Нафта, зброя та наркотики. Як Іран намагається покарати Йорданію за допомогу Ізраїлю

Нафта, зброя та наркотики. Як Іран намагається покарати Йорданію за допомогу Ізраїлю

У ніч із 13 на 14 квітня Йорданія допомогла перехопити десятки іранських дронів, випущених у бік Ізраїлю. В результаті вона тепер стикається з явними погрозами з боку Ірану. Тегеран намагається «покарати» королівство за допомогу Ізраїлю та США.

Після відбиття іранської атаки інформаційне агентство Fars, пов’язане з КВІР, заявило: «Наші збройні сили уважно стежать за діяльністю Йорданії під час операції на заклик до порядку сіоністського утворення. Якщо Йорданія почне будь-які подальші дії, вона стане наступною ціллю».

Йорданський король Абдалла II спробував представити перехоплення іранських дронів як операцію, зовсім не пов’язану із захистом Ізраїлю. «Безпека та суверенітет Йорданії понад усе, і Йорданія не стане полем бою для будь-якої сторони, захист нашого цивільного населення – головний пріоритет», – заявив він. Але це не допомогло.

Дії Йорданії тієї ночі були безпрецедентними. Відкрита погроза від Ірану – теж. Однак далі Тегеран, швидше за все, використовуватиме менш явні способи залякування.

Йорданія через війну в Газі стикається з внутрішніми потрясіннями. Тегеран розпалює ці заворушення – і пропагандою, і зусиллями проксі-сил. Він намагається наповнити королівство зброєю та наркотиками.

Якби Ірану вдалося закріпитися в Йорданії – за тією ж моделлю, як він зробив у Лівані, Сирії чи Ємені, то він міг би отримати прямі «ворота» для того, щоб атакувати Ізраїль.

Стратегічно Тегеран використовує релігійний вплив у країнах, де значна частина населення – шиїти. Так він створює свої проксі-плацдарми. Яскравим прикладом є Ліван – кістяк «Хізбалли» складають вихідці з громади шиїтів.

В Йорданії, однак, значної громади шиїтів немає. У королівства інша проблема: приблизно 55-70% населення складають палестинці. Починаючи з 7 жовтня вони безуспішно закликають короля Йорданії анулювати мирний договір з Ізраїлем, укладений у 1994 році.

Намагаючись заспокоїти суспільний гнів, високопосадовці йорданських чиновників намагаються балансувати на тонкій грані. Вони жорстко критикують Ізраїль, але угоду не розривають.

Проте напруга зростає. Наприкінці березня 2024 року демонстранти намагалися прорватися до ізраїльського посольства, фізично атакувавши йорданських поліцейських.

Цей розпал пристрастей дозволив Ірану обійтися без проникнення його проксі-сил до Йорданії. Тегеран взяв на себе роль головного захисника палестинців, звинувачуючи Хашимітське королівство у цьому, що воно продалося Ізраїлю. Така позиція одночасно посилює регіональний вплив Ірану та підриває стабільність Йорданії.

Після квітневої атаки у соціальних мережах поширилася критика на адресу йорданського короля Абдалли II. Здебільшого вона виходила від Тегерана та його проксі-сил у Лівані та Іраку.

Публікувалися карикатури, що зображували Абдаллу в ізраїльській військовій формі, з підписом «Абд Бін Шалом», що натякає, що йорданський монарх плазує перед Ізраїлем.

Іракські та ліванські акаунти в «Твіттері» розганяли хештеги на кшталт #Jordan_is_a_base_for_the_US_Britain_France_and_Israel (Йорданія – база США, Британії, Франції та Ізраїлю).

Союзники Ірану, наприклад, Ісламський фронт дії – ісламістська партія, йорданський політичний підрозділ «Братів-мусульман» – намагалися перетворити протести в Йорданії на мітинги явної підтримки ХАМАСу. Щодня на вулицях Аммана скандуються гасла, які вихваляють лідерів ХАМАСу Ях’ю Сінуара та Мохаммеда Дейфа.

Схоже, Іран працює над тим, щоби посилити ці протести. У перші тижні війни Іран задіяв своїх посередників в Іраку, щоб порушити поставки нафти до Йорданії. Ця спроба тривала два дні, але вона стала тривожним сигналом для Аммана.

Іранські проксі-сили підштовхують палестинців-громадян Йорданії використати свою країну як базу для атак проти Ізраїлю. Так, угрупування «Катаїб Хізбалла», що базується в Іраку, нещодавно пригрозило озброїти 12 тисяч йорданців. Розслідування The New York Times показало, що пов’язані з Іраном групи використовують Йорданію як канал для доставки зброї із Сирії та Іраку на Західний берег.

Нещодавно Іран спробував направити цю зброю і проти самої Йорданії. У березні йорданська влада розкрила підтримуваний ХАМАСом осередок, що складається з палестинських йорданців, який займався контрабандою зброї, яка постачається Іраном, для використання всередині країни.

Альтернативною зброєю стали наркотики. Представники сирійського режиму, які працюють разом із проіранськими ополченцями, різко активізували контрабанду в Йорданію психостимулятора каптагону. Він широко поширений на Близькому Сході та викликає швидке звикання. (прим. «Деталей»: виробництво та експорт каптагону – величезний бізнес, спонсорований сирійським урядом. У ньому замішані, наприклад, два племінники сирійського лідера Башара Асада, які через це 2023 року потрапили під санкції США).

Йорданська влада намагається припинити наркотрафік, що не раз призводило до кривавих перестрілок на йордансько-сирійському кордоні. У січні 2024 року йорданські ВПС навіть завдали ударів по наркоторговцям та складам із наркотиками на території Сирії.

Всі ці процеси відбуваються одночасно з активізацією сил, які підтримуються Іраном, всередині Йорданії. Це говорить про скоординовані зусилля, покликані посилити проблеми із внутрішньою безпекою королівства.

Дії Йорданії при відбитті іранської атаки у квітні показали, що Амман залишається опорою регіональної стабільності та найважливішим союзником США. Американці щороку виділяють королівству понад мільярд доларів допомоги, включаючи військову.

«Ніч іранських ракет» також довела, що військова співпраця Йорданії з Ізраїлем залишається незмінною – незважаючи на всю публічну критику з боку Аммана та величезний суспільний тиск усередині Йорданії.

Після перехоплення іранських дронів критики задалися питанням, як вчинила б Йорданія, якби Ізраїль через її повітряний простір завдав удару у відповідь Ірану? Збивали б королівські ВПС вже ізраїльські дрони та ракети?

Цей сценарій поки що залишається гіпотетичним. Але він допомагає зрозуміти, наскільки королівство змушене балансувати між збереженням внутрішньої стабільності – і виконанням зовнішніх зобов’язань.

Тим часом, Іран прагне посилити цю зростаючу напруженість, щоб нашкодити не лише Йорданії, а й її закордонним партнерам.

Джерело: Ахмад Шараві, аналітик Фонду захисту демократії, “ХаАрец” 

Фото: Office of the Iranian Supreme Leader via AP