Кінець війни? Ключові питання ірано-ізраїльського протистояння залишаються невирішеними
Через два дні після того, як американські бомбардувальники-«невидимки» завдали удару по глибоко заглиблених ядерних об’єктах Ірану, президент США Дональд Трамп оголосив про «повне й тотальне» припинення вогню у війні між Ізраїлем та Іраном. «Я хотів би привітати обидві країни, Ізраїль та Іран, із тим, що їм вистачило витримки, мужності та розуму покласти край тому, що слід називати “12-ДЕННОЮ ВІЙНОЮ”», — написав він на своєму сайті Truth Social.
Однак, як би Трамп не прагнув вважати, що угода про припинення вогню стала кроком до мирного врегулювання конфлікту, низка важливих і досі невирішених питань може суттєво вплинути на подальший розвиток подій у регіоні.
По-перше, сам факт припинення вогню залишається під сумнівом після того, як Іран рано вранці обстріляв Ізраїль, внаслідок чого в Беер-Шеві загинули четверо осіб. Вже після формального вступу перемир’я в силу ЦАХАЛ повідомив про запуск ракети з Ірану, яку вдалося перехопити. Після цього міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац пообіцяв продовжити бойові дії. Подібні інциденти ставлять під сумнів реальність досягнення довгоочікуваного миру між двома країнами.
Трамп продовжує закликати обидві сторони суворо дотримуватись домовленостей. І це зрозуміло: він прагне завершити конфлікт без подальшого залучення США до затяжних бойових дій — це важливий елемент його зовнішньополітичної стратегії. Проте заяви про «тотальне» припинення вогню видаються передчасними, враховуючи подальші атаки та відсутність остаточних підтверджень з обох боків.
По-друге, залишається значна невизначеність щодо ядерної програми Ірану. Після нищівних ударів по об’єктах, пов’язаних з цією програмою, постає питання: що буде з залишками запасів збагаченого урану, які, за даними експертів, могли бути збережені або приховані від міжнародних інспекторів? Іран навряд чи відмовиться від своєї ядерної програми, особливо відчуваючи загрозу ззовні.
Якщо Ізраїль виявить ознаки відновлення прихованої ядерної програми, він може ухвалити рішення про поновлення бойових дій — із залученням США або без них. Крім того, Ізраїль прагне обмежити звичайні озброєння Ірану та його підтримку проксі-сил у регіоні.
Серйозним викликом залишаються і дипломатичні переговори між США та Іраном. Трамп заявив, що загострення конфлікту не виключає можливості повернення до ядерних переговорів, які раніше зайшли в глухий кут. Проте навіть знищення частини ядерної інфраструктури не зробило Іран більш поступливим. У Тегерані наполягають: збагачення урану в мирних цілях — це невід’ємне право країни. В умовах поточного дипломатичного глухого кута новий раунд переговорів виглядає малоймовірним у найближчому майбутньому.
Зрештою, залишається відкритим ширше питання — стабільності в регіоні. Чи можлива вона, поки в Тегерані при владі режим аятол? В Ізраїлі та США вважають, що справжній спокій можливий лише після повалення Алі Хаменеї та ліквідації режиму. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу закликав іранців скористатися моментом і повстати проти влади. Хоча наразі цей заклик залишився без відповіді, якщо бойові дії справді припиняться і іранці почнуть оцінювати ціну помилок аятол, реакція все одно може з’явитися.
Отже, хоча адміністрація Трампа може вважати припинення вогню важливим дипломатичним успіхом, ситуація ще далека від стабільності. Без чітких умов — припинення ворожих дій з обох боків і гарантій щодо іранської ядерної програми — це перемир’я навряд чи буде довготривалим. Доля збагаченого урану, майбутнє дипломатичних зусиль і можливість перезапуску іранської ядерної програми залишаються ключовими питаннями на шляху до стабільності в регіоні.
Олександра Аппельберг, «Деталі»
На фото: Аятола Хаменеї, Біньямін Нетаньягу, Дональд Трамп. Фото: AP, Olivier Fitoussi
