Ізраїль і США: стратегічний союз чи покровительство
Попри глибоке залучення США у військово-політичну сферу, відносини між Вашингтоном та Єрусалимом базуються на взаємних інтересах, а не на односторонній залежності. «План Трампа» та «програма з 20 пунктів» демонструють, що Ізраїль — не васал, а повноправний партнер у формуванні нового регіонального порядку.
Останнім часом у суспільних дискусіях знову лунають твердження, що Ізраїль є «підопічною державою» США. Проте, хоча американська підтримка — особливо у військовій і дипломатичній сферах — справді важлива, вона не робить Ізраїль залежним у класичному сенсі. Ізраїль отримує вигоду з партнерства, залишаючись водночас самостійним актором, який впливає на рішення США.
Відносини з адміністрацією Дональда Трампа — особливо під час другого терміну — стали винятковими: від перенесення посольства США до Єрусалима й визнання ізраїльського суверенітету над Голанами до масштабної військової та дипломатичної підтримки у війні в Газі.
«План Трампа» щодо завершення війни в секторі Гази, створений у співпраці з ізраїльським урядом, спрямований на досягнення головних стратегічних цілей Ізраїлю та розбудову нового регіонального порядку через нормалізацію відносин із арабськими країнами.
Якщо план зазнає невдачі, відповідальність ляже на ХАМАС, що посилить міжнародну легітимність Ізраїлю для подальших дій. Таким чином, союз із США є не покровительством, а стратегічним партнерством, у якому обидві сторони реалізують свої національні інтереси.
Професор Кобі Міхаель, Центр стратегічних досліджень Ізраїлю (ICGS), Walla
