Іран цього року має намір прийняти на озброєння російські винищувачі Су-35
Іранська армія планує прийняти на озброєння до кінця 2025 року російські винищувачі Су-35 покоління “4++”. Видання “Military Watch Magazine” повідомляє, що Іран отримає винищувачі в рамках великої оборонної угоди між Тегераном і Москвою, яка також включає постачання ударних гелікоптерів Мі-28 та навчальних літаків Як-130.
Су-35 стане потужним доповненням до поточного арсеналу ВПС Ірану, що складається з застарілих F-4E та F-14. Раніше російські ЗМІ повідомляли з посиланням на іранського журналіста Хаяла Муаззіна, що перші два літаки були передані 18 листопада 2024 року на авіаційному заводі в Комсомольську-на-Амурі та в розібраному вигляді доставлені на авіабазу в Хамадані, де запланована їх остаточна збірка та підготовка до експлуатації.
Повідомляється, що згідно з умовами контракту, Іран має отримати 50 таких літаків замість початково обговорюваних 25 одиниць. Це найбільша угода у сфері військово-технічного співробітництва між Росією та Іраном.
Для прийому Су-35 на третій тактичній авіабазі, розташованій у 47 кілометрах на північ від міста Хамедан, розпочато будівництво нових захищених ангарів. Їхні розміри, що значно перевищують потреби застарілих F-4, які зараз базуються на об’єкті, підтверджують припущення, що Хамедан стане одним із головних пунктів базування Су-35. Ця авіабаза займає стратегічне положення: вона дозволяє швидко реагувати на загрози із заходу, включаючи можливі повітряні вторгнення з боку Ізраїлю або Туреччини, і знаходиться поблизу столиці Тегерана та ключових ядерних об’єктів.
Незважаючи на те, що Су-35 є одним із найдосконаліших бойових літаків російського виробництва, розміщення та інтеграція цих літаків в Ірані потребуватимуть значних зусиль і часу для підготовки інфраструктури та екіпажів.
Іран намагається переконати світ в успішній розробці стелс-винищувача
На 12-му іранському міжнародному авіакосмічному салоні Iran AirShow 2024 генеральний директор аерокосмічної промисловості міністерства оборони Ірану повідомив, що проект літака Kahr 313 перейшов на стадію льотних випробувань у безпілотній версії. Ця заява викликала інтерес, оскільки спочатку передбачалося, що це буде пілотований одномісний винищувач.
Проект розробки винищувача Kahr 313 був публічно анонсований 1 лютого 2013 року. Він позиціонувався Іраном як удосконалений літак-невидимка, розроблений всередині країни. За офіційними даними, винищувач має малопомітність, здатний ухилятися від радарів, літати на малій висоті та виконувати тактичні бойові завдання. Літак має дизайн, що нагадує сучасні стелс-винищувачі, такі як F-22 та F-35, з гострими кутами та корпусом, що мінімізує радіолокаційну помітність.
Однак проект з самого початку викликав подив у авіаційних експертів. Розміри літака вважали занадто малими для розміщення достатньої кількості палива та озброєння, а сама форма та матеріали не відповідали стандартам сучасних винищувачів. Багато аналітиків вважають, що Kahr 313 більше представляє собою пропагандистський інструмент, ніж реальну військову розробку.
5 березня 2017 року міністр оборони Ірану бригадний генерал Хоссейн Дехган заявив, що Qaher-313 готовий до льотних випробувань, а в квітні були проведені рулежні випробування.
З тих пір жодного прогресу в розробці публічно не демонструвалося, а в лютому минулого року Керуючий директор Іранської організації авіаційної промисловості (IAIO), дочірньої компанії Міністерства оборони, заявив у телевізійному інтерв’ю, що винищувач досяг технічної зрілості, але буде перероблений і введений в експлуатацію як безпілотний дрон, а не як пілотований літак, щоб адаптувати його до вимог іранських військових підрозділів.
Скептицизм посилюється відсутністю конкретної інформації про двигуни, авіоніку та інші технічні деталі літака. Поверхня та матеріал корпусу, на думку фахівців, також далекі від стандартів, необхідних для забезпечення малопомітності. Крім того, досі не представлено достовірних відеозаписів випробувальних польотів пілотованої версії літака.
Спроби Ірану представити Kahr 313 як передовий винищувач-невидимку інтерпретувалися багатьма аналітиками виключно як спроба продемонструвати технологічну незалежність та зміцнити внутрішній патріотизм.
Фото: Pixabay
