Ізраїльтяни мають проковтнути свою гордість і подякувати задиркуватому хаму Трампу
Треба подивитися реальності в очі. Необхідно проявити інтелектуальну чесність. Майбутнє повернення заручників і припинення бойових дій — справа рук Дональда Трампа. Як каже американське прислів’я: Це була брудна робота, але хтось мусив її зробити.
І це був Трамп, у своєму неповторному стилі. Закінчіть цю кляту війну, — наказав він Нетаніягу, — закінчіть цю кляту війну. Ще до того, як він вступив на посаду! Від усієї цієї нісенітниці про Філадельфійський коридор і коридор Нецарім, припинення правління ХАМАСу, постійне врегулювання в Газі чи “план генералів” нічого не залишилося.
Стільки слів і розмов було витрачено на зарозумілий, егоцентричний ізраїльський дискурс. До моменту наближення церемонії інавгурації знадобилося всього кілька загальних, але явних погроз і один спеціальний посланець, який не вивчав політологію в Прінстоні, а прийшов зі світу бізнесу.
В одній зі своїх статей журналіст “ХаАрец” Хаїм Левінсон розповів, що коли Нетаніягу попросив його відкласти їхню зустріч до закінчення шабату, той відповів у вкрай недипломатичній формі. Зустріч відбулася, як і було заплановано; угода просунулася вперед.
Нарешті американці приїхали, щоб пояснити своєму протекторату, хто в домі господар. Хто виробляє літаки та перехоплювачі, хто продає бомби і хто підписує чеки на оборонну допомогу. Це несправедливо і неприємно, майже душероздираюче, враховуючи, хто є замовником. Але ви не можете дивитися на це крізь пальці. Це відбувається зі злим, грубим Трампом. Цього не було з хорошим, добрим і щедрим Джо Байденом.
Згадайте, якщо хочете, нескінченні човникові поїздки держсекретаря Ентоні Блінкена. Як вони оточили його в Ізраїлі. Стільки звільнень, маневрів і афер. Цю ж угоду можна було укласти в травні, зберігши життя понад 100 солдатів, убитих у Газі, і хто знає, скільки заручників.
Це також дозволило б раніше закінчити війну на півночі країни з усіма її жертвами та руйнуваннями. Який жахливий злочин проти Ізраїлю та ізраїльтян вчинив уряд Нетаніягу-Бен Гвіра, завдяки співчутливій і безсилій американській адміністрації.
Тому ми маємо проковтнути свою гордість і сказати спасибі Трампу. І спасибі Міріам Адельсон. Кажуть, саме вона підказала обраному президенту, що пора повернути заручників додому і закінчити війну. Не виключено, що при цьому вона також пояснила, в чому полягає єдина зрозуміла Нетаніягу мова (сила, сила і ще раз сила).
Відомо, що Адельсон відмовляється бачитися з Нетаніягу та його дружиною Сарою і всіма силами просуває колишнього прем’єр-міністра Нафталі Беннета. Тож спасибі, Міріам. Продовжуйте в тому ж дусі. Беннет кращий за Нетаніягу, це просто. Якщо ви американський ізраїльтянин правого толку, то краще шепотіти на вухо Трампу, ніж союзникам Нетаніягу – американському мільярдеру Симону Фалічу або Рону Дермеру.
Справді, Трамп — жахлива, неврівноважена і небезпечна людина. Він завдав величезної шкоди США і всьому західному світу у свій перший термін і з великою ймовірністю завдасть ще більшої шкоди у другий. Його заяви щодо Гренландії та Канади лякають, як і його заяви про пожежі в Лос-Анджелесі.
Але у світлі його позиції та дій щодо заручників і війни приходить якесь смутне розуміння того, як йому вдалося так легко перемогти віце-президента Камалу Харріс і демократів — на додаток до всіх освічених, звичних пояснень, звісно. Можливо, іноді потрібно просто говорити ясно і робити те, що має бути зроблено, не ускладнюючи все до жаху?
А для тих, кому все ще важко все це проковтнути, ось пропозиція, яка може послужити невеликою втіхою: подивіться, як зараз розвалюється бібістський і месіанський всесвіт.
Пам’ятаєте слинявих рупорів та їхній практично еротичний екстаз, коли був обраний Трамп? До вчорашнього дня він був їхнім месією. Подивіться, як вони корчаться, кривляються, червоніють і тверезіють. Тільки за це він заслуговує величезної подяки.
Дякую вам, пане президенте.
Автор: Урі Місгав
Джерело: “ХаАрец”
Фото: AP Photo Evan Vucci
