Ізраїльська «оборонка» – на піку експорту. До чого тут Путін, і чи варто розслаблятися?
17 червня у Парижі відкрилася найбільша виставка озброєнь Euro Satori 2024, але ізраїльський павільйон із неї прибрали. 31 травня французьке міноборони заборонило Ізраїлю брати участь у заході – через підозри у «геноциді в секторі Гази». Згодом суд заборонив навіть фізичним особам – громадянам Ізраїлю вхід на виставку.
Виставлятися в Парижі мали 74 ізраїльські оборонні фірми. Але, незважаючи ні на що, їх розробки і так мають попит. У тому числі – у Європі.
Про це свідчать цифри, опубліковані в Ізраїлі у день відкриття виставки. 2023 року ізраїльський оборонний експорт досяг свого історичного піку. Попит спричинила російська агресія в Україні та війна в Газі, а також ситуація в Південно-Східній Азії (напруженість між Китаєм і Тайванем, Північною та Південною Кореєю).
Оборонний експорт Ізраїлю минулого року досяг 13,71 млрд. доларів (49 млрд. шекелів). Це на 500 млн доларів більше, ніж у 2022 році – і вдвічі більше ніж п’ять років тому.
«Дякую» Путіну
Однією з найбільших угод ізраїльська оборонна промисловість «зобов’язана» Путіну і побоюванням, що зростають у Європі через російську загрозу. У серпні 2023 року Німеччина підписала контракт на покупку в Ізраїлю сучасної системи ППО «Хец-3». Сума операції – 3,5 млрд. доларів. Це найбільша оборонна угода в історії Ізраїлю.
“Хец-3” – найпередовіша на даний момент ізраїльська система протиракетної оборони великої дальності. Вона здатна перехоплювати балістичні ракети, поки вони ще за межами атмосфери. З 2017 року система стоїть на озброєнні ЦАХАЛу. Вперше в реальних бойових умовах її застосували 13 листопада 2023 – система збила в екзосфері балістичну ракету, випущену на півдні Ізраїлю.
Не секрет, від кого планують боронитися німці. Про це ще 2022 року писали німецькі ЗМІ. Вони цитували слова Андреаса Шварца, члена парламентського комітету з бюджету: «Ми маємо краще захистити себе від російської загрози. Для цього нам терміново потрібний протиракетний щит для Німеччини. Ізраїльська система «Хец-3 – гарне рішення». Німеччина бере участь у всеєвропейській ініціативі “Небесний щит”. Вона передбачає створення спільної системи протиповітряної та протиракетної оборони. Крім того, німці передають Україні старі системи ППО Patriot – очевидно, сподіваючись замінити їх новішими.
На ракети та системи ППО припало минулого року понад третину ізраїльського оборонного експорту. Крім Німеччини, Ізраїль також поставив системи ППО “Барак-8” Азербайджану (за даними азербайджанських ЗМІ). Також ракети компанії «Ельбіт» поставляються до Нідерландів та інших країн.
Частка ППО у загальному обсязі експорту різко зросла. У 2022 році вона становила лише 19%.
Що ми ще продаємо?
* 11% експорту припало на радіолокаційні системи та засоби радіоелектронної боротьби;
* Ще 11% – на боєприпаси та пускове обладнання;
* 9% – пілотовані літальні засоби та авіоніка;
* 8% – снаряди та озброєння;
* 5% – засоби спостереження та оптоелектроніка
* 5% – військові транспортні засоби та бронетехніка;
* 4% – інформаційні технології та кіберрозвідка
* 4% – дрони
* 4% – системи зв’язку;
* 2% – супутники та космічні технології.
Хто купляє?
На Азіатсько-Тихоокеанський регіон припала майже половина експорту (48%). У 2022 році ця частка була набагато нижчою – 30%. Один із найбільших замовників ізраїльської зброї – Індія, а інший згідно із закордонними ЗМІ – Сінгапур.
На другому місці – Європа, її частка зросла із 29% до 35%.
Міністр оборони Йоав Галант наголосив на успіхах «оборонки». «Навіть у рік, коли Держава Ізраїль бореться на семи різних фронтах, оборонний експорт продовжує бити рекорди. Цей факт – «почесна грамота» насамперед для нашої оборонної промисловості та творчих та талановитих розумів, які в ній працюють, – сказав він. — Цифри цього року показують, що хоча наша оборонна промисловість в пріоритетному порядку працює на успіх наших бойових дій, вона продовжує укладати все більш успішні експортні угоди».
Але попри цей оптимізм деякі цифри у звіті міноборони викликають тривогу.
У 2023 році дуже різко впав оборонний експорт до країн, з якими Ізраїль уклав «Договори Авраама»: ОАЕ, Бахрейн та Марокко. 2022 року частка продажів у ці держави підскочила до 29% від усього оборонного експорту. А торік – упала до 3%. Це менше, ніж навіть у 2021 році, до підписання договорів – тоді продаж у ці країни становив 8%.
Частково падіння пояснюється скасуванням запланованих угод. Іноді навіть – з ініціативи Ізраїлю. Так, за даними зарубіжних джерел, вирішили не продавати Марокко старі ізраїльські танки «Меркава». Їх повернули до ладу. Війна, що почалася 7 жовтня, показала, що за останні роки Ізраїль надто скоротив свої бронетанкові війська.
Але схоже, що головною причиною є охолодження відносин між країнами на тлі війни в Газі та жертв серед мирного населення.
ОАЕ, які перед цим, за даними іноземних ЗМІ, закупили в Ізраїлю комплекси ППО «Барак-8», досі не уклали наступних контрактів. Натомість вони підписали величезну угоду про купівлю систем ППО у Південній Кореї.
Крім того, продовжує знижуватися частка експорту до США та Канади. 2023 року вона становила 9%, а 2021 року – 12%. Канада вже оголосила ембарго на продаж зброї Ізраїлю через війну в Газі. Малоймовірно, що вона робитиме великі замовлення в ізраїльській військовій промисловості.
У США ізраїльські оборонні підприємства щосили намагаються укласти нові великі угоди — але там вони змушені боротися зі зростаючою конкуренцією з боку американських виробників.
Більш того: дані найбільших оборонних підприємств за перший квартал 2024 року показують, що обсяг замовлень перестав зростати або навіть почав знижуватися. Такою є ситуація у концернів «Таасія авіріт», «Ельбіт», «Рафаель».
У цей бізнес дедалі частіше втручається політика. Урядам багатьох країн все важче пояснювати своїм громадянам оборонне партнерство з Ізраїлем. І так триватиме, доки триває війна в Газі. Останній приклад ми побачили того ж дня, коли міноборони опублікувало дані щодо оборонного експорту. У Великій Британії пропалестинські активісти розгромили завод дочірньої компанії ізраїльського оборонного концерну «Ельбіт» у графстві Кент.
Водночас, США та Європа знову почали нарощувати власні потужності з виробництва снарядів та ракет. Отже, їх замовлення наступного разу можуть піти до місцевого виробника.
Фото: Ілан Асаяг
