Куди дивитися насамперед? На Іран? На Південний Ліван?

Остання ескалація ставить усі сторони конфлікту у зовсім іншу ситуацію, в якій війна Ізраїлю з ХАМАСом і навіть із «Хізбаллою» відходить на другий план — на перший виходить пряме зіткнення Ізраїлю та Ірану. Про це пише Амос Харель у «ХаАрец».

Іран увійшов до центру конфлікту, розпочавши безпрецедентну масовану ракетну атаку на ізраїльську територію. Відповідно, очікується потужна відповідь Ізраїлю. Він не виявився швидким: напередодні свята Рош ха-Шана відбувалися інтенсивні консультації як усередині ізраїльського військово-політичного керівництва, так і з головним союзником Сполученими Штатами. Курт Кемпбелл, заступник держсекретаря США, прокоментував напад Ірану на Ізраїль: «Не лише Ізраїль думає про можливі відповіді Ірану, а й США. Це момент реальної небезпеки, але він також таїть у собі нові можливості». А поки що в Ірані утворилися довгі черги за паливом — через побоювання, що Ізраїль завдасть удару по нафтопереробним підприємствам.

حمله موشکی جمهوری اسلامی به اسرائیل و صف بنزین، کرمانشاه pic.twitter.com/LcnOmLDYqN

— اتاق خبر منوتو (@ManotoNews) October 1, 2024

Прес-секретар ЦАХАЛу повідомив, що начальник Генштабу Герці Халеві після іранської атаки відвідав 2 жовтня базу ВПС Тель-Ноф, де заявив: «У нас є можливість досягти та атакувати будь-яку точку на Близькому Сході. І хто з наших ворогів цього поки що не зрозумів, скоро це зрозуміє». Військово-політичний кабінет безпеки увечері 2 жовтня ухвалив рішення про «жорстку відповідь» на напад Ірану на Ізраїль.

У напруженій ситуації очікування нового кола ескалації оглядач сайту Israel Defense Амір Раппопорт пише: «Новий рік за єврейським календарем став першим за довгий час, який розпочався у кращій стратегічній ситуації, ніж попередній. Лише рік тому було дано попередження Розвідувального управління Генштабу (АМАН), згідно з яким наші вороги розглядають політичну та соціальну кризу в Ізраїлі як можливість напасти на нас.

Те, що сталося у «чорну суботу», запам’ятається багатьом поколінням, але принаймні зараз ситуація покращилась: низка успіхів ЦАХАЛу та спецслужб проти «Хізбалли» увійде до світових підручників військової історії. Було знищено лідера цієї організації Хасана Насралла, і нам ще важко оцінити все значення його ліквідації.

Іранський напад на Ізраїль 1 жовтня, здавалося б, показує, що ізраїльське стримування не спрацювало, але це також є результатом неможливості завдати шкоди Ізраїлю іншими засобами».

Усі концепції розсипалися

На останньому тижні минулого року було розпочато обмежений сухопутний маневр сил ЦАХАЛу на півдні Лівану, який є прямим продовженням атаки по пейджерах та раціях, яку приписують Ізраїлю, та серії ліквідацій ватажків ліванської терористичної організації.

Зараз сухопутний маневр сприймається майже як само собою зрозуміле, але після атаки 7 жовтня, коли політичний ешелон багато в чому втратив впевненість у можливостях армії, та й сам ЦАХАЛ не продемонстрував особливої ​​впевненості, постало питання про те, чи здатна сухопутна армія маневрувати на ворожій території . У цьому контексті можна згадати застереження генерала Іцхака Бріка, які багато в чому дійшли до слуху прем’єр-міністра Біньяміна Нетаніягу.

Катастрофа 7 жовтня сталася через ізраїльську концепцію, впевненість, що «ізраїльський потенціал стримування діє проти ХАМАСу». З іншого боку, успіх сухопутної операції в секторі Газа та майже повна ліквідація організованих військових сил ХАМАС пов’язані з крахом концепції Ях’ї Сінуара, згідно з якою Ізраїль ніколи не посміє воювати всередині сектору, особливо коли ХАМАС тримає у своїх руках сотні заручників.

Тепер же зазнає краху і концепції Хасана Насралли, згідно з якою ізраїльське суспільство слабке, як павутиння, і «Хізбалла» може атакувати нас, поки ми перебуваємо в секторі Газа. Сам Насралла вже не зможе пояснити внутрішній комісії з розслідування свою фатальну помилку, але ось-ось буде зруйнована ще одна концепція — про Іран і навколишнє «вогняне кільце». Іран зараз перебуває на роздоріжжі, звідки всі дороги ведуть до поганих для нього можливостей.

Зараз не час впадати в ейфорію, незважаючи на здобутки останнього місяця. «Хізбалла» ще не сказала останнього слова. Про це свідчать втрати, які зазнає ЦАХАЛ у Південному Лівані.

З питання про те, чи правильно чи неправильно залишати державу Ліван «поза грою», у силових структурах і на політичному рівні точаться гострі дебати, і не виключено, що політика в питанні, чи мають удари ЦАХАЛу торкатися інфраструктури Лівану, ще зміниться.

Час перемагати

В очах Тегерана те, що відбувалося в останній місяць, не що інше, як жах. Якби старіючий аятола Алі Хаменеї міг, він, напевно, повернув би колесо назад до 6 жовтня, пише Раппопорт.

Іран має два вразливі місця — слабкість його систем оборони та нестабільність влади, яку ненавидить більшість населення. Ось чому прем’єр-міністр Нетаніягу цього тижня безпосередньо звернувся до іранського народу, пообіцявши, що він «скоро» звільниться від ярма режиму аятол.

Незважаючи на очевидні слабкі місця, Іран не зміг і далі стримуватися перед своїми приниженнями — від убивства Ісмаїла Ханії в центрі Тегерана до всього, що відбувається в Лівані, Сирії та Ємені. Східні «закони честі» виявилися сильнішими.

Крім ракет цілком імовірно, що як помста планується напад на високопоставлених діячів в Ізраїлі або ізраїльські та єврейські об’єкти за кордоном, як це сталося після вбивства Аббаса Мусауї, попередника Насралли, 1992 року. Тоді теракти було здійснено в Аргентині. До речі, Талал Хаміа, керівник підрозділу 910 «Хізбалли», який відповідає за теракти за кордоном, — один з небагатьох високопоставлених діячів організації, що залишилися в живих. Можна сподіватись, що ненадовго.

І настає момент для термінового вирішення питання, яке безумовно пов’язане з Іраном: зняття морської блокади Ізраїлю, при якій хусити практично закрили порт Ейлат. Настав час паралізувати й іранське морське сполучення, якщо їх протеже — єменські хусити — не припинять своїх атак, вважає експерт Israel Defense.

Фото: прес-служба ЦАХАЛу