Колишній президент, нинішній речник парламенту і навіть жінки – хто має намір боротися за президентське крісло в Ірані?

Колишній президент, нинішній речник парламенту і навіть жінки – хто має намір боротися за президентське крісло в Ірані?

В Ірані завершилася реєстрація на позачергові вибори, призначені після смерті в авіакатастрофі президента Ібрагіма Раїсі. Вибори заплановані на 28 червня. Для участі у виборах зареєструвалися 80 кандидатів: серед них колишні та чинні законодавці, ультраконсерватори та представники «помірного» табору, колишній президент Махмуд Ахмадінежад, який став критиком влади, і навіть – уперше – троє жінок. Однак більшості з них Рада вартових Конституції відмовить у праві брати участь у перегонах. Питання в тому, хто залишиться після відсіву і чи буде дозволено балотуватися будь-кому з поміркованих та реформістів?

Колись вибори в Ірані були не вільними, але, принаймні, конкурентними: у них брали участь кандидати від двох основних таборів – консерваторів та реформістів. Останні, як правило, виступали за пом’якшення внутрішньої політики – звісно, не більше, ніж це можна уявити в рамках існуючого режиму, – і компроміси із Заходом у зовнішній політиці. Скажімо, ядерна угода 2015 року, яка обмежувала ядерну програму Ірану в обмін на зняття санкцій, була укладена під час президентства популярного на той час реформіста Хасана Рухані.

Вихід США з угоди в 2018 році завдав удару по «помірному» табору в Ірані, і на наступних президентських, а також парламентських виборах реформістів фактично було усунуто від участі в перегонах.

Формально це забезпечується Радою вартових Конституції – групою з 12 священнослужителів та юристів, яка допускає кандидатів до участі у виборах і зрештою курується верховним лідером Алі Хаменеї. Ця комісія може відхилити будь-яку кандидатуру, якщо визнає людину недостатньо благонадійною. Завдяки цій системі у 2021 році президентом став не надто популярним у іранців, але схвалений верховним лідером Ібрагім Раїсі.

На парламентських виборах цього року Рада дискваліфікувала понад 12 тисяч потенційних кандидатів – майже всіх прихильників реформістів, незалежних кандидатів та центристів, завдяки чому прихильники жорсткої лінії зберегли контроль над парламентом.

Однак такий «контрольований» виборчий процес несе для влади Ірану серйозну небезпеку: іранці, зневірившись у можливості вплинути на політику шляхом голосування, бойкотують вибори, а низька явка на виборчі дільниці у свою чергу підриває легітимність правителів.

На президентських виборах в Ірані у 2021 році, в результаті яких до влади прийшов Раїсі, явка становила 48,8% порівняно з 85% у 2009 році. Парламентські вибори у 2024 році також пройшли за рекордно низької явки.

Питання, яке стоїть перед іранською владою сьогодні: скільки «свободи» можна дозволити на нинішніх виборах, не ризикуючи здобути несподіваний результат у країні, громадяни якої регулярно висловлюють своє невдоволення — масовими протестами. Хоча зареєстровані кандидати не кидають виклик режиму Ісламської Республіки, навіть поміркована опозиція жорсткої лінії сприймається істеблішментом як загроза.

Одними з головних претендентів із реформістського табору вважаються Есхак Джахангірі, колишній віце-президент в адміністрації Хасана Рухані, та Абдолнассер Хематі, колишній керуючий Центральним банком Ірану.

Хематі вже балотувався на пост президента у 2017 та 2021 роках, але не зміг заручитися значною підтримкою. З того часу реформістський табір був фактично усунений від політичної боротьби: у 2021 році Хематі, по суті, був єдиним помірним кандидатом, а Джахангірі на тих виборах був дискваліфікований.

З консервативного табору найбільш помітні кандидати – жорсткий політик Саїд Джалілі та консервативний спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф, а також «помірніший» консерватор Алі Ларіджані, який відіграв значну роль у ядерній угоді 2015 року зі світовими державами.

Галібаф, обраний спікером парламенту буквально минулого тижня, є кандидатом-ветераном, і вважається, що йому навряд чи заборонять балотуватися. Однак він і його сім’я стикаються з численними звинуваченнями в корупції, що робить його легкою мішенню для викриття конкуруючих таборів, особливо прихильників Саїда Джалілі.

До інших високопоставлених кандидатів входить Вахід Хаганян – старший радник і помічник у канцелярії верховного лідера, постать непублічна, про яку мало що відомо, крім близькості до консерваторів. Проте з Хаганяном пов’язаний шпигунський скандал, який спалахнув у січні після страти 24-річного Мохсена Саравані за звинуваченням у шпигунстві на користь Ізраїлю. Саравані сфотографували з Хаганяном і, як кажуть, був близький до нього. Тоді Хаганян перестав з’являтися на публіці. Дехто стверджує, що він уже не обіймає посади при верховному лідері, і незрозуміло, чи дозволить Корпус Вартових його участь.

Оголосили про свою участь два чинні міністри, а саме міністр доріг і міського розвитку Мехрдад Базрпаш та міністр кооперативів Совлат Мортазаві.

Примітно, що для участі у виборах зареєстровано трьох жінок , включаючи колишню ультраконсервативну законодавцю Зохре Елахян, яка підтримує обов’язкове носіння хіджабу і проти якої Канада ввела санкції за схвалення страти для протестувальників.

Дві інші кандидатки, Хаджар Ченарані та Саїда Хаміде Зурбаді, також у минулому були членами парламенту. Корпус Вартових завжди дискваліфікував кандидатів-жінок, і якщо цього разу вони вирішить інакше, то це стане історичним прецедентом.

Вважається, що колишнього президента-популіста Махмуда Ахмадінежада навряд чи допустять до участі у виборах, оскільки відкрито критикує політичні еліти і впав у немилість найвищого лідера.

Президент Ірану має значні повноваження, хоча Хаменеї як верховний лідер є найвищим авторитетом. Проте вибори наступного президента особливо важливі, оскільки на найближчі роки, ймовірно, прийде транзит верховної влади у разі смерті Хаменеї, якому 85 років.

Рада вартових Конституції оголосить імена кваліфікованих кандидатів 11 червня. Затверджені кандидати мають два тижні на агітацію до дня виборів. Якщо жоден із кандидатів не набере понад 50% поданих бюлетенів, 5 липня відбудеться другий тур.

Фото: AP Photo/Vahid Salemi