Колишній заручник ООН: у Газі немає непричетних
Звільнений з тунелів ХАМАСу Елі Шарабі виступив перед Радою безпеки ООН. Він розповів про звірства терористів, безжальне ставлення мирних палестинців і про те, що ХАМАС робить з гуманітарною допомогою.
Елі 53 роки, до 7 жовтня він жив у кібуці Беері з дружиною, двома доньками та собакою. До самого свого звільнення 8 лютого 2025 року Шарабі не знав, що всю його родину вбили.
«7 жовтня наш рай обернувся пеклом, — згадує заручник. — Понад 100 терористів сміялися і знімали відео в наших садах. Вони били мене, поки тягнули до Гази. На кордоні натовп цивільних намагався лінчувати мене. Вони витягли мене з машини. Але терористи кинули мене в мечеть. Я був їхнім трофеєм».
491 день у пеклі
Шарабі провів у полоні 491 день. Перші 52 дні його тримали в квартирі міцно зв’язаного мотузками по руках і ногах. Від болю заручник не міг спати, але іноді втрачав свідомість. Потім, 27 листопада, його перевели в тунель на 50 метрів під землею.
Увесь цей час його майже не годували, били і тримали в ланцюгах, які глибоко врізалися в шкіру. Він втратив 30 кіло ваги і на момент звільнення важив усього 44 кілограми.
«Я не отримував майже ніякої їжі, ніякої води, ніякого співчуття. Зі мною поводилися гірше, ніж з твариною. Мені давали шматок піти на добу. Може, ковток чаю. Іноді кидали сушені фініки. І це було найбільшим подарунком у світі, — розповідає Елі. — Мені доводилося випрошувати їжу, можливість скористатися ванною. Випрошування стало моїм існуванням».
Заручникам дозволяли помитися раз на місяць – давали півведра холодної води. Ні зубної пасти, ні туалетного паперу.
Якось один терорист зірвав на Шарабі злість і зламав йому ребра. Заручник не міг нормально дихати місяць. Його виходжував товариш по нещастю — Алон Охель. Він досі в полоні.
«Алона поранило осколком в око в день викрадення. Жодного разу він не отримав медичної допомоги. Зараз він сліпий на одне око, — згадує Шарабі.
Допомога терористам
— Де був Червоний хрест, коли ми його потребували, де були ООН? Я знаю, ви дуже часто обговорюєте гуманітарну ситуацію в Газі. Але дозвольте сказати як свідок, — продовжив Шарабі.
Заручник розповів, як терористи приносили в тунелі коробки з емблемами ООН та UNRWA «десятки й десятки коробок, оплачених вашими урядами, годували терористів, які катували мене і вбили мою родину». Терористи щодня об’їдалися гуманітарною допомогою, не даючи викраденим ні крихти.
«Коли ви говорите про гуманітарну допомогу, пам’ятайте про це — терористи ХАМАСу їдять як королі, тоді як заручники голодують. ХАМАС краде допомогу в мирних жителів. ХАМАС не дає допомозі дійти до тих, хто в ній дійсно потребує», — продовжив Шарабі.
Він окремо підкреслив, що мирні палестинці ставилися до викрадених не краще, ніж бойовики ХАМАСу.
«Ніхто в Газі не допоміг нам. Цивільні бачили, як ми страждаємо. І вшановували наших викрадачів. Вони були безумовно причетні», — розповів Шарабі.
Одночасно з Елі терористи викрали і його брата Йосі. Його вбили в полоні. І перед самим звільненням, щоб додатково познущатися над заручником, йому показали фото вбитого. Тіло Йосі досі тримають у секторі Газа, позбавляючи гідного поховання.
Шарабі прийшов в ООН з простим посланням: «Поверніть їх усіх додому».
«Жодних більше виправдань, жодних більше відстрочок, жодної більше моральної сліпоти. Ви не можете стверджувати, що відстоюєте гуманізм, і кинути тих, хто досі в пеклі», — звернувся до Радбезу колишній заручник.
Фото: AP Photo Abdel Kareem Hana
