Конфлікт з Азербайджаном — ще один сигнал зменшення впливу Росії в регіоні
Відносини між Росією та Азербайджаном за останні дні різко загострилися, що може свідчити про серйозну перебудову в регіоні, який Москва колись вважала своєю зоною впливу.
Напруження між двома країнами різко зросло протягом останнього тижня після того, як двоє братів, обидва етнічні азербайджанці, померли в російському ув’язненні після затримання в рамках розслідування серії нерозкритих убивств у Єкатеринбурзі, що трапилися за останні 25 років.
Один із братів помер від серцевої недостатності, причину смерті другого ще встановлюють, повідомили російські слідчі. Обвинувачення в убивстві висунуто ще шістьом затриманим азербайджанцям — усі вони є громадянами Росії.
Втім, Баку спростував російську версію подій. У вівторок Генеральна прокуратура Азербайджану заявила, що братів піддали «тортурам і жорстокому вбивству» та розпочала власне розслідування. Проправладні ЗМІ звинуватили Москву в навмисному переслідуванні етнічних меншин у межах «шовіністичної політики», яку нібито використовують для «придушення внутрішнього інакодумства та зміцнення тоталітарного контролю».
В одному з коментарів щодо загибелі братів державне інформаційне агентство Azertac порівняло внутрішню політику Росії з Німеччиною 1930-х років.
Різка реакція Баку показала зниження впливу Москви на Азербайджан, який ще кілька років тому вважався одним із її найближчих партнерів серед колишніх радянських республік. У 2022 році, за два дні до вторгнення Росії в Україну, Москва і Баку підписали «декларацію про союзницьку взаємодію».
Однак на тлі війни в Україні Азербайджан у 2023 році повернув під свій контроль спірний регіон Нагірного Карабаху, населений етнічними вірменами. Вірменія звернулася до Росії по допомогу, але та не втрутилася.
Напруга зросла ще більше у грудні після того, як літак Embraer авіакомпанії «Азербайджанські авіалінії» зазнав аварії через удар російських ППО — загинуло 38 осіб. Незважаючи на первинні заперечення, з’явилися докази, що літак було збито російською ракетою «земля–повітря».
Президент Азербайджану Ільгам Алієв зажадав від Росії визнати відповідальність і виплатити компенсації державі та родинам загиблих. Володимир Путін вибачився за «трагічний інцидент» у повітряному просторі Росії, але ні він, ні уряд не взяли на себе відповідальність, що ще більше обурило Баку.
Цього року Алієв проігнорував Путіна, не приїхавши на Парад Перемоги 9 травня — захід, який традиційно відвідують лідери пострадянських країн. Пізніше того ж місяця міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Азербайджан, що стало сигналом тісніших зв’язків між Баку та Києвом.
Криза поглибилася в понеділок, коли поліцейські в масках здійснили обшук в офісі російського державного агентства Sputnik у Баку. Було заарештовано головного редактора та виконавчого директора — їх звинуватили у відмиванні грошей і шахрайстві, повідомляє агентство APA. Їм загрожує до 12 років ув’язнення.
МЗС Росії викликало посла Азербайджану, щоб висловити протест через «недружні дії» Баку та «незаконне затримання російських журналістів».
Наступного дня суд у Баку заарештував вісьмох громадян РФ, переважно фахівців з IT, у межах окремої операції. Їх звинуватили в кіберзлочинах і контрабанді наркотиків з Ірану. На кадрах із зали суду видно, що деяких із них жорстоко побили: один мав запечену кров на обличчі, в інших були синці та забої.
Азербайджан також скасував усі культурні заходи за участю російських діячів мистецтва, майбутній візит заступника прем’єр-міністра Росії Олексія Оверчука та заплановану двосторонню зустріч у Москві.
У вівторок російська влада знову викликала посла Азербайджану в Москві, щоб висловити протест проти «останніх недружніх дій Баку та навмисних кроків Азербайджану, спрямованих на демонтаж двосторонніх відносин», — йдеться в заяві МЗС РФ.
Втім, загалом російська сторона намагається применшити масштаби кризи. У середу речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що для Росії та Азербайджану «дружні відносини дуже важливі».
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зовнішні сили намагаються посіяти розбрат між країнами. У розмові з журналістами в середу він згадав телефонну розмову Алієва з президентом України Володимиром Зеленським і сказав, що «Україна зробить усе, щоб підлити масла у вогонь і спровокувати азербайджанську сторону на подальші емоційні дії».
«Росія ніколи не загрожувала і не загрожує Азербайджану», — додав Пєсков.
Дипломатичні наслідки конфлікту прискорили масштабну перебудову альянсів і яскраво підкреслили ослаблення впливу Москви в регіоні, де вона колись домінувала беззаперечно.
Окрилений нищівною перемогою над Вірменією у 2023 році, Азербайджан зблизився з Туреччиною — своїм ключовим союзником, який постачав сучасну військову техніку, включно з безпілотниками, що відіграли вирішальну роль у бойових діях.
Крім того, Азербайджан зміцнив відносини з Ізраїлем, використовуючи свій статус світської держави з мусульманською більшістю, що межує з Іраном. Баку експортує значну частину своєї нафти до Ізраїлю, а натомість імпортує високотехнологічне озброєння. Партнерство між країнами поглиблюється на тлі погіршення відносин Кремля з Тель-Авівом.
Проте Росія й Азербайджан усе ще мають тісні економічні зв’язки. Останніми роками торгівля між ними зростає. Москва зацікавлена в ролі Азербайджану в проєкті торгового коридору «Північ–Південь», який має допомогти Росії прорвати економічну ізоляцію з боку Заходу. У Росії проживає велика азербайджанська діаспора. Відомі бізнесмени азербайджанського походження володіють нафтовими компаніями та великими торговими центрами в Москві та інших регіонах.
Тому, попри ескалацію, обидві країни, ймовірно, не зацікавлені в доведенні конфлікту до крайньої точки.
Автор: Олександра Аппельберг.
Фото: Azerbaijani Presidential Press Office via AP
