Наступна мішень Нетаньягу — кнесет
Щоразу здається, що уряд Нетаньягу у своїх зусиллях зі знищення ізраїльської демократії досяг нового дна. Кожного ранку ми прокидаємося і виявляємо, що він впав ще нижче.
Коли після катастрофи 7 жовтня він тимчасово призупинив судовий переворот, ми думали, що, принаймні, ця проблема залишилася позаду. Але досить швидко ми зрозуміли, що заклики до національної єдності були брехнею, покликаною приховати їхні плани продовжити переворот іншими способами.
Після того, як Верховний суд був змушений скасувати закон, що забороняє використання судами критерію розумності, виникла нова і безпрецедентна реальність, яка привела нас до нового дна, якого ми досягли сьогодні.
Біньямін Нетаньягу та його міністри бойкотують голову Верховного суду, відсторонюють керівника ШАБАКу в той час, коли ця організація проводить розслідування щодо соратників прем’єр-міністра, працюють над звільненням ультраортодоксальних чоловіків від призову, політизують комісію з призначення суддів, повертають расиста і некомпетентну людину на посаду міністра національної безпеки і починають процес звільнення юридичної радниці за те, що вона наважилася захищати інтереси громадськості і верховенство закону.
Відчуття, яке виникло останніми днями, полягає не в тому, що ми знаходимося на краю прірви, а в тому, що ми глибоко всередині неї, наближаємося до дна, звідки вже неможливо буде вибратися. Але, сюрприз-сюрприз, згідно з великою традицією уряду Нетаньягу — Яріва Левіна — Бецалеля Смотрича — Ітамара Бен-Гвіра, немає впевненості, що ми досягли дна. Наступний удар, який Нетаньягу може завдати демократії, — це атака на її святая святих: вибори до кнесету.
Наступні планові вибори відбудуться в жовтні 2026 року, рівно через три роки після найбільшого провалу в історії Ізраїлю. Це не особливо сприятлива дата для прем’єр-міністра. Нетаньягу в останні кілька днів ясно дав зрозуміти, що, на його думку, уряд визначає закони, і що він не дозволить бюрократії та судовій системі, яку він назвав «глибинною державою на службі лівих», завадити «волі народу».
Поряд із кампанією руйнування, яку його уряд веде проти систем правосуддя та правопорядку, наратив про «глибинну державу», яка нібито контролює країну, який Нетаньягу намагається впровадити у свідомість громадськості, є сигналом тривоги.
У міру наближення виборів, якщо Нетаньягу побачить, що він от-от зазнає поразки, він також може змінити свою стратегію. Один із напрямків, який він може обрати, — це завадити арабським політичним партіям брати участь у виборах. Інший — змінити дату виборів на більш зручну для нього.
Фактично, виправдання для перенесення дня виборів уже є. У березні 2023 року партія «Лікуд» повідомила голові Центральної виборчої комісії, судді Верховного суду Ноаму Сольбергу, що наступні заплановані вибори мають відбутися в листопаді 2027 року. Юридична радниця Галі Бахарав-Міара заявила, що, згідно з правильним тлумаченням закону, голосування має відбутися в жовтні 2026 року. Сольберг прийняв її позицію, і план «Лікуду» був зірваний.
Однак у березні 2023 року Бахарав-Міара і Сольберг вважалися діючими старшими юристами, і уряд мав поважати їхні погляди, якими б неприємними вони не були. Для порівняння, сьогодні Нетаньягу вважає юридичну радницю і суддів Верховного суду, включаючи Сольберга, частиною «глибинної держави», що прагне повалити правління правого уряду.
Прірва глибока. І з кожною хвилиною ми наближаємося до того, щоб почути стук, який пролунає, коли ми його досягнемо. А Нетаньягу? Прийшов час також і правим виборцям відвикнути від нього, поки не стало надто пізно.
Автор: Хен Мааніт
Джерело: «ХаАрец»
Фото: Еміль Сальман
