
Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту: тих, хто вижив, все менше, а їхні свідчення як ніколи важливі
Президенти, прем’єр-міністри, королівські особи та високопосадовці з 54 країн прибудуть сьогодні до меморіального комплексу “Аушвіц-Біркенау” з нагоди 80-ї річниці визволення табору смерті, де нацистська Німеччина вбила понад мільйон людей, більшість з яких були євреями, а також поляками, ромами та сінті, радянськими військовополоненими та гомосексуалами.
Серед гостей церемонії – президент Польщі Анджей Дуда та прем’єр-міністр Дональд Туск, король Великої Британії Карл III, король Іспанії Феліпе VI та король Нідерландів Віллем-Александр; президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц; спеціальний посланник США на Близькому Сході Стів Віткофф, генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле та інші.
Вперше цього року організатори ухвалили рішення обійтися без виступів політиків, щоб спрямувати всю увагу на близько 50 колишніх в’язнів, які відвідають захід.
“Цього року ми зосередимося на тих, хто вижив, та їхньому посланні, — сказав Павел Савицький, представник музею “Аушвіц”. – Ми всі знаємо, що на 90-ту річницю зібрати велику групу [тих, хто вижив] не вдасться. Жодних промов політиків не буде”.
Представники держави “будуть присутні, але вони слухатимуть голоси тих, хто вижив”, сказав Савицький, зазначивши, що саме ті, хто вижив, у перші повоєнні роки виступили з ідеєю влаштувати меморіал на цьому місці.
Окрім тих, хто вижив, на 90-хвилинній церемонії мають виступити лише Петр Цивінський, директор державного музею та меморіалу “Аушвіц-Біркенау”, та Рональд Лаудер, президент Всесвітнього єврейського конгресу.
Нацистська влада Німеччини заснувала концентраційний табір Аушвіц у 1940 році в колишніх казармах у польському місті Освенцим, спочатку використовуючи його для утримання польських в’язнів, включаючи католицьких священників та членів опору.
Пізніше вони заснували близько 40 інших таборів у цьому районі, включаючи Біркенау, який використовувався для масових вбивств у газових камерах. З приблизно 1,3 мільйона людей, відправлених на це місце з 1940 по 1945 рік, близько 1,1 мільйона були вбиті там, 1 мільйон з них — євреї.
Аушвіц-Біркенау став незмінним символом геноциду нацистською Німеччиною 6 мільйонів європейських євреїв, ставши в колективній пам’яті світу уособленням того, до чого можуть призвести ненависть, расизм та антисемітизм.
17 січня 1945 року, при наближенні радянських військ, воєнізовані формування СС змусили 60 000 виснажених в’язнів йти на захід, що стало відомо як “Марш смерті”, а в наступні дні газові камери та крематорії Біркенау були підірвані.
27 січня прибули радянські війська, виявивши близько 7000 тих, хто вижив.
ООН оголосила день визволення Аушвіца міжнародним Днем пам’яті жертв Голокосту (єврейський та ізраїльський день пам’яті жертв, Йом ха-Шоа, припадає на квітень), і тепер це місце є польським державним музеєм та меморіалом, покликаним зберігати пам’ять про те, що там сталося. У 2024 році, за даними музею, його відвідали понад 1,83 мільйона людей.
Нацисти залишили після себе ворота “Arbeit Macht Frei” (“праця звільняє”), бараки, сторожові вежі, залишки газових камер, а також особисті речі — взуття, валізи, зубні щітки — багатьох убитих там людей.
Одна з причин, чому Аушвіц став головним символом Голокосту, полягає в тому, що це був табір примусової праці, і деякі з його в’язнів вижили, щоб розповісти свої історії. Вісімдесят років потому в живих залишається всього близько 1000 осіб.
У той час як Німеччина, Австрія, яка була анексована Німеччиною в 1938 році, та Італія, чий диктатор Беніто Муссоліні уклав союз з Гітлером, будуть представлені на церемонії, Росія, яка була присутня на щорічному заході до 2022 року, не буде.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу також не буде присутній на церемонії – за повідомленнями, через побоювання бути затриманим за ордером Міжнародного кримінального суду за підозрою у злочинах проти людяності та воєнних злочинах у секторі Газа.
Хоча польський уряд заявив минулого місяця, що не заарештує Нетаніягу, якщо він приїде, Ізраїль все ж представлятиме міністр освіти Йоав Кіш. Втім, як вже писали “Деталі”, і проти його участі були заперечення.
Голова музею “Аушвіц-Біркенау” Цивінський каже, що моторошне нагадування про те, як “німецькі нацисти привезли сюди людей”, необхідне в час, коли реальність Другої світової війни стає далеким спогадом, і все менше свідків ще живі, щоб розповісти цю історію. За його словами, музей працює над стратегіями навчання про Голокост, коли останні, хто вижив, підуть.
Нещодавнє опитування у восьми країнах — США, Великій Британії, Франції, Австрії, Німеччині, Польщі, Угорщині та Румунії — показало, що більшість у всіх країнах, крім Румунії, вважають, що щось подібне до Голокосту може повторитися.
Проте до п’ятої частини респондентів, особливо молодих людей, вважають, що кількість убитих євреїв перебільшена. Значна частина 18-29-річних кажуть, що не чули або не думають, що чули про Голокост.
Тим часом в Європі та світі ультраправі та неонацистські рухи знову набирають обертів. Передбачається, що екстремістська партія “Альтернатива для Німеччини” покаже вражаючі результати на виборах 23 лютого.
На передвиборчому заході партії американський мільярдер Ілон Маск, який неодноразово виступав на її підтримку, заявив, що “занадто багато уваги приділяється минулій провині, і нам потрібно вийти за її межі”, очевидно, маючи на увазі нацистське минуле Німеччини.
Автор: Олександра Аппельберг
На фото: ті, хто вижив, та їхні родичі йдуть уздовж Стіни смерті в колишньому нацистському концентраційному таборі смерті Аушвіц-Біркенау під час церемонії, присвяченої 80-й річниці визволення табору, в Освенцимі, Польща, понеділок, 27 січня 2025 р.
Фото: AP Photo/Oded Balilty