Наслідок рішення МКС: справу про геноцид у секторі Газа порушено у суді Франції
Французький єврейський союз за мир та жінка, у якої в секторі Газа проживають 13 членів родини, за підтримки неурядової організації Urgence Palestine подали скаргу на французьких менеджерів двох проізраїльських організацій за «співучасть у геноциді та підбурювання до вчинення геноциду в секторі Газа».
Скарга проти груп «Ізраїль назавжди» та «Цав-9» подана старшому слідчому судді відділу з злочинів проти людяності Паризького суду і спрямована проти дій французьких громадян щодо блокування гуманітарної допомоги палестинцям у Газі. Це перший позов, поданий до французького суду за ознаками геноциду — найсерйознішого в ієрархії злочинів.
У 70-сторінковій скарзі заявники засуджують «організацію, участь та заклики до участі в конкретних діях з блокування гуманітарної допомоги на окупованій території Гази, зокрема, шляхом фізичного перешкоджання проїзду вантажівок на прикордонних переходах, контрольованих ізраїльською армією».
«Ці дії, вчинені громадянами Франції, — частина повної блокади сектору Газа, в той час як Ізраїль здійснює виключний та ефективний контроль над сухопутними, морськими та повітряними кордонами території і вже вводить жорсткі обмеження на доставку гуманітарної допомоги, від якої залежить виживання цивільних осіб», — йдеться у заяві.
«Це навмисне підпорядкування населення Гази умовам життя, які можуть призвести до його знищення, і, зокрема, використання голоду становлять злочин геноциду відповідно як до міжнародного права, так і французького права», — додали в ньому.
Заявники стверджують, що французькі суди мають юрисдикцію щодо будь-якого громадянина Франції, який бере участь у блокуванні допомоги або підбурює до нього, що, на їхню думку, може бути рівнозначним злочину співучасті в геноциді.
Цей позов став наслідком розглядів проти Ізраїлю в міжнародних інстанціях. Так, у середині листопада слідчий комітет ООН дійшов висновку, що «війна Ізраїлю в Газі відповідає характеристикам геноциду».
«Завдяки своїй облозі Гази, перешкоджанню гуманітарній допомозі, а також цілеспрямованим нападам і вбивствам мирних жителів та співробітників гуманітарних організацій […] Ізраїль навмисно викликає смерть, голод і серйозні каліцтва, використовуючи голод як метод ведення війни та застосовуючи колективне покарання до палестинського населення», — заявив комітет.
У січні Міжнародний суд справедливості вже приписав Ізраїлю вжити «негайних та ефективних заходів» для захисту палестинців у Газі від ризику геноциду, в тому числі забезпечити достатню гуманітарну допомогу та надати основні послуги.
У липні Держдепартамент США запровадив санкції проти «Цав-9», назвавши її «екстремістською ізраїльською угрупованням», за «блокування, переслідування та пошкодження колон, що перевозять життєво важливу гуманітарну допомогу палестинським громадянам у секторі Газа».
«Протягом кількох місяців особи з «Цав-9» неодноразово намагалися перешкодити доставці гуманітарної допомоги в сектор Газа, в тому числі блокуючи дороги, іноді із застосуванням насильства, по шляху з Йорданії в сектор Газа, в тому числі на Західному березі. Вони також пошкодили вантажівки з гуманітарною допомогою і вивалили життєво важливу гуманітарну допомогу на дорогу», — повідомив Держдепартамент.
Французька скарга надійшла через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаніягу та колишнього міністра оборони Йоава Галанта, а також військового лідера ХАМАС Мухаммеда Дейфа (якого Ізраїль вважає загиблим) за злочини проти людяності та воєнні злочини.
Нетаніягу та Галанта звинувачують у «воєнному злочині використання голоду як методу ведення війни та злочинах проти людяності у вигляді вбивств, переслідувань та інших нелюдських дій».
Франція спочатку підтвердила, що заарештує Нетаніягу та Галанта, якщо вони опиняться на її території, але потім змінила свою позицію на прямо протилежну.
Однак в Ізраїлі побоюються, що ордери можуть ініціювати внутрішні розслідування проти інших громадян Ізраїлю, особливо осіб з подвійним громадянством, у європейських країнах.
У вересні Французька національна антитерористична прокуратура (PNAT) відхилила скаргу НУО на ізраїльського солдата з французьким громадянством за ймовірні тортури палестинських в’язнів.
За даними судового джерела, скаргу було відхилено через те, що факти були «недостатньо охарактеризовані» та підтверджуючі докази «недостатні для встановлення наявності можливих суттєвих актів співучасті».
Для юристів НУО, які подали скаргу, відхилення справи було «незрозумілим» з огляду на представлені ними докази.
«Цим рішенням [Національна антитерористична прокуратура] демонструє бажання не проливати світло на участь у воєнних злочинах у Газі осіб з подвійним громадянством… Це бажання може бути тільки політичним», — заявили юристи.
Але тепер політична та юридична ситуація для військовослужбовців ЦАХАЛу з подвійним громадянством може змінитися. Хоча у відповідь на запит журналістів на початку тижня представник PNAT заявив, що у нього «немає нової інформації» щодо наслідків рішення МКС для французьких юридичних процедур, за словами французького адвоката Рафіка Чекката, ордери МКС на арешт Нетаніягу та Галанта «безумовно змінять правила гри в питанні осіб з подвійним громадянством».
«До цього часу ми були в глухому куті через відсутність важливого рішення. Звісно, були думки Міжнародного суду про «ймовірний ризик» геноциду, але вони були досить розпливчастими», — сказав Чеккат виданню Middle East Eye.
«Це перший значний крок до визнання воєнних злочинів та злочинів проти людяності в секторі Газа та на Західному березі. Тож так, Нетаніягу та Галант користуються презумпцією невинуватості. Але МКС не видає ордери, якщо у нього немає вагомих доказів того, що ці злочини були вчинені».
Як пише французька газета Le Monde, в обґрунтування скарги автори посилаються на роботу спеціального доповідача ООН з питань про становище в галузі прав людини на палестинських територіях Франчески Альбанезе, на постанови Міжнародного суду та ордери на арешт Нетаніягу та Галанта.
Однак Le Monde також підкреслює, що скарга не омине спровокувати реакцію, зокрема, в політичному класі, роздертому ізраїльсько-палестинським питанням, а юридичні дебати тільки почалися.
Автор: Олександра Аппельберг
Фото: АP Photo Abdel Kareem Hana
