Монітор, який керується поглядом, і браслет від фантомного болю – неймовірні медичні новинки цієї війни

У воєнний час нові медичні технології розробляються і впроваджуються особливо швидкими темпами. Нинішня війна Ізраїлю з ХАМАСом – не виключення. Вона дозволила швидко довести до ладу і випробувати багато напрацювань мирного часу.

Швидка броньована допомога

Ще у 2000-х, коли найзахищеніший у світі бронетранспортер «Намер» лише розробляли, було обіцяно і його медичну модифікацію. Але до недавнього часу завдання евакуації поранених у ЦАХАЛі виконували старі M113.

Вперше про появу в армії нових машин розповів у листопаді минулого року підполковник медичної служби Офер Альмог, який відповідає у Медичному корпусі ЦАХАЛу за польову медицину. Він зізнався, що медичними «намерами» займалися ще до війни, але після початку бойових дій прискорили розробку.

Ці машини, за його словами, наповнені всіма найсучаснішими медичними приладами. Є навіть холодильники для донорської крові – у ЦАХАЛі 5 років тому вирішили, що ефективніше переливати пораненим бійцям не компоненти, а цільну кров. Але зберігати її складніше, тому й потрібні особливі умови.

В армії медичні “Намери” назвали “Намербулансами”. У кожному є команда військових медиків та до двох поранених. А на початку грудня міністерство оборони представило перше і поки що єдине відео з новою машиною. У короткому повідомленні підтверджувалося, що вона розроблялася в прискореному темпі, вже під час війни.

У відеокліпі багато чого не видно. Але видно, що всередині медичного «Намеру» є сучасні монітори стану хворого і вбудований апарат для подачі кисню. У будь-якому випадку, це, мабуть, найбільш броньована і найбільш захищена швидка допомога у світі.

Пов’язка для брудних та мокрих

Але медична евакуація – це другий етап і потрібен він далеко не всім. Спочатку будь-якому пораненому треба надати першу допомогу. І робиться це не в приймальному відділенні і навіть не в медичному бронетранспортері, а прямо на місці: у будинку, на вулиці, у тунелі. Для таких випадків в Ізраїлі вигадали спеціальну пов’язку, про яку нещодавно розповів виданню «Валла» один із ініціаторів розробки – торакальний хірург із «Рамбаму» Бені Медальйон.

«Коли поранений перебуває у польових умовах, медик має виконати кілька операцій, у тому числі очистити рану антисептичною рідиною, висушити, нанести більше засобу проти інфекції і лише потім перев’язати місце. Це означає, що він має носити із собою кілька препаратів та пов’язок. Якщо шкіра навколо рани недостатньо суха, пов’язка не прилипає і при кожній маніпуляції підвищується ризик зараження», — пояснив професор Медальон.

Пов’язка, яку він розробив разом із ще одним лікарем та інженером, зводить всі ці дії до одної. Її можна наліпити прямо на рану або опік, а потім натиснути, і пов’язка виділить туди антисептик і ліки. У бруді та під обстрілом, і якщо поранених кілька, таке полегшення роботи стає питанням життя та смерті.

Додаток для пораненого

Ще одне нововведення – інформаційна медична система для військових медиків. 

Солдата лише готують до евакуації, а лікарня вже знає всі подробиці: що за пацієнт, куди його поранено. Це дозволяє розставляти пріоритети між різними постраждалими та готувати палати і операційні.

Цивільні швидкі допомоги у різних країнах давно користуються чимось подібним. Але це цивільні. У ЦАХАЛ ще на початку війни всі медичні відомості писали на бланку від руки.

Тепер замість бланку планшет та спеціальна програма. На початку лютого про неї вперше розповіли широкій публіці.

Поки медик у полі надає першу допомогу, він заносить дані пораненого у планшет. Далі інформація про пацієнта передається в таку ж програму у евакуаційної команди за допомогою NFC – тієї ж технології, яку ми використовуємо при безконтактній оплаті банківською карткою. А потім – лікарям у лікарні, які чекають на нього та готують операційну.

Проткнути, щоб врятувати

Згідно з міжнародною статистикою, від 8,5% до 20% поранених на війні страждають від напруженого пневмотораксу або гідротораксу. Це стан, коли простір між оболонкою легень та грудною клітиною заповнюється повітрям або кров’ю. Своїм тиском вони не дозволяють легкому розвернутися, людина задихається.

І тут уже доставки в операційну чекати не можна, рахунок йде на хвилини. Потрібно терміново проткнути грудину спеціальним інструментом, щоб повітря або рідина вийшли.

Це потребує певної підготовки. І більшість пристроїв складно застосувати в польових умовах. Тут і приходить на допомогу нехитрий інструмент, який найбільше нагадує викрутку, що ізраїльський стартап Vigor розробив перед самою війною.

Засновниця фірми Ірина Кавуновський розповідала в одному з інтерв’ю, що задумала цей інструмент під час «Інтифади ножів» 2015–2016 років. Тоді було дуже багато ножових поранень та збиття автомобілями, і часто страждала грудина.

