На Західному березі може відкритися новий фронт. І деякі міністри цьому сприяють
Поки в Ізраїлі вирують суперечки навколо виходу з Філадельфійського коридору, на Західному березі вже кілька тижнів спалахує пожежа. Іудея та Самарія стали центром бойових дій, здатних перерости у більш масштабну битву. І провідну роль тут можуть зіграти ультраправі елементи у нинішньому уряді Ізраїлю.
Цей фронт має два виміри. З одного боку, ЦАХАЛ прагне знищити тисячі одиниць зброї та ліквідувати керівників місцевих терористичних осередків на Західному березі, щоб запобігти новим терактам.
У той же час представники радикальних правих на чолі з міністрами Ітамаром Бен-Гвіром і Бецалелем Смотричем, спираючись на сили, що складаються з озброєних поселенців, прагнуть створити ситуацію, здатну підірвати війну з терором.
Постійні акти насильства, які здійснюються поселенцями проти палестинців, а також провокації Бен-Гвіра на Храмовій горі можуть призвести до спалаху насильства в Юдеї та Самарії.
Вибухи двох автомобілів у ніч на 31 серпня вже викликали відчуття виняткової та серйозної ескалації. (Один замінований автомобіль вибухнув на перехресті Гуш-Еціон. Терорист на другій машині проникнув у поселення Кармей-Цур. Він відкрив вогонь, загін безпеки поселення почав відстрілюватися, під час перестрілки вибухнула бомба, що знаходилася в машині. — Прим «Деталь»).
Цей інцидент нагадав криваві дні Другої інтифади, яка розгорнулася на початку 2000-х років. Але, крім тактичних аспектів, поки що надто рано робити висновки, чи ці вибухи знаменують початок нової палестинської стратегії, схожої на Другу інтифаду.
Більшість палестинців на Західному березі, незважаючи на величезні економічні труднощі з початку війни в Газі, втрату 100 тисяч робочих місць в Ізраїлі та відсутність свободи пересування ще не дійшли до точки масового опору.
У вихідні два джерела у ФАТХ повідомили «ХаАрец»: палестинці бояться, що на Західному березі трапиться те саме, що і в Газі. І це не єдина причина, чому вони не поспішають масово відгукуватись на заклики ХАМАСу.
“По-перше, руйнування, які Ізраїль посіяв у секторі Газа, де загинуло понад 40 тисяч людей, лякають людей”, – кажуть джерела.
«По-друге, — додають вони, — значна частина суспільства в ПА вважає, що війна в Газі йде між ХАМАСом та Ізраїлем. Тобто не є національною боротьбою палестинського народу, яка потребує масової мобілізації. На їхню думку, війна в Газі є інтересами Ірану, а не звільнення палестинського народу від окупації».
«По-третє, існують внутрішні розбіжності між лідерами та рядовими членами Організації звільнення Палестини (ООП) і навіть усередині ФАТХу, між прихильниками Махмуда Аббаса та його противниками, між тими, хто виступає за примирення ФАТХу та ХАМАСу і проти чи закликає почекати до кінця війни . Все це призводить до ситуації, коли взагалі не проводяться жодні стратегічні обговорення — ні з дипломатичних питань, ні щодо оперативних аспектів на місцях», — додають джерела у ФАТХ.
Лідер Палестинської автономії Махмуд Аббас останніми тижнями активно роз’їжджав світом. Він відвідали Росію, Туреччину і минулого тижня Саудівську Аравію, де зустрічався з державними лідерами. 15 серпня Аббас заявив у парламенті Туреччини: «За відсутності інших рішень я вирішив вирушити до Гази. Я зроблю все, що в моїх силах, щоб ми могли згуртуватися і зупинити цей варварський наступ, навіть якщо це коштуватиме нам життя. Наші життя не дорожчі за життя дитини в Газі або будь-якої іншої палестинської дитини».
Ізраїль рішуче виступив проти цього візиту, що не заважає Аббасу просувати його. Але правда, що цей крок може стати початком для програми післявоєнного облаштування Гази, яка передбачає участь Палестинської автономії в управлінні КПП «Рафіах».
Саме це й лякає Нетаніягу. Під приводом того, що ПА — це «терористична адміністрація та побратим ХАМАСу», він саботує будь-яке дипломатичне рішення, яке здатне змусити Ізраїль піти з сектору Газа.
Але заважає Аббасу не лише опір Ізраїлю. Цікаво, що у Організації визволення Палестини теж багато противників такого кроку.
Для них такий крок рівнозначний тому, щоб “устромити ніж у спину ХАМАСу, який бореться з Ізраїлем за своє виживання”. Вони також бачать у цьому відступ від принципів, про які раніше заявляв сам Махмуд Аббас і згідно з якими контроль над КПП «Рафіах» має розглядатися лише як частина загального дипломатичного рішення. Про це джерело у ФАТХ розповіло газеті «ХаАрец».
Отже, серед палестинських лідерів зараз немає згоди щодо того, як вести боротьбу проти Ізраїлю. Тому бойовики на Західному березі діють поки що самостійно, координуючи свої дії з ХАМАСом та «Ісламським джихадом».
Війна в Газі не змогла змусити лідерів Західного берега чи ОВП, особливо з ФАТХу, приєднатися до «єдності фронтів» проти Ізраїлю. Але виникають побоювання, що це вдасться бандам єврейських екстремістів, які нападають на палестинські села. Додамо сюди зусилля Бен-Гвіра та його спільників із захоплення Храмової гори — і виникає ризик, що це спровокує насильницьке палестинське повстання на Західному березі.
(У своїй пропаганді ХАМАС, «Хізбалла» та Іран постійно звинувачують Ізраїль у спробах «окупувати Храмову гору» з мечетями Аль-Акса і Купол Скали, що знаходяться там. Молитва євреїв на Храмовій горі заборонена статус-кво і є делікатним і вибухонебезпечним питанням, ситуацію на Близькому Сході.
Якщо це станеться, то контроль над Філадельфійським коридором та КПП «Рафіах» не допоможе Ізраїлю — ані у військовій, ані у дипломатичній сфері.
Все сказане вище про відсутність готовності палестинців до масового спалаху насильства може втратити свою актуальність перед систематичними насильницькими атаками поселенців і закликами до «створення синагоги на Храмовій горі». І насамперед важливим є те, що прем’єр-міністр підтримує ці дії, а армія до них байдужа.
Ситуація на Храмовій горі, насильницькі напади на палестинців та економічна ситуація на Західному березі — ось ті елементи дестабілізації, які згадуються зараз у кожному попередженні, яке направляє ШАБАК прем’єр-міністру.
Саме ці явища можуть призвести до об’єднання фронтів Західного берега та Гази.
Фото: AP Photo Majdi Mohammed
