Кролик Банні та погана пам’ять: як пройшов перший день перехресного допиту в суді над Нетаньягу

Кролик Банні та погана пам’ять: як пройшов перший день перехресного допиту в суді над Нетаньягу

Сьогодні, 3 червня, вперше розпочався перехресний допит у справах проти прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. Очікується, що цей етап судових слухань розтягнеться майже на рік.

До цього Нетаньягу опитував його адвокат. Сьогодні в окружному суді Тель-Авіва прем’єр був змушений відповідати на питання обвинувачення.

Сторону обвинувачення представляв юрист Йонатан Тадмор. Нетаньягу супроводжував його адвокат Аміт Хадад.

Показання Нетаньягу в рамках перехресного допиту розпочалися з «справи 1000». Вона вважається простішою в доказовій частині, ніж «справа 2000» і «справа 4000» проти прем’єр-міністра.

В рамках «справи 1000» Нетаньягу обвинувачується в незаконному отриманні подарунків від бізнесменів Арнона Мільчена та Джеймса Пакера на суму близько 700 000 шекелів. Подарунки були отримані, коли він займав посаду прем’єр-міністра.

Засідання перетворилося на серію гострих перепалок між прем’єр-міністром та представниками прокуратури. Основними темами були: відносини прем’єра з мільярдером Арноном Мільченом, отримання подарунків, та безліч випадків, коли прем’єр-міністр на допитах заявляв, що «не пам’ятає» про той чи інший факт.

Засідання розпочалося з колкості від адвоката Хадада після того, як прокурор Алон Гільдін увійшов до залу з коробкою папок: «Ви починаєте зі справи 1000. Чудово. Значить, визнаєте, що по справі 4000 нічого немає», — заявив Хадад.

1788 разів «не пам’ятаю»

Нетаньягу було поставлено питання про те, чи говорив він лише правду під час слідства. Він відповів: «Я говорив правду. Це не означає, що я іноді не помилявся».

Він також додав, що, можливо, слідчі навмисно ввели його в оману.

Тадмор зазначив, що під час допитів Нетаньягу використовував фразу «не пам’ятаю» 1 788 разів — переважно у відповідь на незручні питання. Нетаньягу заперечив: «Тут немає ніякої вибіркової пам’яті. У мене дуже хороша пам’ять».

Суддя Фрідман-Фельдман запитала, чи використовував він слова «не пам’ятаю», щоб уникнути відповідей. Прем’єр-міністр відповів негативно.

Тадмор почав допитувати Нетаньягу про обставини їхнього знайомства з Арноном Мільченом. Вперше вони зустрілися в 1996 році, невдовзі після того, як Нетаньягу був обраний прем’єр-міністром.

Біньямін Нетаньягу описав першу зустріч як участь у прем’єрі фільму в США: «Мене запросили на спеціальний показ фільму, організований у певному місці в Нью-Йорку. [Мільчен] був там. Це було перше знайомство», — сказав він.

Тадмор зазначив, що Мільчен стверджував, ніби спеціально прилетів до Нью-Йорка заради цього показу. Нетаньягу відповів, що він нічого не знає про це.

Тадмор нагадав деталь із показань Мільчена: той стверджував, що подарував дітям Нетаньягу плюшеву ляльку кролика Банні, а потім на прохання дружини прем’єр-міністра замінив її на більшу.

За показаннями Мільчена, він обіг пів-Нью-Йорка, щоб знайти відповідну ляльку.

Біньямін Нетаньягу підтвердив, що пам’ятає саму ляльку, але сказав, що це не було чимось особливим і що він не знав про прохання дружини. Коли прокурори продовжили ставити питання на цю тему, суддя втрутилася і попросила перейти до інших питань.

Нетаньягу назвав себе «політичним трупом»

Остання частина слухання була присвячена відновленню контактів між Нетаньягу та Мільченом після виборів 1999 року. Нетаньягу описав себе в той період як «політичний труп».

Він розповів, що зустрівся з Арноном Мільченом у ресторані «Туркіз» і підкреслив, що це була дружня, а не політична зустріч.

Тадмор спробував оспорити твердження Нетаньягу, що його тісні відносини з Мільченом не були пов’язані з його посадою, оскільки нібито почалися після програшу на виборах 1999 року.

Тадмор зазначив, що обидва зустрілися в ресторані невдовзі після виборів, коли Нетаньягу все ще був прем’єр-міністром.

У відповідь прем’єр-міністр сказав, що він уже йшов зі своєї посади і вважав свою політичну кар’єру закінченою: «Політичний труп — ось як [журналіст] Амнон Абрамович тоді висловився. Він сказав, що я навіть не стану виноskou в історії».

Тадмор відзначив, що під час поліцейського допиту Нетаньягу стверджував, ніби Мільчен діяв проти нього на виборах 1999 року.

«Незважаючи на те, що з моменту поразки минуло лише кілька днів, ви звернулися до нього і відновили з ним контакт?» — запитав Тадмор.

«Я б не сказав, що це було «відновлення», — відповів Нетаньягу. — Він мені подобався, мені подобалася його мама, все це було дуже особистим. Вибачте за вираз, але це було зовсім не політично. Дуже по-людськи. Особливо коли політика вже позаду».

Тадмор запитав: «Ви ж вважали, що він діяв проти вас на виборах. Вас це не зачепило?»

Нетаньягу відповів: «Багато хто діяв проти мене тоді — і пізніше стали моїми друзями. Їм знадобилося зовсім небагато часу, щоб зрозуміти, що відбувається з країною».

«Справа про подарунки» — справа 1000, в рамках якої Нетаньягу обвинувачується в шахрайстві, зловживанні довірою та отриманні подарунків від бізнесменів Арнона Мільчена та Джеймса Пекера, — вважається справою, заснованою на надійних доказах. Як очікується, Нетаньягу буде важко спростувати звинувачення. Крім того, з юридичної точки зору вона менш складна, ніж дві інші справи проти прем’єр-міністра.

Основна складність для прокуратури — це доведення звинувачень у справах про ЗМІ, тобто справа 4000 («Безек-Валла») та справа 2000 («Єдіот Ахронот»). Судді вже запропонували прокуратурі відмовитися від звинувачення в хабарництві у справі 4000.

Фото: Адас Паруш