Мати та син загинули від вогню ЦАХАЛу 7 жовтня
Завершено розслідування ЦАХАЛу щодо загибелі 51-річної Дікли Арава з кібуцу Нахаль-Оз та її 17-річного сина Томера Арави-Еліаза у день вторгнення 7 жовтня 2023 року.
Про це розповіла у п’ятницю, 10 січня у другій половині дня прес-служба ЦАХАЛу. Розслідування під керівництвом підполковника-резервіста Ярона Сітбона показало, що мати та син з великою ймовірністю загинули від «дружнього» вогню внаслідок помилки ідентифікації під час бою. На це вказують свідчення бійців — учасників цього бою. При цьому слідча група визнає, що відновити картину того, що сталося з ймовірністю, неможливо.
З результатів розслідування вимальовується така картина. 7 жовтня терористи увірвалися до будинку родини Арава-Ельяким, сім’я сховалась у захищеній кімнаті. Терористи почали стріляти у двері та поранили 47-річного Ноама Ельякіма, чоловіка Дікли Арава.
17-річного Томера Араву-Еліаза терористи змусили ходити по кібуцу та закликати мешканців сусідніх будинків вийти з дому. Його дії вони знімали на мобільний телефон його матері – Дікли і транслювали через Facebook. У результаті юнак зумів втекти від терористів приблизно за півтори години. Але бійці ЦАХАЛу, які вели бій у кібуці понад шість годин, вважали його фігуру підозрілою та відкрили по ньому вогонь.
Пораненого Ноама Ельякіма, його дружину Діклу Арава та двох його дочок, Елу, 8 років та Дафну, 14 років терористи захопили та повезли машиною до сектору Газа. На шляху до розподільного паркану машина потрапила під вогонь ЦАХАЛу. Дікли Арава загинула. Її дочки були захоплені ХАМАСом, провели в заручниках понад два місяці та були звільнені в рамках першої угоди у листопаді 2023 року. Тіло Ноама було знайдено приблизно за тиждень на ізраїльській території. Обставини його смерті поки що не розголошуються.
У розслідуванні наголошується, що обидві помилки ідентифікації, внаслідок яких загинули мати та син, були скоєні в умовах тяжкого бою, коли солдати були у стані сильної втоми.
Результати розслідування було передано рідним та близьким загиблих.
Фотоілюстрація: Моті Мільрод
