, який очолював міжміністерську комісію з розширення кадрового складу хайтека. — Ті, хто вступає на комп’ютерні факультети, зазвичай можуть навчатися самостійно. Ця здатність згодом допоможе їм під час працевлаштування. Однак абсолютно очевидно, що через тривалу резервістську службу вони не встигнуть завершити навчання у заплановані терміни».
Це означає, що через кілька років на ринок праці вийде менша кількість молодих фахівців, пояснює він і додає: «Нам уже зараз потрібно замислитись над тим, як упоратися з цією проблемою».
Комісія під керівництвом Перельмутера рекомендувала довести у 2026 році кількість працівників хайтеку до 16% усіх ізраїльтян. Сьогодні ми далекі від досягнення цієї мети.
Висока кількість резервістів серед студентів хайтека пояснюється тим, що більшість учнів комп’ютерних факультетів становлять молоді чоловіки — загалом 90% військовослужбовців, які призиваються до резервістської служби. Зрозуміло, це не означає, що серед студентів педагогічних факультетів та мистецтв зовсім немає резервістів.
Але, наприклад, серед майбутніх юристів їх значно більше. 30% студентів юридичного факультету Хайфського університету – резервісти. Подібний показник в Університеті імені Бар-Ілана.
Чимало резервістів налічується серед студентів факультетів суспільних наук. До їхньої навчальної програми входять такі дисципліни, як економіка, політологія та психологія. Наприклад, серед учнів факультету суспільних наук Єврейського університету – 36% резервістів.
У коледжах, на відміну від університетів, найбільша кількість резервістів відзначається не лише серед майбутніх комп’ютерників. Наприклад, у коледжі «Сапір» найбільше резервістів навчається на юридичному та соціологічному факультетах, а також на факультеті менеджменту. У коледжі «Тель-Хай» найбільше резервістів навчаються на психологічному та комп’ютерному факультетах, а також на факультеті соціальної роботи.
Перельмутер утримується від прогнозів щодо ринку праці за кілька років. Він оптимістично оцінює дані, які свідчать, що кількість учнів комп’ютерних факультетів збільшується рік у рік. За його словами, залишається лише сподіватися, що за три-чотири роки всі ці студенти успішно завершать навчання та знайдуть собі місце у сфері хайтека. Проте, зізнається Перельмутер, його турбує співвідношення між кількістю студентів комп’ютерних факультетів та кількістю службовців у резерві громадян.
«Для успішного входження на ринок праці бажано розпочати працювати ще під час навчання, – каже він. — Однак через тривалу резервістську службу багато студентів зараз не можуть собі цього дозволити. Не кажучи вже про те, що постійний відрив від занять завдає шкоди якості освіти, яку вони отримують».
«Армії потрібні ультраортодокси – і промисловості теж»
Всі ці дані свідчать про те, що збільшення термінів резервістської служби за рахунок тих самих громадян, на яких спирається господарство країни, може призвести до серйозних економічних збитків.
В останні роки Ізраїль прагнув якнайбільше збільшити кількість зайнятих у хайтеку громадян. Але продовження термінів резервістської служби та намір уряду прийняти закон, що дозволяє ультраортодоксам і далі ухилятися від армії, суперечать цьому прагненню.
Виходить, що держава максимально експлуатує ту саму категорію громадян, які несуть і тягар армійської служби, і штовхають вперед економіку країни.
Президент соціально-економічного науково-дослідного інституту «Шореш» при Тель-Авівському університеті, професор Дан Бен-Давид стверджує, що ультраортодокси потребують і армія, і промисловість Ізраїлю.
«Наразі стало зрозуміло, що комісія Нагеля, яка розглядає питання про збільшення оборонного бюджету, не має наміру розглядати проблему призову ультраортодоксів, — каже він. — Армія каже, що потребує солдатів — і термін резервістської служби продовжується. Хто зможе працювати за таких умов? Чому люди, які несуть на собі подвійний тягар, взагалі захочуть жити в цій країні? Чи залишиться тут наступне покоління, здатне творити дива на кшталт підриву пейджерів та перехоплення ракет?»
За словами Бен-Давида, без участі ультраортодоксів і армія, і ринок праці зазнають шкоди. Це позначиться і на безпеці, і економіці країни.
У своєму зверненні, спрямованому комісії Нагеля, Бен-Давид підкреслив, що громадяни, які два місяці на рік проводять на резервістській службі, не зможуть робити той самий внесок у економічний розвиток, що й інші. За його словами, така ситуація призведе до скорочення промислового виробництва, обсягу експорту та доходів держави від збирання податків.
«Недостатньо призвати ультраортодоксів до армії — їм ще необхідно дати нормальну освіту, щоб вони могли працювати у хайтеку, — каже Бен-Давід. — Нам ці люди потрібні. Як можливо, що комісія, яка займається майбутнім безпеки Ізраїлю, ігнорує існування 200 тисяч чоловіків 18-39 років? Чому вона не враховує, що з часом армії та промисловості доведеться вступити в конкуренцію за тих самих людей? Без ультраортодоксів нам не обійтися».
Дивлячись на те, як нелегко доводиться зараз студентам-резервістам, Бен-Давид побоюється, що одного разу їм просто набридне.
«Вони можуть дійти висновку, що тут вони не мають майбутнього, — каже Бен-Давид. — Вони вирішать, що не хочуть проводити кілька місяців в армії замість людей, які не хочуть ні служити, ні працювати. Нинішнє покоління студентів може ухвалити рішення виїхати звідси, і їх буде важко повернути. Але серед тих, хто визначає нашу політику, немає далекоглядних людей. Адже за наших студентів-резервістів конкурують не лише армія та промисловість, а й закордонні держави».
Фото: прес-служба ЦАХАЛу