«Моссад» роками діяв на найсекретніших об’єктах Ірану — Times

Ізраїльські спецслужби не лише проникли, а й упродовж багатьох років діяли в самому серці іранської військової інфраструктури. Як стало відомо газеті The Times, вони з’ясували, що Іран побудував значно масштабнішу індустрію виробництва зброї, ніж вважалося раніше.

У розпорядження The Times потрапили розвідувальні документи, передані західним союзникам Ізраїлю — зокрема США та Великій Британії.

Ці документи розкривають справжні масштаби ракетних і ядерних амбіцій Ірану — а також те, наскільки глибоко «Моссаду» вдалося проникнути на надсекретні об’єкти.

Головне з матеріалу The Times

Як повідомив розвідджерело The Times, Ізраїль упродовж багатьох років стежив за низкою таємних об’єктів в Ірані через агентів. На кожному з них «заздалегідь перебували свої люди».

Підготовка до удару по Ірану розпочалася ще у 2010 році — на основі розвідданих про стрімкий розвиток іранської програми озброєнь.

У результаті «Моссад» та інші служби зробили висновок: військові спроможності Ірану, а також рівень його технологій, стрімко зростають — і виходять далеко за межі відомих об’єктів у Фордо, Натанзі й Ісфахані.

Ізраїльська атака, яка почалася в ніч на 13 червня, була заснована на розвідданих, що вказували на виробництво центрифуг (пристроїв для збагачення урану) на трьох об’єктах у Тегерані та Ісфахані.

Усі ці об’єкти були атаковані й знищені під час конфлікту.

Удари також було завдано по семи елементах ядерного комплексу в Натанзі — основному центрі збагачення урану в Ірані.

Перед цим розвідники за допомогою агентів на місці склали детальну схему об’єкта — з наземними спорудами й підземними комплексами, включно з трубопроводами, системами подачі й ущільнення урану.

Ізраїль також атакував енергетичну інфраструктуру, будівлю науково-дослідних розробок, трансформаторну підстанцію, резервне енергоживлення, а також системи вентиляції та охолодження.

Окрім Натанза, за даними The Times, ізраїльська розвідка «проникла, атакувала й знищила об’єкт в Ісфахані, майданчики Нур і Могде, де проводились розрахунки й розташовувались лабораторії, військовий об’єкт Шаріаті та великий ангар на об’єкті Шахід Мейсамі, де виробляли пластичні вибухівки для ядерних випробувань».

(Прим. «Деталей»: з формулювання неясно, йдеться про авіаудари чи наземні дії спецназу. Раніше, 25 червня, начальник Генштабу ЦАХАЛу Еяль Замір заявив, що на території Ірану діяли ізраїльські наземні підрозділи.)

Багато з цих об’єктів були створені під егідою оборонної організації SPND — парасолькової структури, яку очолював іранський ядерник Мохсен Фахрізаде, ліквідований Ізраїлем у 2020 році.

Агенти також проникли в штаб-квартиру Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), яка була атакована в останні дні війни, і на низку ядерних об’єктів, зокрема в Санжаріяні, де, за твердженням Ізраїлю, розроблялись компоненти для ядерної зброї.

Ядерна програма: що стало відомо?

Згідно з документами, до кінця 2024 року Іран перейшов від дослідницької стадії до розробки вдосконаленої вибухової та радіаційної системи й проводив експерименти. Це наближало країну до ядерної боєздатності «за лічені тижні».

Масштаб і детальність цієї оцінки свідчать про багаторічну роботу зі збору розвідданих, що, ймовірно, триває досі.

Ракетна програма: ціль — 8000 ракет

Документи, отримані The Times, показують: Іран прагнув виробляти десятки балістичних ракет класу «земля-земля» щомісяця. Мета — вийти на виробництво 1000 ракет на рік і накопичити арсенал у 8000 одиниць.

На момент початку війни, за оцінками, Іран мав 2000–2500 балістичних ракет.

Агенти Ізраїлю побували на кожному заводі й цеху, пов’язаному з ракетною промисловістю, які згодом були атаковані.

Це дозволило нанести удари по «всій індустрії, що забезпечувала масове виробництво ракет», — йдеться в документі з посиланням на джерело в розвідці.

Йшлося як про військові, так і про цивільні об’єкти.

Один із них — Муад Тарківі Нояд у місті Решт на узбережжі Каспійського моря. Він працював під егідою Іранської організації аерокосмічної промисловості. За даними розвідки, саме там виробляли все вуглецеве волокно, необхідне для виготовлення ракет. Цей об’єкт також було знищено.

Під час війни Ізраїль атакував десятки об’єктів — зокрема військовий комплекс у Парчіні (30 км на південний схід від Тегерана), центри наведення, управління та координації, виробничі лінії боєголовок і ракетних двигунів.

The Times зазначає: усе це демонструє масштаби й складність промислової системи, на створення якої Іран витратив десятиліття.

Фото: AP Photo / Vahid Salemi