Ліван і Кіпр підписали угоду про морський кордон

Ліван і Кіпр підписали сьогодні, 26 листопада, угоду про морський кордон. Це дозволить країнам співпрацювати в галузі енергетики та пошуку природного газу.

Йдеться про розмежування виняткової економічної зони в морі між двома державами. Виняткова економічна зона — це ділянка моря, прилегла до територіальних вод, де лише ця країна має право користуватися природними ресурсами.

Держава може видобувати там газ або нафту, ловити рибу, будувати енергетичні об’єкти, дозволяти іноземним компаніям шукати й видобувати корисні копалини.

Водночас виняткова економічна зона не є територіальними водами — тобто судна інших країн можуть проходити через неї. Ця зона починається за межами територіальних вод, зазвичай на відстані 22 кілометри від узбережжя, її ширина — приблизно 370 км.

Врегулювання морського кордону вважають досягненням президента Лівану Жозефа Ауна.

Сьогодні на пресконференції зі своїм кіпрським колегою, Нікосом Христодулідісом, Аун сказав: «Ми тут для того, щоб провести розмежування виняткової економічної зони між Ліваном і Кіпром. Після морського розмежування ми зможемо розвивати двосторонні угоди, щоб врегулювати роботу компаній із пошуку газу та буріння».

Аун додав: «Ми чекаємо, коли Кіпр візьме на себе головування в Європейському Союзі, з надією підписати угоди про економічне партнерство з ЄС. Наша співпраця з Кіпром не спрямована проти когось і не має на меті зашкодити будь-якому сусідові чи другові».

Кіпр обійме посаду тимчасового голови Ради ЄС на початку 2026 року.

«Угода відкриває перспективи регіональної співпраці в сфері енергетики та перетворює регіон на альтернативний енергетичний коридор у напрямку Європи. Ми усвідомлюємо, що стабільний Ліван — це основа стабільного Близького Сходу», — заявив президент Кіпру.

23 жовтня уряд Лівану затвердив угоду, підписану з Кіпром, попри критику на її адресу. Опоненти розглядали її як скорочення ліванських прав у винятковій економічній зоні в морі.

Алі Нур ад-Дін, економіст, який виступив в ефірі телеканалу «Аль-Джазіра», заявив, що угода «залишає Лівану мінімум необхідних прав» і що «слід було враховувати позиції Туреччини та Сирії, а не продовжувати одностороннє розмежування з Кіпром». За його словами, «регіональна координація забезпечила б Лівану вигідніші умови».

Інші арабські медіа зазначають, що сьогоднішня угода — великий прорив у відносинах між Ліваном і Кіпром. Уперше дві держави намагалися визначити морський кордон майже 18 років тому, але тоді угода так і не набула чинності.

Ізраїль підписав із Ліваном подібну угоду у 2022 році.

На думку професора Еяля Зісера, фахівця з новітньої історії Лівану й Сирії та заступника ректора Тель-Авівського університету, побоювання щодо нинішньої угоди пов’язані меншою мірою з Ізраїлем і більшою — з Туреччиною та Сирією. Договір, по суті, ігнорує територіальні суперечки на суші між Сирією та Ліваном, а також турецькі претензії до Греції та Кіпру.

Фото: Pixabay