Махмуд Аббас у Лівані: «Прощавай, зброє!»
Голова Палестинської автономії Махмуд Аббас у середу, 21 травня, вперше за вісім років прибув із триденним офіційним візитом до Бейрута. Очікується, що головною темою поїздки стане питання роззброєння палестинських таборів біженців у Лівані.
Аббас очолив делегацію високого рівня, до якої увійшли секретар ОВП Аззам аль-Ахмад, член ОВП Ахмед Маджалані, посланець ООН Ріяд Мансур та інші високопосадовці. Він приземлився в міжнародному аеропорту імені Рафіка Харірі, де його зустрів міністр закордонних справ Лівану Юсеф Раджі. Після цього Аббас вирушив до президентського палацу в Баабді, де зустрівся з президентом Жозефом Ауном.
За підсумками переговорів сторони оприлюднили спільну заяву, в якій підтвердили «братські» відносини між палестинським і ліванським народами, а також наголосили на важливості посилення двосторонньої співпраці.
Обидва лідери засудили триваючу ізраїльську війну в секторі Газа й удари Ізраїлю по території Лівану, незважаючи на чинне припинення вогню, досягнуте за посередництва США. Вони закликали до досягнення довготривалого миру в Газі, який у перспективі має прокласти шлях до створення незалежної палестинської держави згідно з міжнародними резолюціями.
Особливу увагу було приділено питанню зброї в таборах палестинських біженців.
«Обидві сторони підтвердили свою відданість принципу виключного права ліванської держави на володіння зброєю та припиненню всіх проявів збройної присутності поза контролем держави», — зазначено в заяві.
Сторони наголосили на важливості поваги до суверенітету, незалежності й територіальної цілісності Лівану. Вони заявили, що «епоха зброї, яка перебуває поза юрисдикцією ліванської держави, завершилася», з огляду на те, що як ліванський, так і палестинський народи десятиліттями несли великі втрати й жертви.
Сторони домовилися посилити співпрацю між офіційними ліванськими та палестинськими органами задля збереження стабільності всередині та навколо таборів біженців і боротьби з тероризмом, щоб унеможливити перетворення таборів на притулки для екстремістських угруповань.
«Палестинська сторона підтверджує своє зобов’язання не використовувати територію Лівану як плацдарм для будь-яких військових операцій та поважати політику невтручання й нейтралітету Лівану у регіональних конфліктах», — йдеться в заяві.
Поширення зброї в палестинських таборах біженців давно є джерелом занепокоєння для Лівану.
У країні проживає близько 250 тисяч палестинських біженців або нащадків тих, хто залишив територію Ізраїлю під час війни 1948 року. Близько 45% з них мешкають у 12 таборах, створених UNRWA. Через законодавчі обмеження, які забороняють палестинцям володіти майном і працювати в багатьох професіях, у таборах панує бідність.
Деякі з цих таборів стали осередками радикалізму, особливо через тривале постачання зброї. Найвідоміший з них — Айн-ель-Хільва в місті Сайда. Він став притулком для розшукуваних бойовиків і ареною збройних конфліктів між ФАТХ і ісламістами.
Згідно з Каїрською угодою 1969 року, ліванська армія не має юрисдикції в таборах біженців. Безпеку там забезпечують спільні комітети палестинських фракцій, зокрема ФАТХ, ХАМАСу та Народного фронту звільнення Палестини.
Чи готовий ХАМАС скласти зброю?
Візит Аббаса до Бейрута відбувся невдовзі після попередження Вищої ради оборони Лівану, яка 2 травня пригрозила ХАМАСу вжити заходів у разі подальших порушень суверенітету країни. Йшлося про два ракетні обстріли півночі Ізраїлю з території Лівану в березні. Жодна група не взяла на себе відповідальність, але ХАМАС заявив, що це були «індивідуальні дії», і передав трьох підозрюваних палестинців ліванській розвідці.
Роззброєння палестинців — лише перший крок
Візит Аббаса відбувається на тлі зусиль ліванської держави відновити повний контроль над усією територією після завершення війни між Ізраїлем і «Хізбаллою» (8 жовтня 2023 — 27 листопада 2024 року). Наступним кроком має стати роззброєння самої «Хізбалли», що вперше за довгий час видається реалістичним.
«Хізбалла» — єдина фракція, яка зберегла зброю після громадянської війни (до 1990 року) і виводу Ізраїлю з півдня Лівану (2000). Вона пояснювала це необхідністю продовження спротиву Ізраїлю.
Підтримувана Іраном, група розширювала свою участь у конфліктах у Сирії та Ємені, а також посилила свій політичний вплив у Лівані. Але після останньої війни з Ізраїлем, значних втрат у керівництві та ослаблення режиму Башара Асада в Сирії, ліванська держава отримала шанс встановити контроль над усім озброєнням у країні.
Ліванська армія вже проводить операції з демонтажу інфраструктури «Хізбалли» й конфіскації зброї на південь від річки Літані, відповідно до умов перемир’я. Тим часом США посилили тиск на Бейрут з вимогою повного роззброєння угруповання.
Заступниця спецпредставника США з питань Близького Сходу Морган Ортагус заявила на Катарському економічному форумі, що ліванська влада «зробила більше за останні шість місяців, ніж за останні 15 років».
Роззброєння «Хізбалли» також стало умовою для залучення іноземних інвестицій до Лівану — зокрема, від США, Катару, ОАЕ та Саудівської Аравії.
Олександра Аппельберг, «Деталі»
Фото: Голова ПА Махмуд Аббас вітає почесну варту під час візиту до спікера ліванського парламенту Набіха Беррі, Бейрут, 22 травня 2025 року. AP Photo/Hussein Malla
