Коаліція просуває закон, покликаний не допустити Беннета до участі у виборах
Міністерська комісія із законодавства сьогодні схвалила законопроєкт, покликаний завадити Нафталі Беннету балотуватися на наступних виборах до Кнесету.
Пропозицію подав депутат Авіхай Буарон із партії «Лікуд» — після того, як Беннет зареєстрував свою нову партію.
Згідно із законопроєктом, кошти, які залучає нова партія, спочатку мають спрямовуватися на погашення боргів за державним фінансуванням, що залишилися у попередніх партій її лідера.
Як відомо, борги перед державою залишилися у двох колишніх партій Беннета: «Яміна» заборгувала близько 17 мільйонів шекелів, а «Єврейський дім» — близько 3 мільйонів.
Законопроєкт може бути винесений на голосування в Кнесеті у попередньому читанні вже найближчої середи, 29 жовтня.
У будь-якому разі суд може дискваліфікувати цей законопроєкт, оскільки він очевидно спрямований на завдання шкоди конкретному кандидату на майбутніх виборах.
При цьому партія Беннета, за опитуваннями, могла б стати найбільшою на найближчих виборах до Кнесету — або принаймні другою за величиною після «Лікуду». На закритих зустрічах Беннет заявляв про намір перетягнути до себе частину розчарованого правого електорату «Лікуду».
Нафталі Беннет заявив у відповідь: «Тільки неспроможна влада, зайнята особистим і політичним виживанням, боїться суперництва зі мною. Тому вона намагається ухвалити антидемократичний і персональний закон, покликаний завадити мені балотуватися, а країні — рухатися до єдності та відновлення. Це не допоможе. Закон є неконституційним і буде негайно скасований. Ми переможемо, об’єднаємо народ і відновимо Ізраїль».
Ініціатор законопроєкту Буарон заявив: «Закон не є персональним і також не забороняє нікому балотуватися. Він не персональний, адже, окрім Нафталі Беннета, є ще кілька партій, які мають непогашені борги — наприклад, “Дерех Ерэц” Йоаза Генделя. (Примітка “Деталей”: проте жодна з цих партій, за результатами опитувань, не конкурує з “Лікудом”). І він не перешкоджає участі у виборах. Балотуйся, але спочатку заплати».
Звідки беруться борги у партій
Фінансування партій і їхніх передвиборчих кампаній регулює «Закон про фінансування партій» від 1973 року (חוק מימון מפלגות).
Ключове поняття — «одиниця фінансування»: це грошова величина, на основі якої розраховується, скільки коштів партія отримує від держави на виборчу кампанію.
Розмір одиниці затверджує незалежна громадська комісія, і він періодично переглядається. На 2024 рік одиниця була встановлена у 1,547,200 ₪.
Держава виділяє партіям публічне фінансування для виборчої кампанії, розраховане на основі кількості чинних мандатів, а також за формулами, закріпленими в законі (скільки «одиниць» належить партіям, представленим у поточному скликанні, новим партіям, об’єднанням тощо).
Окрім «разового» фінансування, партії, представлені у Кнесеті, отримують поточне державне фінансування (מימון שוטף) на повсякденну діяльність — також пропорційно до кількості мандатів.
Після подання виборчих списків партії можуть отримувати аванси на кампанію. Неповернення чи перевитрата авансів — одна з головних причин подальшої заборгованості партій (зокрема, якщо партія не проходить до Кнесету).
За законністю надходжень і витрат, а також дотриманням лімітів стежить держконтролер Ізраїлю. Він перевіряє фінансові звіти партій і може накладати штрафи, скорочувати фінансування або навіть позбавляти його в майбутньому у разі порушень.
Штрафи та утримання держконтролера — друга причина появи боргів у партій.
Наприклад, партія «А» отримала від держави аванс на передвиборчу кампанію у 10 млн шекелів, витратила 12 млн, але не подолала виборчий бар’єр. У неї виникає борг у 2 млн шекелів. Держконтролер фіксує цю заборгованість.
Під час створення нової партії тим самим лідером нове фінансування пропонується утримувати для погашення старих боргів — саме в цьому полягає основна ідея «закону Беннета».
На фото: Нафталі Беннет. Фото: Моті Мільрод
