Іран допоміг Росії з безпілотниками – і почувається обдуреним
Іран останнім часом висловлює невдоволення тим, що, на його думку, отримує недостатню підтримку з боку Росії. Москва дедалі менше залежить від Тегерана навіть у виробництві безпілотників «Шахед» і часом не виконує свої зобов’язання за старими контрактами та домовленостями, повідомляє CNN.
У липні цього року Росія здійснила рекордні 6129 атак по Україні з використанням «Шахедів» проти 5337 у червні. Лише 9 липня РФ запустила 728 дронів. Масштабні удари стали можливими завдяки локалізованому виробництву «Шахед-136» у спеціальній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Іран дозволив Росії виробляти ці дрони за контрактом на 1,75 млрд доларів, укладеним на початку 2023 року.
Передбачені контрактом 6000 дронів до вересня 2025 року були виготовлені приблизно на рік раніше, а за даними ГУР України, «Алабуга» зараз випускає понад 5500 апаратів щомісяця. Виробництво стало ефективнішим та дешевшим: у 2022 році один «Шахед» коштував РФ у середньому 200 тис. доларів, а в 2025 — близько 70 тис.
Україна стверджує, що Росія модернізувала безпілотники, встановивши покращені засоби зв’язку, довговічніші акумулятори та значно потужніші боєголовки, що зробило їх смертоноснішими і складнішими для знищення. Нині більшість компонентів виробляють на місці, а 90% виробничих етапів відбувається на «Алабузі» або інших російських підприємствах.
Супутникові знімки свідчать, що об’єкт продовжує розширюватися: зводяться нові виробничі цехи й гуртожитки, що дозволить експоненційно збільшувати випуск. Аналітики CNN вважають, що зростання потужностей може дати Росії можливість експортувати оновлену, випробувану у війні версію дрона — можливо, навіть в Іран.
Втім, джерела у західній розвідці зазначають, що це розширення та повна інтеграція «Шахед-136» у виробничий цикл РФ фактично відсунули Іран на другий план, що оголило розбіжності між Москвою та Тегераном. У Тегерані дедалі більше невдоволені малою віддачею від Москви, хоча з початку війни в Україні Іран постачав Росії не лише дрони, а й ракети та інше озброєння. Кінцева мета Кремля, вочевидь, — повністю освоїти цикл виробництва і позбутися залежності від Ірану.
Під час розширення «Алабуга» вже не змогла виконати зобов’язання перед іранськими партнерами. Іранські органи та компанії, зокрема Sahara Thunder, скаржилися на затримки з виплатами, частково через міжнародні санкції. Додатковим джерелом розчарування стало те, що Росія, схоже, не збирається передавати обіцяні винищувачі Су-35. Журналіст Саїд Азімі ще у 2023 році повідомив, що Іран замовив і оплатив 50 Су-35 до 2021 року, але не отримав жодного.
Невдоволення проявилося і під час 12-денної війни Ірану з Ізраїлем: Москва обмежилася засудженням «ізраїльської агресії», але жодної відчутної допомоги союзнику не надала. Джерело CNN у західній розвідці назвало російсько-іранське співробітництво «виключно транзакційним та утилітарним».
Водночас, після того як частину іранських потужностей із виробництва дронів було знищено, а запаси апаратів вичерпано, розширена «Алабуга» потенційно може поставити Ірану модернізовані «Шахеди» та інше озброєння. Іранські ЗМІ повідомили, що РФ передала останні компоненти системи ППО С-400.
Паралельно є ознаки, що Росія надає Північній Кореї можливість виробляти «Шахеди» в обмін на масштабну підтримку у війні проти України. Москва вже передала КНДР ЗРК «Панцир-С1» і може поставити винищувачі МіГ-29 та Су-27, пише Forbes.
Не дивно, що Іран вважає себе обділеним у військовому співробітництві з Росією. Як зазначає реформаторська газета Shargh, від невиконаних обіцянок поставити С-400 і Су-35 до затримок у спільних проєктах — усе це свідчить, що партнерство базується не на довірі, а на ситуативних інтересах.
Олександра Аппельберг, «Деталі»
Фото: Depositphotos.com
