На смерть генсека
Ліквідацію Хасана Насралли сприйняли ліванці досить стримано: місцеве суспільство куди більш шоковане загибеллю цивільних осіб, які стали «побічними збитками» при ліквідації ватажка «Хізбалли» в передмісті Бейруту. І хоча місцеві політики, як і раніше, не хочуть лаятися з «Хізбаллою», всі пам’ятають, як багато плям було на репутації цього «героя опору».
Насралла вбивав не лише «сіоністських загарбників». «Хізбалла» причетна і до вбивства екс-прем’єра Рафіка Харірі у 2005 році, і до вбивств своїх критиків на кшталт шиїтського публіциста Локмана Сліма та багатьох інших. Також ліванці не пробачили «Хізбаллі» підтримку режиму Башара Асада в Сирії — після того, як Дамаск майже 30 років, з 1976-го до 2005-го, окупував їхню країну.
Ліванці незадоволені тим, що рішення про війну та мир у їхній країні приймає «Хізбалла», а не уряд. З середини 2000-х питання, чи не настав час «Хізбаллі» розпустити своє озброєне крило, формує один із головних розколів у місцевому політикумі. Але оскільки на пару з рухом «Амаль» «Хізбалла» контролює місця, відведені шиїтам у парламенті та уряді, і має союзників у християнських, сунітських та друзських елітах, іншим політичним силам все одно доводиться так чи інакше домовлятися з цією силою.
Головне для ліванців те, що через «Хізбаллу» страждають і цивільні. Ліванські ЗМІ наповнились фотографіями біженців з півдня, часом змушених ночувати на вулицях. За останніми даними, близько мільйона людей у Лівані втекли зі своїх будинків, рятуючись від війни. Більшість із них шиїти, але в евакуйованих районах проживали й представники інших конфесій.
Страждання громадянського населення викликають співчуття, у результаті багато ліванців ненавидять як Ізраїль, і «Хізбаллу». Прем’єр-міністр Лівану Наджиб Мікаті попросив ООН допомогти для мільйона внутрішніх переселенців. МЗС ОАЕ повідомило про готовність своєї країни виділити на потреби ліванських біженців 100 мільйонів доларів. Готовність допомагати висловила Саудівська Аравія. Зазначимо, що підконтрольність Ірану за допомогою Хізбалли значно скоротила ліванському уряду можливість економічного співробітництва з країнами Затоки. В надії на те, що під ударами Ізраїлю “рука Ірану” ослабне, арабські країни хотіли б відновити мости, чому може допомогти благодійність у скрутну хвилину.
Про солідарність саме з постраждалими мирними жителями, а не з бойовиками «Хізбалли», прямо заявляв екс-депутат Мустафа Аллюш — сунніт із півночі Лівану. Але загалом реакції стримані. Навіть головний опонент «Хізбалли» у країні, голова християнської партії «Ліванські сили» Самір Джаджа, наголосив, коментуючи вибухи пейджерів, що зараз не час для політичних суперечок. І це незважаючи на те, що «Ліванські сили» та особисто Джаджа також звинувачують «Хізбаллу» у вбивстві Паскаля Сулеймана — їхнього регіонального координатора в області Жбейль. Цього року його викрали.
І сунітський муфтій Лівану Абд ал-Латиф Дер’ян, і духовні лідери друзів закликають у ці дні до «національної єдності, внутрішньої солідарності та духу загального братства перед агресією». Усі висловили співчуття у зв’язку зі смертю Насралли, у тому числі патріарх Маронітської католицької церкви Бішара ар-Раї та найвпливовіший політик із громади друзів Валід Джумблат, заодно закликавши до якнайшвидшого перемир’я, яке дозволило б повернутися до своїх домівок ліванців. Навіть син убитого прем’єра Саад Харірі згадав Насраллу добрим словом.
«Пішов символ і народилася легенда, а опір триває», — заявив Сулейман Франжье, колишній міністр із впливової маронітської родини, якого «Хізбалла» та «Амаль» намагаються зробити президентом Лівану (пост цей вакантний уже два роки). Що ж до вірменської партії «Дашнакцутюн» (Вірменська революційна федерація), то вона висловила «співчуття братам в ісламському опорі та «Хізбаллі», її керівництву, членам та прихильникам у зв’язку з мученицькою смертю генерального секретаря від рук жорстокого ворога». Дашнаки — найбільша вірменська партія Лівану, вона зосереджена на наданні соціальних послуг у своїй громаді.
Пересічні ліванці, а особливо араби в інших країнах куди менш політкоректні. Настрої ліванського суспільства може відображати той факт, що коли їдка на ім’я Азат поширила в мережі Х відео, на якому член «Хізбалли», побитий у самому Лівані, демонструє своє залите кров’ю обличчя, запис швидко набрав близько мільйона переглядів. А ліванська християнка Брижит Габріель, яка проживає в США, заявила: «Від імені мільйонів ліванських християн по всьому світу — ДЯКУЙ Ізраїлю!»
Журналістка Барія Аламуддін написала на сайті ArabNews: «Знищення лідерів «Хізбалли» руйнує міф про те, що іранська вісь опору має стримувати Ізраїль та призвести до звільнення палестинців та Єрусалиму. «Хізбалла» ніяк не сприяє безпеці Лівану — так само як збройні формування в Сирії, Ємені та Іраку дестабілізують ситуацію в цих країнах: «вісь опору» виявилася паперовим тигром, а аятоли кинули «Хізбаллу» та ХАМАС напризволяще. Однак, знищуючи лідерів «Хізбалли», Ізраїль ризикує тим, що на зміну щодо поміркованих лідерів прийдуть радикальніші яструби».
Журналіст Осама Аль-Шаріф з Аммана написав: «Приблизно за два тижні (починаючи з атак на пейджери) Ізраїль досяг того, чого домагався майже рік у секторі Газа. Тепер же перейшов до активних дій на півдні, завдаючи ударів по долині Бекаа, південних прибережних районів та на шляху до Баалбека. Ключова ставка робиться на вакуум влади, яким скористаються християни-мароніти».
«Арабські країни лише виграють від смерті Насралли, – заявив саудівський журналіст Абдулла Аль-Бандар в інтерв’ю The Media Line. — Ми не хочемо подальшої ескалації, яка втягнула б регіон у велику війну, проте очевидно, що ця війна покладе край шиїтським ополченням». На тому ж сайті кувейтський політичний аналітик Абдулла Шуаїль написав: «Ми, звичайно, не підтримуємо Ізраїль, однак не забуватимемо, що «Хізбалла» стояла за формуванням терористичних осередків у країнах Затоки, убила сотні тисяч сирійців та іракців, а також негативно вплинула долю Лівану, відкинувши його сто років назад».
Фото: AP/Hussein Malla
