Ізраїль, Україна, Китай: якою буде зовнішня політика Камали Харріс?
Віце-президент США Камала Харріс практично гарантовано отримає номінацію від Демократичної партії на президентські вибори у листопаді цього року, замінивши як кандидат діючого президента Джо Байдена. Не факт, що їй вдасться перемогти кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа. Але така можливість існує, і її потенційні дії як президент США на міжнародній арені привертають увагу світових лідерів та аналітиків.
У більшості областей Харріс, швидше за все, продовжить лінію Джо Байдена. Адміністрація Харріс, ймовірно, надаватиме рішучу підтримку військовим зусиллям України і продовжить ініціативи щодо поглиблення альянсів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні перед загрозами Китаю.
Одне з питань, у яких очікуються деякі відступи від політики Джо Байдена, стосується війни Ізраїлю з ХАМАСом.
Харріс з великим співчуттям висловилась щодо важкого становища палестинців і, ймовірно, її висловлювання краще відображає позицію виборців арабського походження та інших критиків підтримки Байденом військових зусиль Ізраїлю в секторі Газа. Ця позиція викликає тривогу у Єрусалимі.
Будучи сенатором, Харріс висловила менш войовничі настрої, ніж Байден, щодо військової присутності США на Близькому Сході, і деякі з її жорстких позицій, у тому числі щодо Саудівської Аравії, Індії та Туреччини можуть також ускладнити її взаємодію з союзниками на Близькому Сході та в Азії.
Росія та Україна
Як і Байден, Харріс рішуче підтримує Україну в її захисті від Росії і, як очікується, здебільшого продовжить політику свого попередника. У червні Харріс представляла США на українському Саміті світу, де відбулася шоста зустріч із Володимиром Зеленським. Вона висловила рішуче схвалення трансатлантичного співробітництва щодо підтримки Києва.
На Мюнхенській конференції з безпеки цього року Харріс також підтвердила обіцянку адміністрації Байдена підтримувати Україну «стільки, скільки потрібно».
Вона критикувала президента Росії Володимира Путіна, звинувачуючи його у смерті лідера російської опозиції Олексія Навального. Вона назвала напади Росії на українське громадянське населення «злочинами проти людяності» та пообіцяла притягнути владу в Москві до відповідальності.
Нещодавно Харріс розкритикувала Трампа під час передвиборчої кампанії за його попередні коментарі, в яких він обіцяв вивести США з НАТО.
«Дональд Трамп прийняв Путіна, — заявила Харріс на передвиборчому заході 11 липня у Північній Кароліні. — Це відбувається не лише зараз. Це відбувалося, коли він, Трамп, погрожував вийти з НАТО і закликав Путіна вторгнутися в країни наших союзників».
Близький Схід
Ще як сенатор Харріс висловлювала підтримку рішення про створення двох держав і підтримала угоду Авраама, укладену за посередництва адміністрації Дональда Трампа.
Будучи віце-президентом, Харріс приватно заявила, що адміністрації Байдена необхідно зайняти більш жорстку позицію щодо прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаніягу.
Публічно вона стала однією з перших високопосадовців, які закликали до негайного припинення вогню в Секторі Газа. Вона виступила з різким докором на адресу дій Ізраїлю, які, за словами критиків, обмежували потоки допомоги в Секторі Газа, і назвала конфлікт «гуманітарною катастрофою» для безвинних цивільних осіб.
Деякі колишні співробітники адміністрації Байдена, які подали у відставку у зв’язку з його політикою підтримки Ізраїлю, висловлюють «обережний оптимізм» щодо того, що Харріс, можливо, буде більш схильна концентрувати увагу на правах людини палестинців і стримувати військові дії Ізраїлю в секторі Газа.
Тим не менш, у короткостроковій перспективі жоден президент не зможе одноосібно і різко змінити політику США щодо Ізраїлю.
В інших близькосхідних питаннях Харріс підтримала ядерну угоду 2015 року з Іраном, спрямовану на заборону ядерної програми Тегерана. Вона засудила військовий удар у січні 2020 року по високопоставленому іранському генералу Касему Сулеймані та виступила співавтором законопроекту, спрямованого на блокування подальших військових дій проти іранських лідерів та цілей. Цей законопроект провалився.
Що стосується Саудівської Аравії, Харріс поділяє погляди прогресивного крила Демократичної партії, яке виступає за обмеження продажу зброї та військової допомоги Ер-Ріяду через його роль у громадянській війні в Ємені та вбивство саудівського журналіста та оглядача The Washington Post Джамаля Хашоггі. Тут її позиція може розійтися із зусиллями Джо Байдена щодо укладання оборонного пакту із Саудівською Аравією.
Азія
У разі обрання президентом, Харріс, швидше за все, продовжить жорстку політику адміністрації Байдена щодо Китаю.
Як і інші представники адміністрації, Харріс виступає за зниження ступеня залежності західних економік від Китаю. Будучи сенатором, вона розкритикувала підхід Трампа до Пекіна, заявивши віце-президенту Майку Пенсу під час віце-президентських дебатів у 2020 році, що Трамп «програв цю торгову війну» і що його мита завдають збитків американській економіці, не відновлюючи баланс у відносинах між США та Китаєм.
Як сенатор Харріс працювала над законодавством, що просуває права людини в Гонконгу. Разом із сенатором-республіканцем Марко Рубіо вона представила двопартійний законопроект, який накладав санкції на чиновників Гонконгу, причетних до «підриву фундаментальних свобод та автономії» на цій території.
Через рік вона виступила співавтором закону про політику в галузі прав людини уйгурів, який був прийнятий у 2020 році і дав уряду США повноваження вводити санкції проти «іноземних фізичних та юридичних осіб, відповідальних за порушення прав людини» в Сіньцзяні.
Адміністрація Харріс, швидше за все, продовжить неофіційну підтримку Тайваню, особливо у світлі військової загрози з боку Китаю.
Харріс виступила проти загравань Трампа з північнокорейським лідером Кім Чен Ином і розкритикувала адміністрацію Трампа за те, що вона не робить достатньо, щоб приборкати ядерні загрози КНДР.
Автор: Олександра Аппельберг
Фото: AP Photo, Сʼюзан Уолш
