Країни Перської затоки виступають проти анексії Ізраїлем Західного берега. До кого дослухається Трамп?
Повідомлення, що з’явилися останніми днями, про намір Ізраїлю анексувати частини Західного берега у відповідь на зростаюче міжнародне визнання палестинської держави, викликали серйозні застереження з боку країн Перської затоки.
Тема анексії обговорювалася під час шестигодинного засідання кабінету безпеки в неділю і мала знову з’явитися в порядку денному сьогодні, 4 вересня, однак напередодні стало відомо, що прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу зняв питання з розгляду — принаймні поки що.
Тим часом учора міністр фінансів Ізраїлю Бецалель Смотріч запропонував план, згідно з яким 82% території Західного берега буде анексовано, а решта 18% залишиться під контролем Палестинської адміністрації.
Раніше, 20 серпня, уряд Ізраїлю схвалив суперечливий проєкт поселення в зоні E1, який розділить Західний берег на дві частини і перерве зв’язок між великими палестинськими містами Рамалла та Віфлеєм, а також Східним Єрусалимом, на який також претендують палестинці. Сам Смотріч заявив, що цей план «поховає ідею палестинської держави».
Ще раніше, в липні, Кнесет Ізраїлю ухвалив рекомендаційну резолюцію, яка закликає до анексії Західного берега.
За повідомленнями, міністр закордонних справ Гідеон Саар також поінформував держсекретаря США Марко Рубіо про наміри уряду щодо анексії.
Пропозиції щодо анексії всього Західного берега або його частин лунали впродовж багатьох років, але не були реалізовані через сильний міжнародний та внутрішній спротив, у тому числі з боку самого Нетаньягу. Однак посилення радикально правого табору в уряді, а також плани низки європейських та інших країн визнати палестинську державу на засіданні Генасамблеї ООН наприкінці вересня можуть підштовхнути Нетаньягу до цього кроку.
Реакція ОАЕ та Саудівської Аравії
Лана Нуссейбе, помічниця міністра ОАЕ з політичних питань і посланниця міністра закордонних справ, заявила в інтерв’ю газеті The Times of Israel, що анексія «стане червоною лінією для мого уряду, а це означає неможливість досягнення тривалого миру».
«Від самого початку ми розглядали “угоди Авраама” як спосіб забезпечити нашу постійну підтримку палестинського народу та його законного прагнення до створення незалежної держави», — сказала вона.
ОАЕ, які нормалізували відносини з Ізраїлем у межах «угод Авраама», укладених за посередництва США у 2020 році, і раніше відкрито критикували потенційну анексію. У серпні МЗС ОАЕ засудило плани Ізраїлю щодо створення нових поселень, заявивши, що вони «серйозно підривають» зусилля зі створення палестинської держави. У липні ОАЕ приєдналися до Бахрейну, Саудівської Аравії та низки інших країн, засудивши голосування у Кнесеті.
Однак нинішня заява дипломатки з ОАЕ, ймовірно, є найвагомішим на сьогодні сигналом того, що країна-учасниця «угод Авраама» виступає проти ізраїльської політики — хоча відкрито про розрив відносин з Ізраїлем поки не йдеться.
Ці сигнали підривають давні плани Дональда Трампа щодо розширення «угод Авраама» та долучення до них інших країн, зокрема Саудівської Аравії. Хоча нормалізація відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем до 7 жовтня 2023 року здавалася близькою, в ході війни в секторі Газа ставлення до Ізраїлю в арабських країнах різко погіршилося. Ер-Ріяд тепер пов’язує можливість підписання угоди з створенням палестинської держави.
Спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммад бін Салман стане співголовою (разом із президентом Франції Еммануелем Макроном) конференції з питань палестинської державності, яка відбудеться цього місяця під час Генеральної Асамблеї ООН.
Нещодавно бін Салман прийняв у своїй столиці президента ОАЕ шейха Мухаммеда бен Заїда Аль Нахайяна. Як повідомило державне інформаційне агентство ОАЕ WAM, два лідери обговорили регіональні та міжнародні питання, «особливо ситуацію на окупованих палестинських територіях і триваючі зусилля з вирішення пов’язаних із цим гуманітарних і безпекових проблем».
Обидві сторони підкреслили «важливість зміцнення основ регіональної стабільності, безпеки та миру шляхом створення чіткого шляху до справедливого, всеохопного й тривалого миру, заснованого на принципі двох держав».
Рішення про анексію в підсумку може залежати від президента США Дональда Трампа. У 2020 році він, здавалося, був готовий підтримати обмежену анексію, але швидко відмовився від цієї позиції.
І зараз у його підтримці жорсткої політики Ізраїлю починають з’являтися тріщини — через як внутрішньополітичний тиск, так і міжнародні чинники. В нещодавньому інтерв’ю Трамп зазначив, що підтримка Ізраїлю в Конгресі ослабла: «Ізраїль мав найпотужніше лобі в Конгресі, яке я будь-коли бачив — сильніше, ніж у будь-якого органу, компанії, корпорації чи держави… а тепер його немає. Мене це трохи здивувало».
Але навіть більше, ніж до Конгресу, Трамп може дослухатися до реакції лідерів країн Перської затоки — ключових союзників США на Близькому Сході та особистих бізнес-партнерів Трампа і його родини.
Саме скоординований опір регіональних лідерів планам анексії може змусити Трампа натиснути на Нетаньягу, щоб той відмовився від цього кроку.
Авторка: Олександра Аппельберг
Фото: AP/Evan Vucci
