Міністр фінансів пропонує закрити діру в держбюджеті за рахунок найслабших

Невідомо, який саме півень клюнув Бецалеля Смотрича, але міністр фінансів буквально за день змінив свій підхід до затвердження держбюджету на 2025 рік. Якщо ще кілька днів тому він тягнув час і ігнорував заклики власного відомства та Банку Ізраїлю терміново приступити до затвердження держбюджету, то в понеділок було заявлено про намір міністра представити проект держбюджету, а у вівторок він його і представив. Біда в тому, що в складеному нашвидкуруч і такому, що нагадує швидше чернетку, проекті бюджету гроші на затикання дір у держбюджеті планують взяти у найбідніших, оскільки це найпростіше.

З прес-конференції міністра фінансів, яка тривала майже дві години, та величезної кількості сказаних ним слів і представлених цифр, неможливо було зрозуміти дві речі: по-перше, що змусило Смотрича раптово і радикально переглянути свою позицію, перейшовши від повного заперечення необхідності роботи над бюджетом і конфлікту з чиновниками власного відомства до презентації проекту бюджету спільно з цими самими чиновниками, і, по-друге, де саме Смотрич збирається знайти 35-40 млрд шекелів, необхідні для того, щоб скоротити дефіцит держбюджету (різницю між доходами і витратами держави).

Але один висновок з презентації міністра зробити було можна: чималу частину грошей міністерство фінансів має намір взяти у найменш забезпечених ізраїльтян. Що, без жодного сумніву, набагато простіше, ніж війна з центрами сил або заздалегідь приречена на провал спроба взяти мільярди з коаліційних фондів. Точніше, це було б набагато простіше, якби коаліція була більш згуртованою, а так далеко не факт, що коаліційні партнери Смотрича, та й сам прем’єр-міністр, будуть готові взяти на себе ще й підвищення рівня бідності в країні на додачу до всіх проблем.

Які скорочення в програмі Смотрича?

Насамперед, він згадав заморожування соціальних допомог. Нагадаю, що соціальні допомоги в Ізраїлі прив’язані до індексу споживчих цін, за винятком низки допомог по інвалідності, прив’язка яких була змінена в результаті реформи 2021 року. В результаті реформи допомога по загальній інвалідності, допомога по забезпеченню особливих послуг і допомога на дитину-інваліда були прив’язані до розміру середньої заробітної плати в країні.

Служба національного страхування («Бітуах леумі») негайно відреагувала на намір заморозити допомоги: «Бітуах леумі виступає проти завдання шкоди допомогам інвалідам, людям похилого віку, особам, які потребують догляду, і безробітним. Скорочення повинні проводитися з інших джерел, а не за рахунок найслабших у суспільстві».

Проти виступив і міністр праці Йоав Бен Цур, заявивши: «Заморожування допомог – неправильний і аморальний крок, і я категорично проти цього. Існує безліч рішень, що дозволяють впоратися з важкими військовими витратами». Його підтримав і голова економічної комісії депутат Давид Бітан (Лікуд), який заявив, що виступатиме проти заморожування допомог для інвалідів у бюджеті 2025 року: «Неможливо витрачати гроші на всі політичні примхи, а найслабший прошарок постраждає».

Рішення заморозити соціальні допомоги знову виведе на порядок денний їх «неправильну» прив’язку до індексу споживчих цін. Чому неправильну? Тому що вона значно поступається прив’язці до зростання середньої зарплати. У минулому соціальні допомоги теж були прив’язані до зростання середньої зарплати, але в 2003 році Нетаніягу, який займав посаду міністра фінансів, прийняв рішення прив’язати соціальні допомоги до індексу споживчих цін, який практично не зростав.

З 2001 року зарплати прем’єр-міністра і міністрів теж були прив’язані до індексу споживчих цін, зростання якого не йшло ні в яке порівняння зі зростанням середньої зарплати. У січні 2018 року в кнесеті прикру помилку виправили, в якості компенсації підвищивши зарплату прем’єр-міністра на 5.500 шекелів, а міністрів — на 5.000 шекелів.

Зарплати депутатів кнесету спочатку були прив’язані до зростання середньої зарплати, завдяки чому вони зросли з 30 тисяч шекелів у 2005 році до майже 48 тисяч шекелів (брутто) сьогодні. Турботу про народних обранців можна зрозуміти: їх трохи більше сотні, а отримувачів соціальних допомог мільйони.

Також на порядку денному підвищення прибуткового податку для найнижчеоплачуваних працівників. Міністерство фінансів хоче об’єднати два нижніх рівні сплати прибуткового податку, щоб ті, у кого низька заробітна плата, платили вищий податок.

Сьогодні особи з річним доходом до 84 120 шекелів, що становить 7 010 шекелів на місяць, обкладаються мінімальним податком у розмірі 10%. Другий рівень, який відображає щомісячний дохід до 10 060 шекелів, вимагає сплати податку в розмірі 14%. За оцінками мінфіну, лише цей крок має збільшити доходи держави приблизно на 2 мільярди шекелів на рік.

Ще одне скорочення — заморожування ступенів прибуткового податку — не скоротить дохід негайно, але призведе до поступового зниження доходу нетто, оскільки щороку податкові ступені підвищуються через прив’язку до інфляції (що зменшує суму прибуткового податку).

Також на порядку денному заморожування мінімальної заробітної плати, яка прив’язана до зміни середньої заробітної плати. У квітні цього року мінімальна зарплата в Ізраїлі зросла з 5572 до 5880 шекелів.

Не забудемо вже затверджене підвищення ПДВ до 18%, яке вдарить насамперед по малозабезпеченим сім’ям, у яких весь дохід йде на споживання. Причому, згідно з джерелами в мінфіні, розглядається можливість підвищення ПДВ до 18,5%.

Міністр фінансів ще тішить себе ідеєю заморожування підвищення заробітної плати в держсекторі, але, на відміну від малозабезпечених, яких ніхто не захищає, на сторожі інтересів держсектора стоїть Гістадрут, і міністру фінансів не варто розраховувати на співпрацю голови Гістадрута Арнона Бар-Давіда, тим більше на тлі останніх подій. Раніше голова Гістадрута вже говорив, що якщо мінфін не готовий брати гроші з коаліційних фондів, то і від Гістадрута йому не варто нічого вимагати. У разі конфронтації профспілки пригрозять загальним страйком, який суд ніяк не зможе визнати політичним.

Що ж представив міністр фінансів у вівторок?

Офіційно міністр фінансів представив проект держбюджету на 2025 рік, але фактично це була всього лише презентація з безліччю слів і гасел, з якої важко було зрозуміти, якими будуть реальні кроки міністерства фінансів. З іншого боку, шанси на те, що Нетаніягу і коаліція підтримають кроки, які ще більше знизять в очах громадськості і без того невисоку репутацію нинішнього уряду, невеликі. Можливо, Бецалель Смотрич, якого не без підстав вважають одним з найгірших міністрів фінансів в історії Ізраїлю, просто вирішив перекинути м’яч на інший бік майданчика: мовляв, я свій крок зробив, показав себе відповідальним міністром, тепер черга Нетаніягу і коаліції вирішувати. А якщо бюджет в результаті так і не буде прийнятий, то це ніби вже і не його провина.

Автор: Юрій Легков

Фото: Олів’є Фітусі