Мрія чи реальність? Зв’язок між Японією 1945 року та Газою 2025 року
80 років після капітуляції Японії видно, як американська окупація радикально змінила країну, перетворивши її з жорстокої мілітаристської диктатури на миролюбиву демократію. Щоб запобігти майбутнім конфліктам, Ізраїль повинен задуматися, як подібний процес міг би змінити Газу.
У серпні цього року світ відзначає 80 років з дня капітуляції Японії — фінального аккорду Другої світової війни. Водночас минає 20 років від виходу на івриті книги Натана Щаранського та Рона Дермера «Перевага демократії», яка пов’язувала тиранію з війною та стверджувала, що ключ до миру — у поширенні свободи. Висновок для Ізраїлю був революційним: його безпека залежить від демократизації оточуючих диктатур.
У палестинському контексті це означає, що кінець конфлікту можливий лише за умови створення палестинської демократії. Лише уряд, який поважає права власних громадян, буде поважати право єврейських сусідів на самовизначення. Проте провали американських спроб встановити демократію в Іраку та Афганістані, а також наслідки «арабської весни», значно підірвали привабливість цієї ідеї, особливо на Близькому Сході. Та перед можливим захопленням Гази Ізраїлем здається, що настав час «змахнути пил» зі старої концепції: не кожне покоління отримує шанс перебудувати політичний і соціальний порядок свого заклятого ворога.
Вдалих прецедентів «демократизації ззовні» мало. Найуспішнішим експериментом стала політика США в Японії після Другої світової війни. На перший погляд здається неймовірним, що жорстока диктатура змогла за кілька років перетворитися на миролюбиву демократію. Тоді це виглядало майже фантастично — як перспектива перетворення Гази Яхьї Сінуара на осередок пацифізму і свободи.
Після нападу 7 грудня Японія ще довго відмовлялася капітулювати. Загинуло близько 2,7 млн військових і цивільних — майже 4% населення. 65% будинків Токіо були зруйновані, економіка лежала в руїнах. Та японська армія продовжувала битися, а символом фінальних місяців війни стали пілоти-камікадзе. Щоб уникнути подальших жертв, президент Гаррі Трумен прийняв рішення скинути атомні бомби на Хіросіму та Нагасакі.
Результат виправдався: імператор Хірохіто наказав армії скласти зброю. Уже 1952 року був підписаний мирний договір. Нова демократична Японія відмовилася від мілітаристського минулого, прийняла пацифістську конституцію і відтоді важко перевооружитися, навіть за загрози з боку Китаю.
Ключ до японського «чуда» — демократизація під керівництвом «просвітленого окупанта», генерала Дугласа Макартура. Він заявив, що США прийшли не карати японців, а звільнити їх від тиранії, залишив імператора Хірохіто символом легітимності нового порядку та провів «революцію згори» для демілітаризації і демократизації політики, економіки та суспільства. Старий мілітаристський лад був зруйнований, а на його місце прийшов беззаперечний лібералізм.
Це був вражаючий ідеалістичний проєкт: лише демократична революція могла гарантувати, що Японія більше ніколи не стане загрозою для сусідів.
Доктор Ішай (Джессі) Перес, Walla
Фото: AP Photo Ariel Schalit
