На півночі Ізраїлю вигоріли сотні гектарів садів і пасовищ, збитки дуже великі

На півночі Ізраїлю вигоріли сотні гектарів садів і пасовищ, збитки дуже великі

Цілий регіон країни, красивий і квітучий, протягом останніх тижнів охоплений вогнем, який знищив сотні гектарів лісових масивів та сільськогосподарських угідь. Від пожеж постраждали близько 500 господарств півночі країни. Мінсільгосп не надає офіційних даних із цього приводу.

Два тижні тому, коли пожежі в Галілеї ще не вийшли з-під контролю, мені довелося поговорити з Амітом Коеном із Малькія. Він вирощує яблука та черешню і продовжує це робити і зараз, незважаючи на безперервні обстріли з території Лівану. «Бойовики «Хізбалли» використовують проти нас і ракети, і безпілотники, – каже Коен. – А зараз вони спеціально влаштували пожежі, які нам доводиться гасити. Ніхто сюди не приїжджає. Ні «Електрична компанія», ні пожежники – ніхто. Єдиний, хто побував у нас, це інспектор кашрута. Він перевірив, як ми вирощуємо фрукти і переконався, що все кошерно».

То була дуже важка розмова. Я відчувала стан свого співрозмовника, близький до відчаю, його безпорадність і відчуття, що він кинутий усіма державними інстанціями. 

Незважаючи на це, Коен не збирався здаватися – він демонстрував готовність боротися до кінця. Вчора я розповіла про цю розмову Шимону Бітону, птахівнику з кібуца Авівім. «Я почуваюся так само, як Коен, – сказав він. – Нас кинули тут самих, ми маємо самі боротися за виживання».

За останні тижні мені довелося поговорити з багатьма фермерами із Західного Негева, Галілеї та Голанських висот. Усі вони висловлюють приблизно одні й самі почуття: розчарування, гнів, печаль. Але при цьому ніхто з них не має наміру відмовлятися від продовження роботи в регіонах, що опинилися під вогнем. Асаф Шварц, який вирощує черешню в кібуці Малькія, розповів наприкінці минулого тижня, як він та його працівники потрапили під ракетний обстріл під час збирання врожаю: «Ми кинулися на землю та прикрили руками голови. Нам залишалося лише сподіватися на краще. Ми б’ємось за нашу землю та за наш урожай, але ніхто не знає, що буде далі».

Відповідно до часткових даних, які має міністерство сільського господарства, внаслідок пожеж на Голанських висотах вигоріло близько тисячі гектарів пасовищ; у кібуці Іфтах знищено 28 гектарів грушових дерев, нектаринів та виноградників; у кібуці Кфар-Гільаді – 5 гектарів плантацій авокадо та сливових дерев; у кібуці Ірон – понад гектар плантацій авокадо; у кібуці Місгав-Ам – 3,5 га виноградників.

«У нашому кібуці знищено близько 10% посадки винних сортів винограду, – розповідає Аміт Коен. – Це означає збиток у 600 тисяч шекелів. Для того щоб відновити виноградник, потрібно не менше двох років. Сильно постраждали яблуневі плантації. Там завдано ще більшої матеріальної шкоди – вона може сягати мільйона шекелів».

Кір'ят-Шмона
Фото: Гіль Еліягу

Рані Бар-Нес, голова фруктового відділу Ради сільськогосподарських виробників, каже, що в результаті війни понад 500 фермерів втратили все, що мали. Ще близько тисячі ведуть тяжку боротьбу за виживання. Гаді Нахміас – фермер з мошава Керем Бен-Зімра, розташованого на відстані лічені кілометри від кордону з Ліваном. Він вирощує черешню та столові сорти винограду. З початку війни Нахміас втратив 80% свого прибутку. При цьому евакуацію з мошаву Керем Бен-Зімра держава не проводила.

«У перервах між ракетними обстрілами»

«Ми змушені працювати у вкрай тяжких умовах, – розповідає Нахміас. – Ми пробираємось на наші плантації ночами, як злодії. У нас не залишається часу, щоб зробити все, як треба, і це завдає шкоди якості фруктів. Ми також не можемо провести дезінсекцію, бо робити це вночі забороняє безпека. Відповідно, шкідники завдають шкоди нашим посадкам».

На півночі Ізраїлю вигоріли сотні гектарів садів і пасовищ, збитки дуже великі
Фото: Гіль Еліягу

«Для того, щоб відправити на ринок вцілілі, незважаючи ні на що, фрукти, нам потрібні досвідчені працівники, – пояснює Нахміас. – Вони повинні вміти сортувати плоди та безпомилково відрізняти якісні від пошкоджених. Але ніхто не готовий працювати під обстрілом. За словами фермера, держава не надає сільськогосподарським виробникам жодної допомоги. «Ми зробили оцінку завданих нами збитків, але міністерство фінансів відмовилося прийняти її як офіційний документ, – каже він. То приїхали б самі і подивилися, що тут відбувається! Але жоден представник держави не побував у нашому мошаві. Те, що відбувається тут, не піддається жодному логічному поясненню».

На півночі Ізраїлю вигоріли сотні гектарів садів і пасовищ, збитки дуже великі
Фото: Гіль Еліягу

Шимон Бітон описує схожу картину. «Ми працюємо на нашій птахофермі ночами, у перервах між ракетними обстрілами та повітряними тривогами, – розповідає він. – Щодня боротьба для нас починається знову. У нас у кібуці близько 110 курників, і всі вони продовжують функціонувати та постачати яйця на весь Ізраїль. Нам дуже важко, але це нікого не хвилює. Ми тут самі по собі».

4 червня сільськогосподарські виробники із прикордонних районів півночі країни зібралися на нараду. Рані Бар-Нес розповідає, що вона проходила в гнітючій атмосфері. «Люди розчаровані та розсерджені, – каже він. – Багато хто з них втратив усе, що в них було. Будинки розбомблені, плантації знищені, у деяких згоріли навіть машини. Але ніхто в уряді цими проблемами не опікується, ніхто не розмовляє з цими людьми. Депутати кнесета повинні приїхати і на власні очі побачити те, що тут відбувається. Нехай вони побачать фруктові дерева, з яких ніхто не збирає врожай. Вони повинні усвідомити глибину кризи, що вибухнула».

На півночі Ізраїлю вигоріли сотні гектарів садів і пасовищ, збитки дуже великі
Фото: Гіль Еліягу

Бар-Нес стверджує, що компенсації, запропоновані державою сільськогосподарським виробникам, нікчемні і жодною мірою не відповідають заподіяним ними збиткам. «Це дурна ситуація, – каже він. – Офіційної оцінки збитків, завданих сільському господарству, поки що не існує, тому що війна ще не закінчилася, а сезон збирання врожаю знаходиться у самому розпалі. Оцінювачі, яких запросили фермери, подали свої висновки, але міністерство фінансів їх не визнало. А своїх оцінювачів мінфін на північ не відправляє. Так більше не може продовжуватися! Завдані сільському господарству збитки доведеться ліквідувати довгі роки».

Джерело: Анат Джорджі, TheMarker

Фото: Гіль Еліягу