На нас чекає “війна технологій”. З чого треба почати, щоби не відстати від Ірану?

На нас чекає “війна технологій”. З чого треба почати, щоби не відстати від Ірану?

У середині січня 1991 року на Гуш-Дан обрушився перший залп балістичних ракет, випущених по Ізраїлю з Іраку. Я тоді був військовим кореспондентом радіостанції «Галей ЦАХАЛ». Разом із групою бійців цивільної оборони ми одними з перших прибули на місце падіння одного зі «Cкадів» у південному Тель-Авіві.

Я був у костюмі хімічного захисту та протигазі. Розбуджені серед ночі місцеві жителі вискочили на двір у піжамах. Деякі з них були подряпані уламками вибитих шибок. На місці вибуху утворилася вирва.

Ізраїль на чолі з прем’єр-міністром Іцхаком Шаміром, нині покійним, тоді виявив стриманість. Він не відповів на ракетні удари, що неодноразово повторилися, а з Іраком розібралися Сполучені Штати. США і тоді мали щодо безпеки Ізраїлю залізні зобов’язання.

Ізраїльтяни не знали, чи справді іракські ракети будуть оснащені хімічними боєголовками, як погрожував Саддам Хусейн. Для того щоб захиститися від проникнення отруйних речовин, громадяни використовували примітивні засоби – поліетилен, скотч та воду для змочування ганчірки, яку потрібно було забити під двері «герметизованої кімнати».

Американці направили до Ізраїлю кілька батарей зенітно-ракетних комплексів “Патріот”, які мали збивати іракські “Cкади”. Проте ця зброя спочатку призначалася для знищення авіації противника. Її ефективність проти балістичних ракет виявилася дуже обмеженою.

Війна технологій знаходиться на піку

Під час Війни в Перській затоці 1991 року Ізраїль не мав технологій для боротьби з ракетами далекого радіусу дії. Що змінилося з того часу? Дуже багато – сьогодні Ізраїль посідає передові позиції у галузі розробки засобів ППО.

1991 року було проведено перші випробування дослідних зразків ракети «Хец». Цей ізраїльський проект було реалізовано за американські гроші. Робота над ним розпочалася ще за часів президентства Рональда Рейгана. За минулі десятиліття ракети “Хец” неодноразово вдосконалювалися. І ось під час нинішньої війни вони вперше були застосовані у бойових умовах. Ракета «Хец-3» збила балістичну ракету, запущену по Ізраїлю з Ємену. Безперечний технологічний успіх.

У 2011 році на бойове чергування було поставлено зенітно-ракетні комплекси «Залізний купол», призначені для боротьби з ракетами ближнього радіусу дії. Це також ізраїльська технологія, реалізована за активної участі американців.

2016 року на бойове чергування заступили зенітно-ракетні комплекси «Праща Давида» – ще один результат американсько-ізраїльської співпраці в оборонній галузі. Ці системи здатні знищувати повітряні цілі, які маневрують у повітрі – крилаті ракети і безпілотники. Ефективні вони й у боротьбі з балістичними ракетами середньої дальності.

Розробка передових засобів ППО збіглася з технологічним бумом, що почався в країні. У 2011 році цей феномен отримав ім’я – Ізраїль почали називати “нацією стартапів”.

У той же час і Іран не сидів склавши руки. Країна активно займалася розробкою нових ракет та дронів. Ґрунтуючись на північнокорейській технології, Іран створив балістичні ракети «Шахаб-3», здатні досягати території Ізраїлю за десять хвилин. Їхні перші випробування відбулися на початку нульових років. 2003 року Іран розпочав серійне виробництво ракет «Шахаб-3» і з того часу випускає їх тисячами. Протягом останнього десятиліття Іран зумів просунутися і в галузі створення дронів-камікадзе.

Ракету “Шахаб-3” відрізняє відносно низька вартість виробництва. Це дозволяє накопичувати їхній значний запас. Щоправда, технологічний рівень цієї зброї також невисокий. Засоби ППО у антиіранської коаліції набагато ефективніші. Але треба розуміти один простий факт: кілька сотень випущених по Ізраїлю ракет – лише вершина айсберга іранських запасів. Таких в Ірану ще багато тисяч.

Навіть якщо Іран більше не випустить по Ізраїлю жодної ракети, технологічна війна перебуває на піку. Іранська атака в ніч проти 14 квітня дала старт новому витку гонки високотехнологічних озброєнь.

Судячи з повідомлень преси, Іран був здивований високою ефективністю ППО міжнародної коаліції. Зараз Тегеран напевно почне шукати способи зламу цього захисту, який чудово проявив себе. Відповідно, Ізраїль повинен буде придумати, як захистити своїх громадян від досконаліших іранських ракет.

Іранська атака змінює порядок пріоритетів

Із цього можна зробити кілька важливих висновків.

По-перше, протягом усієї історії Держави Ізраїль США брали участь у забезпеченні її протиповітряної оборони – з технологічної, фінансової та військової точок зору. 

Високопоставлені представники коаліції Біньяміна Нетаніягу – міністри Бецалель Смотрич, Шломо Караї, Мікі Зоар та інші, які нападали на Джо Байдена і стверджували, що Ізраїль і сам впорається з екзистенційною загрозою – просто професійно непридатні. Їх варто було б звільнити з посад.

По-друге, заклики до безпрецедентної за потужністю відповіді на іранську атаку суперечать меті, в ім’я якої Ізраїль розробляв свої оборонні технології. Ці технології мають дозволити Ізраїлю виявляти стриманість і не реагувати на прямі удари, створювати міжнародні коаліції для свого захисту та користуватися підтримкою демократичних держав.

Найбезглуздіше твердження, яке мені довелося почути в ніч на 14 квітня, полягає в тому, що Ізраїль зобов’язаний відреагувати, оскільки «весь регіон зараз дивиться на нас і чекає на наші подальші дії».

Не будемо забувати: головний «хуліган» нашого кварталу – це Іран. При цьому його дії були зважені та ретельно прораховані. Іранські ракети не були направлені на місця скупчення цивільного населення. Іран чудово розуміє, хто йому протистоїть.

Крім того, нарощування стримувального фактора не вимагає саме ізраїльської реакції. Різка реакція міжнародної коаліції служитиме для стримування Ірану не менше, якщо не більше.

І найважливіше: Ізраїль зобов’язаний інвестувати величезні кошти у підготовку наступного покоління розробників високих технологій . Це має початися зі шкіл, де вивчають математику, природничі науки та англійську мову.

Поки що бюджетні пріоритети уряду Нетаніягу ведуть нас у протилежному напрямку. Такими темпами на кожного інженера та програміста, підготовленого в Ізраїлі, Іран готуватиме десять.

Іранська атака в ніч на 14 квітня має призвести до зміни пріоритетів. Інакше під час наступної війни нам доведеться повернутися до поліетилену та скотчу, а наступник Даніеля Хагарі на посаді прес-секретаря ЦАХАЛу зможе запропонувати нам лише склянку води.

Джерело: Ідо Баум, The Marker 

Фото: AP Photo Vahid Salemi