Так з’явився пристрій, який сам фіксується за ребрами, не вимагає накладання швів і дозволяє зняти пневмоторакс за 30 секунд. З початком війни його вдалося випробувати.

Тренуйтеся на манекенах

Всі ці пристосування, які спрощують життя медику, дуже корисні в ситуації, коли більшість медперсоналу – резервісти. На щорічних зборах вони, звісно, ​​більш-менш освіжають навички. Але це зовсім не те саме, що парамедик чи фельдшер з постійною практикою. Ну а військові лікарі-резервісти найчастіше займаються у мирний час зовсім іншими речами.

“Акушер, який день у день лікує вагітних жінок, ймовірно, не знатиме, як лікувати вогнепальне поранення під вогнем”, – пояснив у розмові з The Times of Israel Равід Сігал, головний технічний директор MSR, ізраїльського центру медичного моделювання.

Ця компанія займається виготовленням навчальних моделей та манекенів для підготовки медиків і організацією тренувань на них. Зазвичай це відбувається у лікарні «Шиба» у Рамат-Гані, але на початку війни було проведено виїзні заняття на найсучасніших моделях.

Співробітники MSR поїхали до військ, які чекали наказу увійти до Гази і рівно за день до операції влаштували семінари у трьох точках. Манекени розкладали на пластикових столах, а потім просто на землі – як і буває з пораненими у бою.

Медики спішно навчалися чотирьом маніпуляціям. Зняття пневмо-і гідротораксу, інтубації (тобто, введення трубок у дихальні шляхи через горло), трахеостомії (тому ж самому, але через розріз трахеї) та зупинці сильної кровотечі.

Віртуальна рука

Поки польові медики тренувалися рятувати поранених, лікарні готувалися до їхньої реабілітації. Та ж «Шиба» після початку війни додала до реабілітаційного центру 36 додаткових ліжок, а в листопаді влаштувала огляд нових технологій у цій сфері, розповідає видання «NoCamels».

Взяти участь вирішили 80 компаній, було відібрано 8 з них. Одна з продемонстрованих технологій називається MyMove від стартапу 6Degrees. Вона призначена для людей з травмованими чи ампутованими кінцівками або сильним тремором.

Людина рухає покаліченою рукою зі спеціальним браслетом, схожим на розумний годинник. А алгоритм вчиться аналізувати ці неправильні рухи і перетворювати їх на правильні, які людина з самого початку хотіла зробити, на екрані монітора. Це дозволяє пораненим набирати тексти, грати в ігри і навіть малювати.

Ще одне важливе потенційне застосування – лікування фантомного болю.

«Цей феномен виникає, коли мозок намагається надіслати сигнали руху втраченій кінцівці, пояснює співзасновник та генеральний директор 6Degrees Мірі Бергер. — А оскільки ці сигнали не можуть досягти кінцівки, мозок перетворює їх на сигнали болю».

Традиційний спосіб зменшити цей біль — використовувати дзеркало, щоб відобразити другу руку або ногу, яка все ще існує, намагаючись переконати мозок, що всі кінцівки на місці. Цей прийом можна було бачити в одній із серій «Доктора Хауса».

Але стартап іде далі. Завдяки аналізам руху пошкодженої руки чи ноги її неушкоджений аналог створюється на екрані. Бергер запевняє, що це дозволяє ще ефективніше позбутися болю.

Покажи очима

Ще один медичний стартап, який випробовують у «Шибі» після початку війни, призначений для поранених, які знаходяться на апараті штучної вентиляції. Він дозволяє пацієнтам спілкуватися з лікарями та родичами.

Технологія називається EyeControl та аналізує, як можна здогадатися з назви, рухи очей. Невелика камера під оком фіксує напрямок погляду. Коли хворий прокидається від наркозу і розплющує очі, сигнал надходить на пульт до медсестри.

Але найголовніше, вона дозволяє пацієнту інтуїтивно-зрозумілим способом керувати невеликим комп’ютером. Перед очима знаходиться монітор, переводячи погляд, можна вибрати пункти меню. Комп’ютер допоможе дізнатися, котра година, зрозуміти, де людина знаходиться і чому вона в лікарні. І навіть спілкуватися з відвідувачами, конструюючи фрази зі слів.

Систему почали розробляти в роки пандемії, коли безліч людей опинилося на ШВЛ. А застосували після 7 жовтня.

«Ми перевірили її на пілотному етапі у лікарні «Шиба» з тяжко пораненим пацієнтом, який отримав серйозні опіки всього тіла. Коли його госпіталізували до опікового відділення, ми відправили йому сотні повідомлень від сім’ї, друзів та знайомих, і це вплинуло на його одужання», — розповідає генеральний директор стартапа Ор Рацкін.

Джерело: Микита Аронов, “Деталі”

Фото: Нір Кейдар