Ми ще не Іран і не Еритрея, але вже рухаємось у їхньому напрямку
Тривожні дані про «відтік мізків» із Ізраїлю: дослідження, опубліковане цього тижня, показує різке зростання кількості ізраїльтян, які залишили країну за останні два роки. Збитки для економіки можуть обчислюватися десятками мільярдів шекелів на рік, і це лише початок: «Ми можемо втратити тих, хто підтримує нас на рівні розвинених країн».
З 1979 року, коли до влади в Ірані прийшли релігійні радикали, почався стійкий відтік із країни кваліфікованих працівників, інтелектуалів та науковців. За даними Світового банку, «відтік мізків» коштує економіці Ірану більш ніж 50 мільярдів доларів на рік. Якщо зважити на те, що ВВП Ірану становить близько 400 мільярдів доларів на рік, це величезні збитки для економіки країни. Сьогодні економіка Ірану далека від стабільності, а система охорони здоров’я, яка втратила тисячі кваліфікованих працівників, медсестер та лікарів, перебуває на межі краху.
Дослідження показують, що «відтік мізків» позбавляє економіку найбільш кваліфікованих та продуктивних працівників, які отримують вищі зарплати, і тому купівельна спроможність знижується, а місцевий бізнес недоотримує доходи. Це, у свою чергу, призводить до зростання безробіття та зниження рівня життя. Скорочуються також надходження до бюджету від податків, а урядові витрати зростають, збільшуючи державний борг.
І це лише прямі збитки від від’їзду кваліфікованих та продуктивних працівників. За даними дослідницького інституту fDi Intelligence, країни, в яких «відтік мізків» триває протягом багатьох років, не справляються з функціями держави. Йдеться про такі країни, як Сомалі, Еритрея, Сальвадор і навіть Палестинська автономія.
А що відбувається у нас? Професор Дан Бен-Давід, президент Інституту економіко-соціальних досліджень «Шореш», цього тижня опублікував дослідження з новими та тривожними даними про міграцію з Ізраїлю та Ізраїлю за дев’ять місяців судової реформи, що передували війні, яка розпочалася у жовтні 2023 року.
За даними дослідження, з січня по вересень минулого року кількість уродженців Ізраїлю, які залишили країну, була на 42% вищою за середню кількість тих, хто виїжджав за попередні роки, а кількість тих, хто повернувся, — на 7% нижче. На відміну від попередніх публікацій аналогічних даних, це перший звіт, який розрізняє еміграцію ізраїльтян-уродженців та ізраїльтян, які народилися за кордоном (переважно репатріантів з Росії та України).
За даними центру «Шореш», ще до судової реформи, в 2009-2022 роках, середня кількість ізраїльтян-уродженців, які виїжджали з країни, була на 44% вищою, ніж кількість тих, хто повернувся. Тих, хто виїхав після початку судової реформи і до війни 7 жовтня, було в 2,6 разу більше середнього показника за аналогічні періоди з 2009 по 2022 рік.
В абсолютних цифрах це означає, що за 13 років, до 2023 року, з Ізраїлю щорічно виїжджали в середньому 17529 ізраїльтян, а поверталися 12214 (тобто чисті втрати щорічно становили 5315 осіб). За дев’ять місяців до війни, коли уряд намагався зруйнувати судову систему Ізраїлю, країну залишили 24 900 ізраїльтян, а повернулися лише 11 000 (тобто різниця становила 13 900 осіб).
Ще доведеться дочекатися даних з початку війни, але тенденція вкрай тривожна, особливо з огляду на те, що, незважаючи на війну, судова реформа не була зупинена. Це особливо небезпечно, якщо взяти до уваги інші дані, надані центром «Шореш», та усвідомити, що переважно їдуть кваліфіковані працівники та науковці.
Десять років тому на одного, хто повертається з академічною освітою, припадало 2,8 тих, хто виїжджав. У 2018 році на одного припадало вже 4 емігранти. У 2021 році в Ізраїлі було близько 287 тисяч лікарів, фахівців з високих технологій та викладачів університетів. «Зважаючи на наші графіки, багато хто з них залишає Ізраїль, — каже професор Бен-Давид. — Це означає, з одного боку, довші черги до лікарів, але не слід забувати і про тих, хто навчає лікарів та інженерів провідних викладачів, яких у нас лише близько 9 тисяч. Якщо сотні, тим більше тисячі з них їдуть, це означає, що ми втрачаємо тих, хто утримує нас на рівні розвинених країн із передовою економікою. Це дуже тонкий прошарок людей. Якщо поїдуть десятки тисяч, це може бути критичним».
Бен-Давид попереджає Ізраїль про загрозу «спіралі краху» — масовий від’їзд мізків, який фактично призводить до втрати здатності держави функціонувати як західна країна. «Це сталося у Венесуелі, це сталося у Лівані, це відбувається в Росії, – каже Бен-Давід. — Уряду вдалося об’єднати економістів, і всі вони, і праві, і ліві, вважають, що існує проблема, яку необхідно і можна вирішити, але не схоже, що нинішнє керівництво зацікавлене у її вирішенні».
Ось у цьому й полягає проблема. Схоже, уряд просто не хоче міняти те, що змушує їхати з Ізраїлю найпродуктивніших громадян, найнеобхідніших для існування сучасної економіки. Навіть за нинішнього релігійно-екстремістського уряду, який усіма силами продовжує судову реформу, ми поки що далекі від того, щоб стати Сомалі, Венесуелою, Еритреєю чи Іраном, але темпи «відтік мізків» вказують на те, що ми рухаємося в цьому напрямку.
Фото: Depositphotos
