
Кінець французьких ультраправих? Суд заборонив Марін Ле Пен балотуватися в президенти
Французький суд визнав скандальну політикиню Марін Ле Пен винною у шахрайстві та розтраті коштів Євросоюзу. Це може стати кінцем кар’єри найпопулярнішої фігури на крайньому правому фланзі, яка, за оцінками аналітиків, мала високі шанси стати наступним президентом Франції.
Ле Пен, тричі кандидатка в президенти та лідерка опозиції, отримала негайну заборону на обіймання державних посад строком на п’ять років, що означає її відсторонення від президентських виборів 2027 року.
Їй також загрожує до п’яти років позбавлення волі. На момент публікації матеріалу суд усе ще зачитував своє рішення. Ле Пен заявила, що подасть апеляцію, якщо її визнають винною.
«Якщо мені негайно заборонять балотуватися, це буде глибоко антидемократичним рішенням, яке позбавить французький народ можливості обрати майбутнього президента Республіки», — заявила Ле Пен раніше цього місяця.
Звинувачення у розтраті коштів ЄС
Ле Пен постала перед судом минулої осені через підозри у нецільовому використанні коштів ЄС. Йдеться про період, коли вона була депутаткою Європарламенту (2004–2017) і наймала у Брюсселі співробітників, які фактично працювали на її партію у Франції.
Прокуратура висунула аналогічні звинувачення ще 24 високопосадовцям і співробітникам «Національного об’єднання», заявивши, що загалом із фондів Європарламенту було виведено понад 3 мільйони євро. Обвинувачення наполягало, що Ле Пен знала і схвалювала таку схему.
Суд визнав Ле Пен, ще вісьмох колишніх депутатів ЄС і 12 парламентських помічників винними у розкраданні європейських коштів. Суддя Бенедикт де Пертюї постановила:
«Було встановлено, що всі ці люди фактично працювали на партію і що їхні законодавці у ЄС не давали їм жодних завдань».
«Розслідування також показало, що це не були адміністративні помилки… а масштабна система розкрадання, створена для зменшення витрат партії», — додала суддя.
Прокуратура вимагала негайного усунення Марін Ле Пен від державних посад, наголошуючи, що сума та тривалість шахрайства вимагають найсуворішого покарання для «Національного об’єднання».
Що чекає на «Національне об’єднання»?
На момент скоєння правопорушень партія «Національне об’єднання» була значно меншою та біднішою, ніж сьогодні. Вона не отримувала великого фінансування від французької держави, яка розподіляє кошти залежно від кількості мандатів.
Через відмову французьких банків кредитувати партію Ле Пен довелося брати позики за кордоном: у 2014 році — в російському банку (повернула через пів року після повномасштабного вторгнення РФ в Україну), а у 2022 році — в Угорщині, щоб профінансувати президентську кампанію.
Сьогодні фінансове становище партії значно покращилося. Після успіху на дострокових виборах 2023 року «Національне об’єднання» отримало 123 місця в парламенті Франції, ставши найбільшою опозиційною силою. За оцінками ЗМІ, тепер партія може претендувати на 14 мільйонів євро державного фінансування — удвічі більше, ніж у попередньому скликанні.
Після дискваліфікації Марін Ле Пен її місце, ймовірно, займе 29-річний президент партії Джордан Барделла, якого називають її протеже.
Чи зникне ультраправа ідеологія?
Попри відсторонення Ле Пен, ультраправа риторика у Франції не слабшає. Питання імміграції та культурних змін, які ще кілька років тому були маргінальними, сьогодні стають мейнстримом.
Навіть прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру у січні заявив, що окремі райони країни «переповнені іммігрантами», фактично повторивши меседжі «Національного об’єднання».
Лише за перші три місяці 2024 року у французькому парламенті запропонували низку обмежувальних заходів:
• Скасування громадянства за народженням у заморському регіоні Майотта
• Заборона хіджабів для спортсменок
• Заборона шлюбу між нелегальними іммігрантами та громадянами Франції
Всі ці ініціативи мають високі шанси стати законами.
Чи переживе Ле Пен політичний скандал?
Союзники Марін Ле Пен вже назвали судовий процес «політичним переслідуванням» та «полюванням на відьом». Вони вважають, що це рішення лише зміцнить її позиції серед прихильників.
Навіть якщо її президентські амбіції зруйновані, ультраправа ідеологія у Франції продовжує набирати обертів.
Александра Аппельберг, «Деталі»
Фото: AP Photo/Paul White