Ізраїльська телеведуча показала, хто стоїть за кампанією проти сімей заручників
Того драматичного недільного вечора, коли були звільнені три заручниці, телеведуча 11-го каналу Аяла Хасон зробила сенсаційну заяву. Хасон, яка останніми роками прославилася своїми журналістськими розслідуваннями щодо ремонту будинку Нафталі Беннета та туалетів Гідеона Саара, в прямому ефірі сказала:
«Мати звільненої заручниці Ромі Гонен змінила свою позицію. Спочатку вона говорила інакше, а потім зрозуміла, що у своїх висловлюваннях заходить надто далеко, і почала інакше висловлювати свій біль. У результаті сьогодні вона обіймає свою доньку. Це непросте рішення. Це нелегкий вибір для батьків — як поводитися, що робити, що говорити, а чого ні. Що допоможе, а що зашкодить, як впоратися з розчаруванням і як цього не зробити».
Ця заява вперше відкрито підтвердила те, про що раніше лише натякали чи говорили пошепки: кампанію тиску та залякування сімей заручників організував оточення Біньяміна Нетаніягу. Це була безперервна хвиля погроз, натяків і відкритого тиску.
Суть була очевидною: тим, хто хоче знову обійняти свою дитину, краще ретельно зважувати слова. Бажано не мовчати і не зникати, але водночас — не критикувати Нетаніягу та уряд, не протестувати і не тривожити суспільство. Натомість краще фотографуватися з Сарою Нетаніягу та її чоловіком, вихваляючи їхню відданість.
Батькам заручників натякали, що не варто, як Ейнав Цанґаукер, кричати про жахи, яких зазнають їхні діти в клітках ХАМАСу. Натомість потрібно «поводитися правильно», адже це збільшує шанси на звільнення дитини.
Також на цьому тижні стало відомо про критику міністра оборони Ісраеля Каца на адресу начальника Генштабу ЦАХАЛу Герці Халеві:
«Малюків спалювали, жінок ґвалтували, їхні тіла оскверняли, а людей вбивали. Ви — керівник цієї системи! Є сім’ї, які заслуговують на пояснення, як і вся громадськість».
Ця заява Каца, якого Нетаніягу призначив виконувати обов’язки міністра оборони, висвітлила одну важливу істину: жахіття 7 жовтня вимагають пояснень і відповідальності.
Втім, замість того, щоб звернутися до уряду Нетаніягу, Кац адресував ці слова Халеві, звільняючи політичне керівництво від відповідальності.
Ці події стали черговим прикладом того, як питання заручників і відповідальності були викривлені в рамках політики Нетаніягу. В той час як більшість суспільства вважає, що заручників потрібно звільнити, а за військовий провал необхідно провести державне розслідування, бібістська ідеологія наполягає на зворотному.
Фото: Томер Аппельбаум
