Іранська пастка: нав’язати Ізраїлю роль «поліцейського» Близького Сходу
За останні роки Іран став головним учасником стратегічної гри під назвою «Розбірка Близького Сходу». У той час як Ізраїль зосередився на військовій складовій цієї боротьби, Тегеран зрозумів, що справжня сутичка розгортається не лише на полі бою, але й у соціально-економічному просторі.
Кроки, що принесли Ізраїлю в цьому протистоянні «перемогу за очками», обертаються проти єврейської держави бумерангом. Деградація центральної влади в сусідніх країнах змушує Ізраїль взяти на себе роль регіонального поліцейського, яку йому, вочевидь, доведеться грати досить довго. Це лягає додатковим тягарем на економіку країни, а в довгостроковій перспективі може призвести й до негативних соціальних наслідків.
Квазідержавні утворення, що потребують закордонного покровительства
«Арабська весна», що почалася більше півтора десятиліття тому, струснула Близький Схід і призвела до встановлення в регіоні нового порядку. Лівія та Ірак, які були в минулому сильними країнами з авторитарними режимами, розбилися на крихкі квазідержавні утворення. Сирія надовго загрузла в громадянській війні, що завершилася нещодавно падінням режиму Асада. На місці Сирійської Арабської Республіки залишилася зруйнована і розколота держава без стабільної центральної влади. Ліван, що перебуває в стані затяжної політичної невизначеності, вже кілька років не може сформувати уряд. «Хізбалла», незважаючи на сильний удар, завданий їй Ізраїлем, як і раніше залишається значною політичною силою в напівзруйнованій державі.
Водночас Ізраїль внаслідок трагічних подій 7 жовтня взяв під свій контроль сектор Газа. Крім того, Ізраїль як і раніше контролює Юдею та Самарію. Це створює складну ситуацію з оборонної точки зору. Ізраїлю доводиться вести війну на кілька фронтів, але при цьому практично на жодному напрямку йому не протистоїть держава зі стабільною центральною владою.
Військові досягнення, яких Ізраїль досяг протягом останнього року, включаючи знищення залишків армії Асада і значне ослаблення таких противників, як «Хізбалла», ще не означають поліпшення стратегічного балансу в протистоянні з Іраном. Сила Ірану полягає не тільки в безпосередній загрозі, що виходить від нього, але й у його здатності розкладати держави регіону на слабкі квазідержавні утворення, що потребують закордонного покровительства.
Вибудовування Тегераном «вогняного кільця», що охоплює Ірак, Ємен, Ліван і Сирію, і опосередковано загрожує також Йорданії з Саудівською Аравією, передбачає не тільки зміцнення військової могутності. Це послідовний, добре продуманий процес, покликаний посіяти на Близькому Сході хаос і позбавити держави регіону сильної центральної влади. Це багаторазово збільшує витрати Ізраїлю на підтримання відносного спокою. Ізраїль звалює на себе важкий тягар регіонального поліцейського, і саме до цього прагне Іран.
Накопичуване зниження рівня життя
Економічні наслідки нової ситуації мають надзвичайно високе значення. Утримання сучасної армії вимагає величезних ресурсів. Чим більшими стають витрати на оборону, тим менше залишається коштів на розвиток інфраструктури, освіту, соціальні потреби, інновації. Іншими словами, Ізраїль спрямовує все більше грошей платників податків на стримування загроз, що нависають над країною – замість того, щоб створювати цивільну інфраструктуру, необхідну для забезпечення сталого економічного зростання в довгостроковій перспективі. Це можна вважати вразливим місцем країн Заходу – вони залежні від високого рівня життя та економічної стабільності. Це є запорукою їхньої національної могутності.
Ізраїльське суспільство змушене жертвувати своїм добробутом заради збільшення оборонних витрат, і це веде до його внутрішнього вигорання. Розрив між багатими та бідними загрожує збільшитися, а середній клас – фундамент соціально-економічної стабільності – може скоротитися. Скорочення витрат на освіту, науку, інфраструктуру, транспорт та використання “зеленої” енергії в довгостроковій перспективі може призвести до виснаження потенціалу економічного зростання.
Накопичуване роками зниження рівня життя призведе до переформатування ізраїльського суспільства, загострить внутрішні протиріччя та підірве національну єдність. Іран прекрасно розуміє, що слабке та розколоте суспільство, поляризоване з економічної точки зору та позбавлене стабільності, представляє для нього не менш зручний об’єкт, ніж країна, ослаблена у військовому відношенні.
Безперервний хаос
Ізраїль може постраждати і з політичної точки зору, взявши на себе роль охоронця порядку в хронічно нестабільному регіоні. Міжнародна спільнота, іноді всупереч власному бажанню, буде змушена спиратися на Ізраїль, здатний підтримувати хоч якийсь порядок на Близькому Сході. Проте це стане занадто важким тягарем для самого Ізраїлю.
Виконання функцій поліцейського вимагатиме грошових витрат і людських життів, це завдасть шкоди репутації Ізраїлю як демократичної держави та обмежить його можливості підписувати нові мирні договори та проривні торговельні угоди. Замість того, щоб продовжувати державне будівництво на основі сильної економіки та стабільних регіональних зв’язків, Ізраїль змушений постійно вираховувати співвідношення між своїми витратами та користю від них. Вирішити це рівняння часто є неможливим.
Іран підштовхує Близький Схід у бік безперервного хаосу, а Ізраїль у цій ситуації змушений виконувати функції відповідального за “тимчасову безпеку”. Тому Ізраїлю, попри відчутні військові успіхи, в довгостроковій перспективі загрожує тривале виснаження.
З усього сказаного вище можна зробити такий стратегічний висновок: для підвищення обороноздатності країни недостатньо самої військової потужності, для цього необхідні також економічна, соціальна та політична стабільність. Іран намацав це слабке місце і намагається створити на Близькому Сході ситуацію, за якої Ізраїль буде змушений витрачати величезні ресурси на вирішення нескінченних оборонних проблем, а соціально-економічна тканина єврейської держави при цьому буде витончуватися. Тому поки в Ізраїлі святкують з приводу недавніх військових успіхів, Іран своїми хитромудрими безперервними діями наближає нас до небезпечної соціально-економічної прірви.
Автор: Амі Рохкес-Домба
Джерело: IsraelDefense
Фото: прес-служба ЦАХАЛу
