Країни Перської затоки не люблять Іран, але велика війна для них значно страшніша
Країни Перської затоки роками працювали над розрядкою напруженості зі своїм історичним ворогом — Іраном. Вони готові були вкласти мільярди доларів у його економіку в обмін на ядерну угоду, аби прискорити диверсифікацію власних економік, розвиток високих технологій і дискутувати престиж як фінансового та бізнес‑хабу. Але загострення конфлікту між Іраном та Ізраїлем ставить під загрозу їхню нафтову інфраструктуру, гальмує амбітні економічні плани, і, як побоюються, може втягнути їх у перехресний вогонь — через тісну військову співпрацю зі США.
Намір Ізраїлю було відомо, але арабські держави були шоковані раптовістю атаки прем’єра Біньяміна Нетаньягу — тоді, коли відбувалися переговори між Вашингтоном та Тегераном, пише Bloomberg із посиланням на дипломатичні джерела. За їхніми словами, вони переоцінювали здатність Дональда Трампа стримувати Ізраїль.
Тим часом США готуються до можливого удару по Ірану, а країни Перської затоки серйозно оцінюють ризики падіння клерикального режиму Ісламської Республіки і того хаосу, який це може спричинити: хоча проксі‑мережі Ірану зазнали значних втрат після 7 жовтня 2023 року, нинішня ескалація змінила баланс — і країни регіону почуваються інакше.
Останні дні міністри іноземних справ і правителі країн Перської затоки — особливо в Абу‑Дабі, Досі та Ер‑Ріяді — активно працювали, щоб використати свій зростаючий економічний та політичний вплив, преференційні відносини з Трампом й канали зв’язку з Тегераном — щоб повернути дипломатію і переговори у гнучке русло. Це включала численні телефонні розмови і кілька особистих зустрічей, повідомляють офіційні агентства Катару, Саудівської Аравії та ОАЕ.
Хоча Іран заявляв, що готовий повернутися до ядерних переговорів, якщо Ізраїль припинить удари, він не обіцяв повністю припинити збагачення урану — ключову вимогу Трампа. Іран тисне на країни Перської затоки, щоб ті тиснули на США з вимогою вплинути на Ізраїль — але це поки безуспішно.
Ціни на нафту, які зросли на близько 10 % із минулої п’ятниці — перевищивши 76 дол/барель, — можуть збільшити бюджети країн Перської затоки. За даними Управління енергетичної інформації США, Ормузька протока, зв’язуючи Перську затоку з Оманською та Аравійським морями, щоденно транспортує майже 20 мільйонів барелів нафти — приблизно п’яту частину світового споживання рідких нафтопродуктів. У разі блокування Ормузької протоки ціни можуть підлетіти навіть до 130 дол. за барель, за прогнозом Bloomberg Economics.
Однак, якщо США справді втрутяться, зона ризику розширюється до держав Перської затоки: усі шість країн Ради співпраці РСАДПЗ розташовані уздовж затоки, напроти Ірану. Кувейт на півночі розділяється з Іраном вузькою смугою Басри, а на півдні Ормузька протока сягне менше ніж 35 км у своїй найвужчій точці.
Також у регіоні більше 45 000 військовослужбовців США на 19 об’єктах — найбільша база США на Близькому Сході знаходиться в Катарі, а у Бахрейні розміщений П’ятий флот ВМС США. Якщо Іран атакуватиме американські об’єкти, країни Перської затоки ризикують опинитися втягнутими в потенційно тривалий і руйнівний конфлікт.
Саудівська Аравія особливо побоюється масштабного конфлікту: у 2019 р., коли хусити вдарили по її ключовій нафтовій інфраструктурі, показали, що Іран може забезпечувати ударну здатність по цілях регіону. Королівство запевняє Тегеран — також через телефонну розмову між принцом Мухаммедом бін Салманом і президентом Ірану Масудом Пезешкіаном — що не візьме участі в агресії проти Ірану, але готується до найгірших сценаріїв, попереджаючи про “рішучі” відповіді на загрози його енергетичній інфраструктурі.
Ще одне занепокоєння — економічні наслідки для всього регіону: у звіті S&P Global попереджають про “зростаючий ризик погіршення” ситуації через можливі збої на транспортних маршрутах, коливання цін на енергоносії, падіння туризму, відтік капіталу, зростання витрат на безпеку та зниження довіри до інвесторів і споживачів.
Також країни Перської затоки занепокоєні, що Ізраїль може нанести удар по іранській АЕС у Бушері — що може спричинити радіоактивне забруднення водного ресурсу, важливого для регіональних опріснювальних установок.
На позачерговому міністерському засіданні в РСАДПЗ у понеділок ухвалили рішення про створення Центру з управління надзвичайними ситуаціями для моніторингу рівнів радіації й зміцнення координації на основі системи раннього попередження. Рада закликала до негайного припинення бойових дій і засудила дії Ізраїлю за «підрив» дипломатії.
Крім того, країни Перської затоки серйозно розмірковують, що чекає регіон, якщо режим у Тегерані впаде — і який хаос може спричинити вакуум влади в країні з населенням близько 90 млн осіб.
Незалежно від результатів нинішньої, наймасштабнішої прямої конфронтації між Іраном та Ізраїлем, її наслідки для регіону матимуть довготерміновий характер.
Відносини між Іраном та його арабськими сусідами коливалися між ворожістю і прагматичним співробітництвом роками. І хоча деякі високопосадовці Перської затоки, можливо, з симпатією спостерігали за прибуттям результатів ізраїльських ударів щодо іранських еліт і навіть роздумами про ліквідацію Хаменеї — широкі монархії віддають перевагу тому, щоб вкладати свої багатства у диверсифікацію й розвиток, а не на нескінченну боротьбу з Іраном.
Автор: Олександра Аппельберг
Фото: Office of the Iranian Supreme Leader via AP
